«В «Зернопродукті» я працюю вже 11 років. Пам'ятаю свій перший день у 2008 році. Звичайно було важко, адже я прийшов одразу після навчання в університеті на посаду завідуючим током у c. Краснопільці . А це означало, що через мої руки проходило багато тисяч тонн зерна. Вже у лютому 2009 року мені запропонували посаду агронома по захисту рослин, а з 5 квітня 2016 року — посаду головного агронома Теплицької філії. Ще в школі і в університеті я навчався так, щоб не було пропусків і мав гарну успішність. Тут на практиці, звичайно, виявилось все набагато складніше. Багато в чому я завдячую Віктору Шевчуку, який на той час працював головним агрономом. Він давав конкретні завдання, об'єми роботи і перевіряв мене перші роки, доки я навчився сам гарно виконувати свої обов'язки».
«Дитинство моє проходило так, як і у більшості дітей: школа, ігри, ставок. Дуже полюбляв рибалити. Батьки нас добре виховували із сестрою. Тато і зараз прислухається до моїх побажань і завжди дасть гарну настанову. Перший мій досвід роботи в «Зернопродукті» був саме дякуючи батьку. Точно не пам'ятаю на якому курсі то було. Один сезон ми разом працювали на комбайні. Тато мій все життя пропрацював механізатором. Скажу вам, що за всі 38 років стажу, він ніколи не ходив у відпустку чи лікарняний. Мабуть, це у мене від нього».
«Робочий день у нас, агрономів, починається коли сонце встає. Коли посівна, то і о 5 вже працюємо. А так, зазвичай, о 7:30 у нас нарада. Головний агроном роздає завдання на день. Працюємо до 17-ї години, а взагалі-то, поки сонце світить, працюємо в полі. В колективі у нас робоча атмосфера. Кожен знає і виконує свої обов'язки. В основному працюють люди старшого віку, молодих дуже мало».
«Люблю свою роботу. Скажу як є, що бувають дні, коли не хочеться вставати і йти працювати. Але, зазвичай, це пов'язано з недосипанням, бо дітки маленькі чи ще які сімейні обставини. Мало часу проводжу вдома з родиною, але розумію, що потрібно дивитись в майбутнє, бо діти ростуть. Мені вистачає два дні відпустки, щоб знову повернутися до праці. Тяжко ще буває, коли колектив не допомагає, а навпаки. Розумієте, у мене в основному колеги старше сорока років. Я просто не можу на них сваритись. То є ще покоління моїх батьків, і варто поважати старших».
«Якщо запитати мене про улюблену культуру, то такої немає. Ми працюємо з 5 основними культурами: пшениця, кукурудза, соя, соняшник, ріпак. Найтяжче доводиться з ріпаком, дуже важко отримати сходи. В 2019 році ми майже не посіяли його по своїй філії, погано зійшов. Найпростішою культурою, мабуть, є кукурудза. Ти її посіяв, і головне захистити від бур'янів, а все решта є в Божих руках. У мене всі культури однакові, подобається спостерігати за тим, як вони ростуть».
«Найбільше боюсь війни в Україні. Мрію, щоб вся родина була здорова. А взагалі, маю батьків, дружину, діточок, машину, хату, трохи вільного часу і це все, що мені треба».