«В «Зернопродукт МХП» я прийшов на посаду економіста в 2009 році, одразу після закінчення навчання у Вінницькому аграрному університеті. І я дуже вдячний керівництву підприємства, що вони повірили у вчорашнього студента».
«Так як економічний відділ знаходився на той час в м. Києві, я розпочинав роботу економістом у виробничому підрозділі, в підпорядкуванні заступника директора з виробництва та головного агронома. Робота з ними якраз і дала мені змогу зрозуміти, в якому напрямку я хочу розвиватись, як спеціаліст. Працювати було цікаво — технологічні карти, оперативні плани, закупівля добрив, засобів захисту рослин та посівного матеріалу. Згодом на підприємстві був створений відділ матеріально-технічного забезпечення, який мені довірили очолити».
«Загалом в офісі я пропрацював 10 років, але завжди хотілось чогось більшого і цікавило те, що здійснюється безпосередньо на виробництві, здавалось, що саме там і відбувається справжня робота і перейшовши працювати на виробничий підрозділ, зрозумів, що не помилявся. На своїй теперішній посаді регіонального директора я працюю вже більше як півроку».
«Чи було страшно на новій посаді? Звичайно. Адже у тебе в підпорядкуванні люди, а деякі в 2 рази старші від тебе, і мають виробничий досвід. Але дуже допомагає підтримка керівництва «Зернопродукт МХП» і, особливо, директора Володимира Онуки, які сприяють розвитку та кар'єрному рості молодих спеціалістів».
«З перших днів роботи працівники філії мене зустріли дружньо, але з осторогою, адже я був працівником головного офісу. Та ми зуміли побудувати ділові та довірливі відносини, і я вже з впевненістю можу сказати, що у нас є дуже хороший та цілісний колектив, з яким ми будуємо плани на майбутнє. У нас в команді працюють справжні професіонали своєї справи, на яких можуть рівнятись молоді спеціалісти. Багато, хто працює тут від початку створення філії, а це вже 15 років. Ми в колективі ставимо перед собою пріоритети та працюємо на результат, але, звичайно, кожен із нас ходить на роботу не просто за ідею, а й для матеріального достатку в сім'ї. А МХП — це саме те місце, де ти можеш працювати, розвиватись і отримувати дійсно достойну оплату праці».
«Батьки у мене прості люди, головне, що вони в мені виховали — це людяність. Намагаюсь бути відкритим до людей, вислухати всіх та зрозуміти. Дотримуюсь в роботі такого принципу, що всі ми всі рівні, незважаючи на наші посади. Потрібно завжди залишатись ввічливим, добрим, людяним».
«Найважче в моїй роботі мабуть все таки графік, адже лягати приходиться пізно, а вставати рано, але я мріяв про дану посаду і стільки років йшов до своєї мети, що скаржитись просто недоцільно, потрібно просто підлаштувати обставини під себе і завжди йти вперед не пасуючи перед дріб'язковими негараздами. До роботи я звик підходити з повною відповідальністю і цього очікую від людей з якими працюю».
«Розслабитися боюсь, тому що в МХП потрібно кожен день ставати кращим ніж був вчора. Я назавжди запам'ятав слова одного з моїх наставників, що «боятись потрібно якщо прийшло відчуття професіоналізму, бо коли приходить «професіоналізм», то настає відчуття, що ти все знаєш, все вивчив, нічого тобі не потрібно, і тоді закінчується твій ріст і розвиток». Якщо щось читаєш, щось вчиш, щось слухаєш — тільки тоді ти розвиваєшся і тобі цікаво працювати».