«Не було ще такого року, який можна було б назвати легким для агронома»
Віктор Дорошенко, головний агроном «МХП-Агро-С»
«Свою кар'єру я розпочав у 2003 р. Сумарно в агросекторі пропрацював уже 18 сезонів, а в компанії МХП завершив 4. Перед цим також працював головним агрономом великого агрохолдингу. Починав роботу із земельним банком у 4 тис. га, а зараз працюю із 27 тис. га землі. Професію агронома я обрав свідомо, хоча й досить несподівано, адже у моїй родині агрономів немає. Просто мене зацікавила робота з рослинами і процес вирощування, тому пішов навчатися агрономії до Полтавського сільськогосподарського інституту. Там же здобув другу вищу освіту (економічну), потім рік відслужив в армії і розпочав свою кар'єру на підприємстві на Полтавщині, в одному з них пропрацював 14 років».
«Цей рік, з погляду агрономії, був важким. Хоча всі роки нелегкі. Не було ще такого року, який можна назвати легким для агронома. Цьогоріч всі знали, що немає вологи зимою, але сподівалися, що вона буде влітку, що підуть дощі. Не всі ці сподівання справдилися. Кукурудза постраждала від посухи — дефіцит вологи в ґрунті та нестача вологи у період вегетації призвели до суттєвого зменшення врожайності на нашому підприємстві. Ми планували збирати по 9 т кукурудзи з гектара, а зібрали по 5,5 т/га, але ціна хороша, тому планові показники з прибутковості ми наразі виконуємо».
«Кукурудза — це моя улюблена культура. Вона має великий потенціал урожайності. Приємно спостерігати, коли комбайн заходить в загінку, а через 200 метрів уже має повний бункер зерна. Отримую при цьому задоволення від думки, що пропрацював цілий рік і є результат. У цьому році важко було дивитися, як рослини засихають».
«Зараз ми вирощуємо наші традиційні 5 культур: пшеницю, озимий ріпак, кукурудзу, соняшник та сою. Раніше вирощували нішеві культури, зокрема сочевицю та квасолю. Але зрозуміли, що потрібно концентруватися на п'яти основних, бо ціна на нішеві нестабільна. Наприклад, перед тим, як навесні посіяли сочевицю, на неї була хороша ціна, а коли зібрали урожай (до речі, непоганий, 3 т/га), ціна впала. Тож у підсумку заробили втричі менше, ніж планували. Тому відмовилися від цього й вирощуємо тільки ці 5 культур».
«Через посуху нам доводиться поступово змінювати технології вирощування. Зокрема, збільшуємо частку безвідвального обробітку ґрунту, зменшуємо густоту посівів, а також дещо зменшуємо використання добрив. Поруч з нашим підприємством є птахофабрика, тому ми використовуємо багато курячого посліду для підживлення — близько 50 тис. т. Таким чином, ми маємо змогу здешевити технологію вирощування, але у посушливі роки використання курячого посліду має негативний ефект, оскільки для його розчинення потрібна вода. Якщо води недостатньо, то концентрація солей висока і культура трохи припалюється. На наступний рік дещо зменшуємо внесення мінеральних добрив, зокрема на полях, де цьогоріч внесли багато курячого посліду. Технологія у нас більш економічно спрямована, наша зона зараз вже недостатньо зволожена. Плани урожайності для нас — не головне, важливо отримати економічний ефект».
«Я керую колективом з 16-ти агрономів. Ознайомлюю їх з технологією, яку узгоджую зі своїм керівництвом та з функціональними керівниками у Києві, а потім ми працюємо за цією технологією. Вважаю себе лояльним керівником, можливо, інколи і занадто лояльним. Думаю, що мною як керівником підлеглі задоволені, між нами є взаєморозуміння, а це найголовніше. За ці чотири роки, що я пропрацював тут, дуже багато агрономів змінилося — то у якомусь відділенні, то в офісі періодично змінювався агроном. Зараз ситуація більш-менш стабілізувалася. Ми знайшли таких спеціалістів, які розуміють, що вони роблять, які мислять, які вміють планувати, організовувати роботу в полі. Багато набрали в цьому році молодих агрономів, у яких є бажання працювати. Ми завжди відкриті для молодих кадрів, але не всі молоді люди готові працювати в нашому ритмі».
«Найважче у роботі агронома — зрозуміти, що роботі потрібно приділяти дуже багато часу. Настільки багато, що його залишається зовсім мало для сім'ї чи просто для себе. Це потрібно усвідомити і прийняти, адже робота агронома, по суті, ніколи не закінчується. Вона як починається у лютому, так і триває до грудня. Це найважче — максимально віддати свій час справі, зрозуміти, що в тебе буде дуже мало вільного часу. Багато молодих агрономів, які до нас приходять, цього не розуміють або не готові до такого формату роботи. Навіть взимку агрономам є чим зайнятися. Наші, зокрема, щорічно наприкінці січня проходять двотижневі навчання. Зима — це також і найпопулярніший період відпусток серед агрономів. Наших ми також в цей час відправляємо на оздоровлення. Особливо це потрібно тим агрономам, які працюють з хімією. Цьогоріч невідомо, чи вдасться через карантинні обмеження, але зазвичай усі наші агрономи, які хочуть, щороку взимку мають змогу побувати в санаторії. Оздоровлення, навчання, відпустка — ось так дуже швидко і минає зима. У лютому ми вже починаємо роботи. А коли зими як такої практично немає, як було у два минулі роки, то й ще раніше деякі роботи можуть початися».
«Зараз дуже актуальне точне землеробство. Вважаю, що якщо зараз відстати у цьому напрямі, то вже за 2-3 роки можна опинитися далеко позаду інших підприємств. Підприємства розвивають точне землеробство, інвестують у нього. Ми також застосовуємо і диференційований посів. Цього року, зокрема, застосовували диференційоване внесення добрив. Також взяли в роботу комбайни, які картують нам поля. Ми бачимо урожайність на кожній ділянці поля — це дає змогу в майбутньому краще планувати густоту посівів. Цьогорічний диференційований посів дав результати: більшу врожайність показали як продуктивніші ділянки поля, засіяні з більшою густотою, так і менш продуктивні ділянки, засіяні з меншою щільністю».
«Я працюю на відстані від сім'ї — це дуже важко і для мене, і для дружини. Тут працюю робочий тиждень, а на вихідні їду додому. Тоді намагаюся приділяти максимально багато уваги сім'ї. Ходимо в ліс, мандруємо Україною і за кордон. Сім'я за 100 км звідси. Це не так і далеко — автівкою можна швидко приїхати. Але щодня так їздити дорого та нераціонально, ще й витрачається чимало часу, тому доводиться тиждень бути тут. Робота забирає дуже багато часу, хочеться досягти гідних результатів своєї праці, адже тут працювати цікаво, ми постійно розвиваємося. А головне моє бажання, щоб всі рідні були здоровими».