Відкриття ринку землі для європейців — не привілей для частини аграріїв, а етап інтеграції України в ЄС, — Мішель Терещенко, голова Міжнародної асоціації фермерів
Джерело фото: Latifundist.com
В березні створено Міжнародну асоціацію фермерів України (International Farmers Association of Ukraine, IFA), яка об'єднує аграріїв з європейських країн. Мета організації — обмін досвідом, спільний захист від рейдерства та набуття рівних прав з українцями, зокрема в питанні землі у власності.
Активність фермерів з країн ЄС зросла у відповідь на пропозицію нардепів заборонити купувати землю людям з подвійним громадянством. Очолив рух Мішель Терещенко — українсько-французький підприємець та політик, прямий нащадок родини меценатів-цукрозаводчиків Терещенків. В інтерв'ю він розповів бачення українського агро іноземцями, яких в Україні немало: сумарний зембанк лише учасників IFA складає близько 300 тис. га, що співставно з агрохолдингами з ТОП-5.
Latifundist.com: Пане Мішель, ви називали головними задачами IFA протидію рейдерству та технологічний прогрес. Чим ще буде займатись організація?
Мішель Терещенко: Ця асоціація — це продовження чату в WhatsApp, в якому вже п'ять років іноземні фермери обмінюються інформацією. Це був дуже активний чат, але його учасники не були знайомі вживу. 14 березня ми зібрались і прийняли рішення формувати асоціацію, яка буде юридично зареєстрована і зможе розмовляти з міністерствами, депутатами, чиновниками, в Україні і Брюсселі.
Перше — ми будемо допомагати членам асоціації, надавати корисну інформацію та пропозиції, щоб разом краще працювати. Друга ціль асоціації — допомогти Україні в процесі інтеграції в ЄС. 99% членів асоціації в нас з Західної Європи. Це німецькі, нідерландські, бельгійські, французькі, датські, швейцарські та австрійські фермери. Неєвропейських учасників в нас двоє: з Канади і з США. Тобто всі ми маємо сильний зв'язок з Західною Європою, маємо показувати європейську модель агро, і поясняти, що ми можемо покращити в Україні.
Latifundist.com: А щодо запобігання рейдерству?
Мішель Терещенко: Майже всі члени асоціації стикались з конфліктами, рейдерством і корупцією. В когось з фермерів намагались забрати землю, в когось обладнання, комусь не давали працювати. Кожен з нас вирішував цю ситуацію сам, але ми вважаємо, що разом зможемо краще захищати наших учасників. В тому числі, розповідати про конфліктні ситуації в соцмережах та ЗМІ.
Всім слід пам'ятати, що 20 років тому в Україні було близько 400 фермерів—іноземців. Зараз їх залишилось менше ста. Думаю, я можу далі не пояснювати, чому ми маємо захищатись разом.
Latifundist.com: Припускаю, іноземні фермери частіше за українських стикаються з шахрайством, спробами обманути тощо.
Мішель Терещенко: Члени нашої асоціації вже давно працюють в Україні, і чудово знають, що і як потрібно робити. Якщо комусь з нас знадобиться хороший юрист або бухгалтер, ми можемо рекомендувати таких. Але головна наша проблема — дискримінація, коли іноземний фермер знаходиться в гірших умовах, ніж український. І наша задача — не лише допомагати один одному, наша задача — вирішити проблему дискримінації, яка є в українському законодавстві.
Latifundist.com: Якої саме?
Мішель Терещенко: Всі розуміють, що є велике питання по купівлі землі. Мої українські колеги можуть купити землю і розпоряджатися нею, вони можуть брати кредит під заставу землі, передавати її для інших поколінь. А для аграріїв найважливіший капітал — це земля. Обладнання чи техніку все одно через 5-10 років треба міняти, а от земля — це довгострокове питання.
Ми бачимо, що ось фермер з іншої країни орендує землю. Власник землі помирає, а його діти не бажають займатися сільським господарством чи здавати її в оренду. Вони продають пай, але іноземець не може купити в них землю, і ці паї купує інша людина. І виходить так, що у іноземного фермера посередині поля з'являється поле конкурента, а це купа проблем при польових роботах і не тільки.
