«Освіту отримав у галузі інформаційної безпеки. У мене досить цікава спеціальність — захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки. Це частково IT-професія, яка передбачала роботу на державній службі або в силових структурах, пов'язаних з державною таємницею та захистом інформації на всіх рівнях. В СБУ я не потрапив, та потрапив у бізнес. Взагалі, свій перший досвід на виробництві отримав ще у 14 років. Влітку, перед старшими класами школи, заробив перші гроші, підробляючи візирувальником на комбікормовому заводі. Займався прийомкою та оцінкою якості зерна. За результатами аналізу приймав рішення, щодо відповідності сировини за якістю чи необхідності відправки партії на доопрацювання. Вже тоді, працюючи у дорослому колективі, почав розвивати лідерські якості та усвідомлено формувати себе, як особистість».
«По закінченню навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» потрапив на комбінат хлібопродуктів виконуючим обов'язки директора двох борошномельних заводів — пшеничного і житнього. Пізніше працював на птахофабриці. Пройшов шлях від інженера-аналітика до начальника аналітично-диспетчерського відділу, де став наймолодшим керівником у 24 роки. Наступний етап — робота в МХП».
«Я демократичний керівник, але в основі завжди повинна бути дисципліна та довіра. На мені та команді відділу лежить величезна відповідальність, як матеріальна, так і за виконання компанією своїх зобов'язань перед клієнтами та споживачами. Саме вони довіряють і розраховують на нас, будують бізнес разом з нами багато років, піклуються про своїх близьких. Кожен наш процесс, кожна дія, моя та команди, спрямовані на збільшення цінності компанії для клієнтів і споживачів та ефективності бізнесу. Є така влучна цитата: «Сапер не має права помилятися». Ми в цьому плані працюємо саме так — дуже висока ціна кожного рішення. Тому важливо, щоб поруч була надійна команда, важливо відчувати підтримку колег. А також — відкритість і делегування зі сторони керівництва. Це допомагає впевнено приймати рішення і відчувати постійний розвиток, рух вперед».
«У нас молодий і досвідчений колектив. Коли беремо на роботу нового працівника, то діє таке неписане правило: три місяці він може сміливо задавати будь-які питання. Закінчується випробувальний термін — ти повинен бути готовим до викликів і володіти всіма необхідними знаннями. Компанія зі своїм об'ємом, серйозністю і лідерськими позиціями вимагає від своїх співробітників бути виваженими і стресостійкими, бо інколи на прийняття рішення дуже мало часу — всього декілька хвилин, тому що продукція вже виготовлена і повинна бути відвантажена. Такий режим роботи нагадує командно-диспетчерський пункт управління польотами».
«Люблю читати. Бувають такі періоди в житті, коли протягом тижня до 6-8 книжок можу прочитати. З улюблених: українська письменниця Марія Матіос, класик — Еріх Марія Ремарк. Читаю книги по менеджменту. З останніх, яка справила враження — «Шлях менеджера» Лі Якокка. Саме йому зобов'язані своїми успіхами компанії «Форд» і «Крайслер». Раджу прочитати цю історію молодим керівникам».
«Займаюсь спортом. Це один із способів тримати себе у формі і долати стрес. Також добре тренується сила характеру. Незалежно від сезону, погоди, вранці або ввечері мотивую себе йти на пробіжку в парк. Брав участь у марафоні «Пробіг під каштанами». Поставив собі таку мету ще взимку і почав тренуватися. Спочатку бігав по 100 метрів, поступово збільшуючи дистанцію до 5 кілометрів. Під час пробіжки ти можеш побути сам на сам з власними думками, слухати музику, підключити себе до правильних емоцій. Планую ще брати участь у марафонах. Це круто!».
«Іноді пишу вірші про стан душі, про те, що відчуваю. Це також один із способів відпочити і перезавантажитись. Люблю подорожі, але зовсім не вмію відпочивати. Хоча з іншого боку, кому потрібен менеджер, який роздратований, бо не висипається? Його команда почне помилятися і погано працювати. Тому потрібно обов'язково дбати про себе, добре відпочивати».
«Вихідні намагаюся проводити з сином, якому зараз 3,5 роки. Розважаємося на дитячому майданчику, граємось, спілкуємось. Дуже важливо відчувати ключові етапи в його дорослішанні, коли потрібно бути більше другом, ніж батьком, відверто розповідати, чому відбуваються ті чи інші події, завойовувати його довіру та впевненість, що на мене він завжди може розраховувати. Треба вміти слухати, ставитися до того, що бентежить цю маленьку особистість, не менш серйозно, ніж до своїх власних проблем».
«За кожним чоловіком стоїть успішна жінка. І завжди в історії жінка була рушійною силою для чоловіка. Це дуже важливо — мати не лише кохану і друга, а і партнера, порадника, який підтримує тебе, мотивує, і відчуває, коли просто потрібно помовчати, але бути поряд. Мені пощастило зустріти таку людину».