Latifundist.com - Блоги https://latifundist.com/rss/blogger/ uk Sat, 07 Mar 2026 10:18:04 +0200 Sat, 07 Mar 2026 10:18:04 +0200 <![CDATA[Конфлікт США, Ізраїлю та Ірану: як напруження навколо Ормузької протоки впливає на пальне, добрива і ринок кукурудзи в Україні]]> https://latifundist.com/blog/read/3188-konflikt-ssha-izrayilyu-ta-iranu-yak-napruzhennya-navkolo-ormuzkoyi-protoki-vplivaye-na-palne-dobriva-i-rinok-kukurudzi-v-ukrayini

Ескалація конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном починає відчутно впливати на глобальні товарні ринки — від енергоносіїв до аграрної продукції. Для українського агросектору ці ризики особливо чутливі саме зараз, коли країна входить у весняну посівну кампанію. Напруження навколо Ормузької протоки — одного з ключових морських коридорів світової торгівлі — вже позначилося на цінах на нафту, пальне, добрива та логістику, що безпосередньо впливає на витрати аграріїв.Пальне...

]]>
<![CDATA[Аграрні призначення 2026: Січень-лютий]]> https://latifundist.com/blog/read/3187-agrarni-priznachennya-2026-sichen-lyutij

Відразу три агрохолдинги оновили топменеджмент у січні-лютому. У МХП призначили першого заступника CEO, HR-директорку та регіонального директора, а віцепрезидент компанії очолив українську частину Ділової ради Україна – Іспанія. У «Кернел» змінилася директорка з комунікацій та взаємодії з урядом. У «НІБУЛОНі» — кадрові перестановки в елеваторному та стратегічному напрямах, зокрема у сфері розмінування.Нових CEO отримали Lidea Seeds Ukraine і...

]]>
<![CDATA[«Однушка» біля метро чи гектар землі: у що сьогодні вигідніше інвестувати? Або чим живе ринок землі в 2026 році]]> https://latifundist.com/blog/read/3186-odnushka-bilya-metro-chi-gektar-zemli-u-shcho-sogodni-vigidnishe-investuvati-abo-chim-zhive-rinok-zemli-v-2026-rotsi

Ажіотаж на ринку землі не спадає: інвестори готові купувати в рази більше, ніж земельні маркетплейси можуть запропонувати, а конкуренція штовхає ціни на гектари вгору. Водночас вартість землі зростає швидше, ніж дохід від її оренди. Через це прибутковість таких інвестицій поступово зменшується.Про те, як реально працює цей ринок і де офіційна статистика не збігається з фактичними угодами, розповів співзасновник Volodar та керівник проєктів в агроінвесткомпанії Fortior Capital Володимир...

]]>
<![CDATA[Арбітраж виграли. А гроші? Як трейдеру реально стягнути борг за кордоном]]> https://latifundist.com/blog/read/3185-arbitrazh-vigrali-a-groshi-yak-trejderu-realno-styagnuti-borg-za-kordonom

Ви виграли арбітраж GAFTA, FOSFA, LMAA чи МКАС при ТПП України. Чудово. Але між рішенням і грошима на рахунку часто лежить прірва.В агроекспорті час — критичний актив. Контракт підписали — судно вийшло в рейс. Арбітраж виграли — а гроші все ще можуть «зникнути».Між повідомленням боржника про спір і реальною можливістю стягнення виникає небезпечна пауза. У цей період контрагент зазвичай має майже повну свободу маневру і може:

переказати кошти на афілійовані...

]]>
<![CDATA[Вікно, яке швидко зачиняється: як Китай тимчасово зробив український ріпаковий шрот дефіцитним товаром]]> https://latifundist.com/blog/read/3184-vikno-yake-shvidko-zachinyayetsya-yak-kitaj-timchasovo-zrobiv-ukrayinskij-ripakovij-shrot-defitsitnim-tovarom

У першій половині сезону 2025/26 Україна різко наростила експорт ріпакового шроту — і це не випадковість, а прямий наслідок змін усередині ринку.Низький урожай соняшнику змусив переробників шукати альтернативну сировину, щоб не зупиняти заводи. Ріпак став природною заміною. Додатково спрацювало й 10% мито на експорт насіння для посередників: більше ріпаку залишилося в країні та пішло в переробку. У результаті за липень–грудень Україна експортувала 334 тис. т ріпакового шроту проти...