Наприклад, на Черкащині у фермера з Європи було велике поле, встановлено полив і сучасні технологічні рішення. Договір оренди закінчився, пай купила інша людина, і фермер втратив все, що інвестував в землю.
Latifundist.com: Хтось оформлює землю на людину з українським паспортом. Великі холдинги часто записують поля на свій топменеджмент.
Мішель Терещенко: Є практика, коли іноземці купують землю через бухгалтера, через родичів з українським паспортом. І є практика, коли між людьми стається конфлікт, і ця людина каже, що тепер земля належить їй.
І з боку фінансів це теж абсолютно несправедлива ситуація. Банки не можуть дати тобі гроші, якщо власник землі не фірма і не аграрій, а третя особа. Це дискримінація на законодавчому рівні, тому що українці можуть купувати землю в Німеччині, а німці не можуть купувати землю в Україні. А зараз ситуація дуже несправедлива і неправильна, тому що на законодавчому рівні провокує конфлікт.
Тому ми хочемо купувати землю, і будемо боротись з цією дискримінацією. Так, в законі написано, що для купівлі землі іноземцями треба провести референдум. Але ми бачимо, що в усіх переговорах між Брюсселем і Києвом про членство це питання залишається «на столі». І що люди будуть думати, як вирішити ці проблеми по можливості швидко. Інтеграція України в ЄС буде набагато швидшою, якщо в Україні не буде дискримінації людей з паспортами ЄС.
Мішель Терещенко: Можна розглядати всі варіанти. Йдеться ж не про те, щоб купити обов'язково 10 тис. га. Ми підтримуємо концепт сімейного бізнесу, коли фермер буде довгостроково працювати і захищати свою землю для майбутнього покоління. Що йому потрібно — просто викупити ту землю, яка вже в нього десятиліттями в оренді. Це може бути 500 га, може бути 1000 га.
Нам потрібен прогнозований бізнес, що працюватиме поколіннями. Це неможливо, якщо 100% землі в тебе в оренді. Можна орендувати 50% або 60%, але якщо всі ділянки в оренді — у бізнесу не буде шансу на майбутнє.
Ми всі давно довели, що можемо успішно працювати в Україні 10 чи 20 років. Ми інтегровані тут, європейські фермери допомагають громадам і селам, де обробляють землю. Деякі фермери власним коштом доставляють дітей до сільської школи. Хтось чистить сніг на дорогах, хтось будує церкву, каналізацію, дає роботу людям. Європейські фермери платять податки, експортують продукти, заводять валюту в Україну, підтримують ЗСУ. Вони роблять все те саме, що і українці. Тому я вважаю, що вони мають право купувати землю, на якій працюють, якщо пайщик хоче продавати.
Latifundist.com: Мова йде саме про фермерів з громадянством Євросоюзу?
Мішель Терещенко: Саме так. Україна бажає вступити в ЄС. В ЄС громадянин однієї країни союзу може купувати землю в іншій країні. Значить, щоб бути в ЄС, Україна має змінити законодавство на європейське. Ми ж не хочемо бути частиною Росії, тому не дозволяємо росіянам купляти українську землю. Мова йде конкретно про фермерів з Європи.
Latifundist.com: Якщо до асоціації захочуть долучитися фермери з, наприклад, Казахстану, які в Україні обробляють землю, приймете їх?
Мішель Терещенко: Ми будемо раді спілкуватися, але нічого не зможемо для них зробити. Ми відкриті для зустрічей з колегами з країн з-за меж ЄС, проте вони не будуть членами асоціації. Ми хочемо синхронізувати наше законодавство з європейським, але не хочемо, щоб ринок землі в Україні відкривали для громадян Азії чи Африки. Відкриття ринку для європейців — не привілей для частини іноземних фермерів, а етап інтеграції України в ЄС.
Latifundist.com: Маєте побоювання, що в найближче десятиліття ринок землі повністю консолідують агрокомпанії, і придбати землю стане складніше?
