«Я прийшов в МХП простим інженером з охорони праці. До того я працював майстром на заводі по виготовленню та видобутку гранітного щебню, то був також певний досвід у моєму житті. За першою освітою я аграрій, але для того щоб працювати у кар'єрі з видобутку, я вступив до Політехнічного інституту в Києві. В той момент у мене вже було чітке усвідомлення того, щоб рухатись вперед, треба відповідати вимогам. Поїхав я тоді у Київ, зустрівся з завкафедрою і запропонував їм ідею створити групу в рамках післядипломної освіти. Їм ця пропозиція сподобалась і на підставі мого бажання, були розіслані листи по підприємствах. Була створена група і коли ми вже випускалися, то завідуючий кафедрою так і сказав: «З цієї людини почалася наша група і, в цілому, корисна справа».
«Працювати інженером з охорони праці мені довелося два роки. Виконував я свою роботу відмінно, ще додатково допомагав і головному інженеру, і агроному. Потім пройшов певний проміжок часу, і мені запропонували перейти в офіс „Зернопродукту“ екологом. Але ж знову пройшло 2 роки і я відчував, що це не моє, бо це офісна робота. Але що хочу відмітити, я ніколи не вважав, що ось я тут зараз працюю як-небудь, а далі вже я буду гарно працювати. Впевнений в тому, що людина, яка відповідальна, вона якісно працює на будь-якій посаді, починаючи від сторожа. Хочеш бути успішним, постав собі ціль і йди до неї. Роби роботу якісно і вчасно. Роби те, що треба робити, навіть тоді, коли зовсім не хочеться. Що таке успішна людина? По великому рахунку, це поставити ціль і досягти її».
«Вкладайте в себе. Не треба чекати, що вам все принесуть на тарілочці. Будучи вже на керівній посаді, я можу сміливо сказати, що це ніхто не зробив, це зробив я, тому що продумав кожен крок, кожну дію. Пам'ятаю, як я їздив на автомобілі, який частково взяв у кредит і заправляв бензином з заробленої премії, поки мені офіційно все це надали від роботи. Я не витрачав ці гроші, а вкладав, як інвестицію, в своє власне майбутнє. Я говорив про свої амбіції керівництву, вони повірили, що зможу, і дали шанс — зарахували до кадрового резерву на керівну посаду».
«Постійно працюю над собою і дуже вдячний керівництву, що мені дають можливість розвиватися і вкладати увесь потенціал. Я їм не раз казав, що отримую колосальне задоволення від роботи. Кожен день щось планую, формую стратегію, можна сказати, «кайфую» від того, що роблю. Коли ти поєднуєш своє життя з своєю роботою — це ідеальна схема, ти отримуєш задоволення від того що ти робиш, не слідкуєш за годинником. І коли мене питають до котрої години у мене робочий день, то навіть смішно звучить, бо я цим просто живу».
«Інколи чую нарікання з боку сім'ї, що левову частину часу віддаю робочим питанням. Вже зараз своїм синам, їх у мене двоє, намагаюсь вкласти, щоб працювали над собою і вкладались в своє майбутнє, думали про завтрашній день. Я дуже радий і, в деякій мірі, заздрю сучасному молодому поколінню, що вони мають можливість доступу невичерпного джерела інформації — інтернету. Це не порівняти з тим, яким чином доводилось здобувати мені свої знання в студентські роки».
«Мої сини навчаються на агрономів в коледжі... Пішли навчатись після девятого класу, бо вважаю, що в сільській школі не раціонально витрачати ще 2 роки життя. Одружився я рано, в 20 років, але жодного дня про це не жалкував. Якби повернути час, то все зробив би так само. Перший син у мене народився, коли я був на практиці в Великобританії, а через два роки їх у нас було вже двоє. Нелегкі були часи, але, водночас, цікаві. Я досить рано втратив батька в 12 років, потім мама померла, коли мені було 25. Але тато був великим авторитетом для мене, який вкладав в моє навчання і формував світогляд».
«Мрію, щоб моя діяльність була конвертована в успіх моїх дітей. Хочу бути прикладом для своїх синів і одного разу почути і побачити, що мої поради і настанови стали їм корисними у житті. Зараз молодь часом слухає кого завгодно, але не батьків. Єдине важливо, потрібно постійно вдосконалюватись, йти в ногу з часом, розвиватись, щоб вже до 25 років мати чітке уявлення чого ти прагнеш. Не про себе я вже думаю, а більше про дітей. Про те, яка моя місія буде в тому, щоб їх направити по правильному шляху».