«Я ніколи не думав, що працюватиму агрономом. І зараз не впевнений, що це моя професія на все життя. Мені цікаво вчитися чомусь новому і опановувати щось для себе невідоме. Після школи я вступив до Вінницького державного педагогічного університету ім. м. Коцюбинського, на факультет фізики і математики. Потім продовжив навчання в магістратурі. Закінчивши її, пішов до армії. Після цього працював у правоохоронних органах. Був дільничним інспектором, згодом почалася реорганізація у цій системі. Мені сказали, що у «Агрокряжі» є місце обліковця. Я розрахувався з поліції і прийшов у «Агрокряж».
«Мені завжди цікаве щось нове. Після обліковця, я перейшов на посаду диспетчера служби транспортної навігації. Згодом, запропонували спробувати себе в агрономії, і я, звісно, не відмовився. У 2015 році вступив до Вінницького національного аграрного університету на агрономічний факультет. Нині працюю агрономом. У нас прекрасний колектив. Допомагають усі. Ми працюємо, як єдиний організм. З досвідом теж уже щось приходить. Я зараз відповідаю за 6 тис. га землі. Постійно на роботі і це додає мені сили й снаги. Під час посівної я приїжджаю на поле о 5.00. Зараз — о 6.00. Працюємо увесь світловий день. Постійно в русі. Робота в полі — це свобода. Черпаю енергію від землі».
«Постійно рухатися вперед. Назад дороги немає. Працювати і жодного разу не зупинятися на досягнутому. Осінь для агрономів — це постійна робота. Неймовірне задоволення приносить зібраний урожай в коморі. Коли ти приїздиш на тік і бачиш там зерно... Це важко передати, які емоції переповнюють. Ось, наприклад, цьогоріч у нас були дуже погані погодні умови. Дощі влітку заливали, а ми соняшник зараз збираємо 3,8 т/га. Для наших погодно–кліматичних умов — це неймовірний урожай. Приносять задоволення і гарні сходи. Ми посіяли ріпак і він уже зійшов, сходи радують. Приємно, коли приїздить керівництво на поле, дивиться на культури і хвалить за гарну роботу. Це теж додає снаги. Хочеш працювати ще краще».
«Агрономів підприємства оснастили дронами. Вони дуже допомагають в роботі. Із землі не видно посівів, як з висоти пташиного польоту. А ще — зараз ми облітаємо своїм поля на гелікоптері, то це вже взагалі — просто словами не передати. Тільки піднімаємося в небо і вже одразу видно похибки в роботі. І, навіть, відомо хто, коли їх зробив».
«Батько у мене вчитель англійської мови, мама — бухгалтер. Саме тато наштовхнув мене обрати професію вчителя. У мене в родині майже всі бухгалтери, а ми з татом — учителі. Але я вже зараз агроном. Що буде далі, подивимось».
«У компанії до людей дуже гарно відносяться. Ми їздимо за кордон, як на відпочинок, так і на навчання. Все це — безкоштовно. Взимку у нас обов'язково є місяць навчання. Це окрім того, що впродовж року ми постійно відвідуємо дні поля й інші подібні заходи. Я був на навчанні у Білорусі, Франції. Колеги були у Португалії, Іспанії, Германії. Переймаємо досвід. Черпаємо знання. Працюємо на результат».
«Моя мрія — дівчинка і ще один хлопчик. Ми з дружиною любимо дітей. Я в шлюбі з Світланою 6 років. Виховуємо синочка. Вірю в дива і в кохання з першого погляду. Так вийшло зі мною. Коли я ще працював у поліції, треба було по роботі відправити листа, прийшов на пошту і побачив дівчину Світлану. Вона одразу мені сподобалася. Познайомився, закохався. За місяць змінив роботу, оселю, машину і одружився. Перегорнув сторінку свого життя і зараз почали з нею нове. Дружина нині теж працює в «Агрокряжі» у відділі цифрових технологій».
«У мене два хобі: люблю пограти у футбол, а ще дуже люблю дрова рубати. Я роблю це переважно взимку. Під час такого заняття уся негативна енергія виходить. Виходить, що і фізкультурою займаюся, і від негативу очищаюся. Тоді заряджаюся позитивом на весь рік. Люблю грати у футбол з друзями, з сином. Стараюся приділяти йому увагу, але це вже як виходить. Бо у теплі пори року часто його з дружиною бачу тільки сплячих. Приходжу додому, коли вони уже сплять і йду, коли вони ще сплять. Інколи беру малого з собою на роботу, особливо — коли ми на гелікоптері облітаємо поля. Його тоді емоції переповнюють. Він зразу хоче стати льотчиком, але коли приземляємось, то він мріє уже бути комбайнером, або поліцейським. Мрій у нього багато, але головне — аби він людиною був».