Мішель Терещенко: Для нас важливо купити землю, на якій ми працюємо. І це стає складніше, ніж торік. 16 січня 2026 року запрацював закон про множинне громадянство. Наприклад, польські або німецькі люди змогли отримати українське громадянство за спрощеною процедурою, і можуть право купувати землю, як українці.
| Уточнення від Latifundist.com: в ЄС немає заборони на придбання землі іноземцями в такому вигляді, у якому вона зараз існує в Україні. Є локальні виключення: наприклад, в Хорватії продаж землі іноземцям громадянам країн ЄС дозволили лише в 2023 році. Але загалом громадянин України має право придбати землю сільгосппризначення в країні Євросоюзу. Втім, європейські країни можуть встановлювати власні обмеження на придбання землі іноземцями, які можуть бути досить жорсткими. Наприклад, в Польщі навіть громадянам забороняють покупку землі, якщо вони не мають досвіду роботи в агросекторі та не отримали дозвіл Агентства з підтримки сільського господарства. Українцям там треба додатково отримати дозвіл від Міністерства внутрішніх справ та адміністрації країни. Тому Україна для вступу в Євросоюз має надати громадянам ЄС право купувати землю, але може встановлювати і власні обмеження. Подібні локальні обмеження вважаються допустимими з погляду європейського законодавства. |
В той же день в Раду подали драфт нового закону, який забороняє європейцям купувати землю. За нього ще не голосували, але він зареєстрований. Це повністю антиконституційно, тому що людина з українським громадянством має право купувати землю. Цей закон лише розширює дискримінацію, фактично забороняючи мати землю людям з набутим громадянством України.
І це повністю порушує етику Євросоюзу, в який ми йдемо. Тому ми створили асоціацію, в якій будемо боротися з обмеженнями своїх прав. Нам треба показати депутатам, що за це не можна голосувати, а президенту — що він не може підписати такі зміни закону. Це буде повністю неправильно і суперечитиме курсу на інтеграцію України в Євросоюз.
Latifundist.com: Співпрацюєте з великими асоціаціями, такими як УКАБ і ВАР, щоб просувати з ними свою позицію?
Мішель Терещенко: Так, звичайно. Ми всі колеги, дружимо і обмінюємося досвідом. Вони нас підтримують, як і усі люди, котрі знають, як це — працювати на землі.
Latifundist.com: Скільки фермерів до вас вже доєдналось?
Мішель Терещенко: 14 березня у нас було 63 учасники, на сьогодні — вже 75. Найменший наш учасник має 300 га біля Вінниці. Це молочний завод, яким керують люди зі Швейцарії, роблять молочні спеціалітети, йогурт, сир тощо. 300 га їм вистачає, щоб кормити корів.
Найбільший наш учасник має 22 тис. га. Це голландський фермер, який працює майже на кордоні з Росією. У нього ситуація трохи критична, але він досі працює. Загалом у наших членів трохи більше 300 тис. га землі в обробітку.
Latifundist.com: Зараз не 2022 рік, і експорт/транзит зерна через ЄС не є таким болючим. Але уявімо: завтра Польща знову блокує торгівлю, на кордоні протести фермерів. Чи поїдете в такому випадку говорити з ними, пояснювати, що в Україні теж працюють європейці?
Мішель Терещенко: Знаєте, коли я жив у Франції, я застав вступ Іспанії в ЄС у 1986 році. Тоді була боротьба за полуницю і боротьба за помідори. Були дуже сильні протести, на кордон прийшли іспанці і французи, це все загрожувало великими проблемами. Але завдяки діалогу вдалося знайти прийнятне рішення.
Ми можемо приїхати на кордон в такому випадку, звичайно. Але всі ці торговельні проблеми, вони тимчасові. Україна і ЄС можуть правильно все організувати, щоб для кожної сторони була win-win ситуація. Ще є великий потенціал в Україні і Європі, який треба організувати. Якщо є бажання знайти вигідне для всіх рішення — я думаю, ми зможемо його знайти і дуже успішно працювати. Але для цього треба, щоб не було дискримінації, і щоб всі мали рівні права.
