«Сам я родом із села, живу в Галицькому районі Івано-Франківської області. Свого часу батько працював у колгоспі інженером, тож виходить і я пішов по його стопах. В дитинстві часто з ним бував у колгоспі, мені там дуже подобалось, особливо до душі була техніка. А одного разу навіть вдалося посидіти за кермом комбайна! То була незабутня подія, мабуть, найяскравіший спогад з дитинства. Тоді я зрозумів, що хотів би пов'язати свою майбутню професію з аграрним напрямом».
«Хотілося більше знати про техніку, цікаво було як там все влаштовано. Тому вдома на нашій машині постійно практикувався, вчився щось розбирати, складати, робив різні розрахунки. Не дарма ж у школі найбільше любив точні науки, математику. Далі пішов навчатися до інституту, завдяки якому потрапив на стажування в Швейцарію. Працював на фермі з вирощування ВРХ, а також у полі на тракторі. Наш фермер мав австрійські трактори Steyer. Взагалі там сільське господарство побудоване на малих фермерах. Землі багато вони не мають, оскільки навколо переважно гірська місцевість, але в них дуже велика підтримка від держави. У такого фермера немає проблем зі збутом вирощеного, адже держава викуповує все на переробку. Здебільшого у Швейцарії займаються молочарством».
«Знав, що МХП — це велика потужна компанія, агрохолдинг, що займається землеробством та вирощуванням птиці. А коли був на стажуванні у Швейцарії, випадково побачив в інтернеті оголошення, що можна потрапити на практику в МХП. Я скористався такою можливістю, подав анкету і мені передзвонили та запросили постажуватися механіком на підрозділі у Рогатині. Потім запропонували залишитися на роботі й відтоді я тут».
«Я рахуюся механіком з випуску, тобто в відповідаю за випуск транспортних засобів в технічно- справному стані. Тож зранку на 8 годину у нас йде видача путівок механізаторам, перевірка і випуск техніки. Це дуже важливо, адже безпека людей на першому місці. Якщо виникають несправності протягом дня — ремонтуємо, вирішуємо питання із запчастинами. Тут важливі й людські відносини, порозуміння і нам з цим пощастило. Колектив у нас хороший, живемо дружно і без сварок. І керівництво завжди підтримує, допомагає вирішувати існуючі питання. В такій команді комфортно працювати, особливо під час польових робіт, коли навантаження збільшується в рази, щось ламається чи терміни підганяють. Відчуваєш, що тобі завжди є на кого розраховувати».
«Вільного часу не дуже багато, але як трапляється нагода, люблю сходити на риболовлю чи просто прогулятися лісом. Для мене це не просто відпочинок, це справжнє перезавантаження, відновлення. Я ще не одружений, але маю дівчину. Вона часто мені складає компанію. Люблю й з друзями проводити час, які є і серед колег».
«Хочеться йти далі, набиратися досвіду й реалізовувати свій потенціал в МХП. Зараз мета — дорости до провідного інженера. Для цього ще багато чому потрібно навчитися, але мені є з кого брати приклад».