]]>
<![CDATA[Посівна 2026: як змінюється вибір культур і гібридів]]> https://latifundist.com/blog/read/3183-posivna-2026-yak-zminyuyetsya-vibir-kultur-i-gibridiv

2026-й не обіцяє аграріям простих рішень: погода нестабільна, загальна ситуація в країні змінюється, а маржа тримається на тонкій межі. Для насіннєвих компаній це сигнал готуватися до нового циклу запитів: більш ранні гібриди, вища стійкість і більше доказів ефективності. Адже вибір гібрида у 2026 році стає не рекомендацією, а своєрідною страховкою.Що сіяти у 2026 роціПопри відносно стабільний набір культур у зерновому клині, сезон-2026 вимагатиме інших підходів. Ринок, клімат і державні...

]]>
<![CDATA[Спочатку Україна, тепер Mercosur: польський аналітик про те, як ЄС щоразу шукає «винного» в зернових кризах]]> https://latifundist.com/blog/read/3182-spochatku-ukrayina-teper-mercosur-polskij-analitik-pro-te-yak-yes-shchorazu-shukaye-vinnogo-v-zernovih-krizah

Дискусія навколо угоди ЄС–Mercosur повторює сценарій, який Європа вже проходила з Україною. Польський аналітик Мирослав Марчіняк пояснює, чому імпорт зерна давно став нормою для ЄС — і де насправді лежить проблема.Здається, вже всі висловилися щодо угоди ЄС–Меркосур. А оскільки я й далі отримую запитання про те, як угода вплине на європейський/польський ринок зернових та олійних, нижче подаю свій коментар.Наскільки у випадку яловичини, м’яса птиці та цукру існує...

]]>
<![CDATA[Що реально змінилося на ринку землі з 2021 року: продавці, покупці та «вторинка»]]> https://latifundist.com/blog/read/3181-shcho-realno-zminilosya-na-rinku-zemli-z-2021-roku-prodavtsi-pokuptsi-ta-vtorinka

З 2021 року, згідно з офіційною статистикою, ринок землі по суті не зазнав суттєвих змін.За даними сайту Держгеокадастру України, щомісяця укладається 12–14 тис. угод на площу 25–30 тис. га — із досить низькою середньою вартістю одного гектара.Але що відбувається на практиці?Нижче — короткий огляд ключових змін на ринку.1. Учасники ринкуПродавціКоло продавців розширилося, але не обов’язково кількісно.По-перше, з’явилися «просунуті»...

]]>
<![CDATA[Мінус 50% експорту в грудні і рекордні запаси. Чому фермери не продають пшеницю?]]> https://latifundist.com/blog/read/3180-minus-50-eksportu-v-grudni-i-rekordni-zapasi-chomu-fermeri-ne-prodayut-pshenitsyu

У грудні експорт української пшениці різко просів — майже на 50% і в тоннажі, і в грошах. Формально це можна списати на конкуренцію на світових ринках, але на практиці аграрії просто перестали продавати зерно. Чому? Розбирався Latifundist.com. Коли зерно є, але його не продають

Артем Семененкодиректор з продажів компанії Agimant Limited

«Ми хотіли, ходили, збирали обсяги по ринку. Фермери кажуть: пшеницю тримаємо, ми не будемо продавати. Або будували якусь...

]]>
<![CDATA[Дефіцит азотних добрив: чому КАС і селітри не вистачить навесні]]> https://latifundist.com/blog/read/3176-defitsit-azotnih-dobriv-chomu-kas-i-selitri-ne-vistachit-navesni

Весняна посівна у зоні ризику через дефіцит азотних добрив. Власник і генеральний директор компанії GROSSDORF Андрій Халявка пояснює, чому КАС, селітри та карбаміду може фізично не вистачити саме в піковий момент — і чому ні імпорт, ні внутрішнє виробництво не гарантують наявності продукту вчасно.На мою оцінку, у весняну посівну ринок азотних добрив увійде з дефіцитом. Йдеться не про окремі компанії чи окремі контракти, а про загальну фізичну наявність продукту в країні.Якщо...

]]>