«З людьми легше працювати, ніж з машинами»
Антон Юрченко, машиніст установок обрушення ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«У МХП я працюю вже 16 повних років. 1 квітня 2004 року був мій перший робочий день. Незадовго до цього я дізнався, що на заводі монтують олійницю, приїхав сюди, написав заяву у відділ кадрів, вказав там, хто я, звідки, де вчився, де живу і чекав дзвінка, періодично сам телефонував, запитував, чи не підписали мою заяву. Чекати довелось 2 місяці, поки тривав монтаж, а тоді мені зателефонували і спитали, чи не передував влаштовуватися на роботу. За два дні я пройшов медогляд, підготував потрібні документи, а 1 квітня пройшов інструктаж з техніки безпеки, отримав перепустку й почав працювати».
«Я вирішив написати заяву про працевлаштування на олійницю, бо побачив, що підприємство розширюється, і зрозумів, що можуть бути вакансії. На той час взагалі у нас було не так багато можливостей для роботи, а мені хотілося кращого варіанту, аніж тоді у мене був. Після школи я відразу почав працювати, спочатку займався ремонтом машин, потім лакофарбовим покриттям, також 5 років пропрацював у ЖЕКу. Тоді вирішив спробувати роботу тут, коли з'явилася змога. Вже тепер, за ці 16 років, відкрилося багато приватних фірм, є виробництва, а на той час варіантів було не так багато. За всі роки у мене ніколи не було думки змінити роботу. Колектив гарний. Мене все влаштовує тут, не бачу сенсу і потреби переходити в інше місце».
«Усі ці 16 років моя робота полягає в тому, що я повинен обрушити насіння і забрати з нього лузгу. Чим більше я приберу, тим чистішою буде макуха. Я працюю фактично на лінії. Спочатку сепаратори очищають насіння від сміття, потім рушки обрушують очищене насіння, а потім віялки забирають лушпиння. Тоді вже насіння йде на преси. Свої обов'язки опанував швидко, за місяць пройшов випробувальний термін. Якщо у процесі роботи трапляється поломка чи якась неполадка, то ми повідомляємо про це майстру, а потім усі разом шукаємо причину, усуваємо її і працюємо далі. Уже зараз я знаю практично все, що стосується моєї частини роботи, за 16 років вивчив, можу швидко усунути недолік».
«Інколи мені доводиться й навчати новачків. Уже не одного вивчив. Мабуть, 6 чи 7 напарників, які вчилися у мене, уже змінилися за час моєї роботи. Періодично люди звільняються — хтось змінює роботу, когось перестає влаштовувати наш робочий ритм, комусь він набридає. На їхні місця приходять нові люди, яких потрібно навчати. Найчастіше звільняються, коли ми «розганяємо» нове обладнання, під час його запуску. Тоді зазвичай багато роботи, адже лінію піддаємо максимальному навантаженню, щоб знайти й усунути слабкі місця. Тоді велике навантаження. Дехто не витримує».
«На моїй лінії нас працює троє. Також у нас є оператор, по одній людині на грануляції, фільтрації та пресовій ділянці, двоє слюсарів, електрик і налагоджувальник устаткування. Ми усі спілкуємося через рацію й оперативно вирішуємо всі ситуації, завжди в курсі роботи один одного. Я працюю позмінно, зміна 12 годин, день, ніч, а потім дві доби вихідні. Робоча зміна починається з огляду обладнання, ми чистимо устаткування і налагоджуємо. Далі — здаємо зразки насіння на аналіз в лабораторію. Решту зміни я слідкую за процесом і обладнанням безпосередньо на лінії, оператор слідкує за обладнанням за монітором. Якщо виникають збої, то я зупиняю лінію, оглядаю, усуваю неполадки. І можна працювати далі».
«З людьми легше працювати, ніж з машинами. До людей завжди можна звернутися за порадою, люди завжди допоможуть, підтримають. Наш колектив — як сім'я, це дуже важливо — нормальні людські стосунки, гарне ставлення. Я за весь час не можу пригадати жодної якоїсь стресової ситуації на роботі, пов'язаної з колективом. Ми спілкуємося, розмовляємо, цікавимося справами один одного. Керівництво також завжди йде назустріч. У мене ніколи не було ситуацій, що прокидаюся зранку і не хочеться йти на роботу».
«Вільний від роботи час проводжу з сім'єю. У будні — з дружиною, а на вихідні приїжджає син. Він вже дорослий, живе окремо, на вихідні приїжджає до нас. Для мене в житті сім'я — це найважливіше. Головне, щоб усі були здорові, щоб у сина в житті були любов і взаєморозуміння. А я, чим зможу, тим йому допоможу».