«З першого свого робочого дня я відчував привітну атмосферу»
Сергій Бондаренко, начальник зміни на елеваторі ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«На елеваторі я працюю з 2012 року. У нас в Миронівці небагато підприємств, тому немає великого вибору роботи. Коли сюди набирали працівників для закладки рукавів, я заповнив анкету і подав резюме. Спочатку прийшов працювати тимчасово на закладку рукавів зберігання на полі. Пропрацював і залишився оператором на постійній основі. Потім мене перевели у кадровий резерв, а згодом і призначили начальником зміни. Також паралельно зараз я в кадровому резерві механіків. Тобто підміняю їх при потребі, наприклад, якщо хтось захворіє чи піде у відпустку».
«У свій перший робочий день, пам'ятаю, відчував невизначеність. Бо, по-перше, я прийшов на тимчасову роботу, а, по-друге, тоді ці рукави вперше закладали на полі, не було у кого навчитися чи щось спитати — трохи лячно було. Довелось самостійно, так би мовити, експериментальним шляхом усього вчитися. Начальник елеватора і ще декілька людей бачили на інших підприємствах цю систему роботи, але на практиці це було вперше. Навчився всього досить швидко, хоча й відносно розумів суть роботи, коли влаштовувався».
«Зараз ми працюємо з рукавами по 70 метрів, які вміщують 240 т зерна. Спершу рукави мали 60 метрів на 180-200 т. Наскільки пригадую, у перший рік у нас було близько 150 рукавів, згодом їх кількість поступово збільшувалася. На сьогодні у нашому розпорядженні багате господарство. Наприклад, тільки кукурудзи за минулі роки приймали по 4 тис. т за добу (минулого року трохи менше було). В одну машину вміщається близько 20-30 т, тому у нас тут черга стоїть аж на трасі. Потрібно прийняти, очистити, висушити все зерно і своєчасно накачати».
«Основне завдання у моїй роботі зараз — забезпечити безперебійну роботу комбікормового й олієпресового заводів. Ми повинні прийняти, висушити, очистити та завантажити зерно. Особливих труднощів це не викликає, якщо добре знати процес і вміти якісно виконувати роботу на всіх етапах. Форс-мажори трапляються, але не часто і дрібні, а якихось великих масштабних авралів я на посаді начальника зміни не пам'ятаю».
«Мій робочий день починається з прийняття зміни у начальника попередньої. Він розповідає загальну ситуацію, показує зафіксовані дані в журналах, робимо обхід і ставимо завдання кожному працівнику. Зараз ще й через ситуацію з епідемією ведемо журнал здоров'я і через СМС звітуємо керівнику, чи всі здорові. Проходимо всі точки, кожен елеватор».
«Можна сказати, що я пройшов усі етапи роботи на елеваторі. Найважчий з них, мабуть, сушіння. Він найбільше потребує ретельності, уважності й практичних навичок. Потрібно не перегріти зерно, щоб не згоріло, щоб в кінцевому результаті мало вологість відповідно до встановленого показника. Пересушене зерно — це втрати, недосушене — це проблеми на комбікормовому заводі з подальшими наслідками. Хоча зараз все ми контролюємо комп'ютеризовано, все одно треба слідкувати за параметрами й коригувати сушіння в процесі».
«Мені дуже подобається наша робоча атмосфера. Зі мною працюють дуже різні люди, різного віку і з усіма приємно працювати. Залежно від сезону, це 8-12 працівників на моїй зміні. Усі свідомі, відповідальні. Загалом у нас на елеваторі 4 зміни, кожна працює за графіком: день, ніч і дві доби вихідних. Є ще кілька людей, які завжди працюють вдень. Коли мене призначили начальником, то спрацюватись з людьми було доволі легко, адже до того ми вже 6 років разом працювали, гарні робочі відносини вже склалися, я не відчував ніякого дискомфорту. Загалом з першого свого робочого дня я відчував привітну атмосферу. І коли працював оператором, і коли став начальником — стосунки завжди були гарними».
«Я оптиміст, тому до всього намагаюся ставитись позитивно. Зараз моя робота мене влаштовує, все тут подобається. Колись працював на заводі, де потрібно було весь час виконувати одну і ту ж роботу, монотонно, постійно повторювати певні дії. Це не для мене. Тут все значно динамічніше — потрібно рухатися, спілкуватися, робити щось нове. Мені така робота більше подобається. Я навіть вдома довго не можу робити щось монотонне довго — вистачає мене на 5 хвилин такої роботи, а далі вже потрібно відкладати, робити паузу. Хоча хобі у мене досить монотонне — на дозвіллі люблю рибалити. Завдяки гнучкому графіку у мене є час і на відпочинок, а влітку часто — це риболовля. Люблю поїздки на природу. Зимову риболовлю менше люблю й не дуже часто практикую».