«Головне — це людське ставлення до будь-якої справи»
Ксенія Філіппова, менеджер з проектної та регіональної роботи в департаменті комунікацій МХП
«Я народилася в Актюбінську, це Казахстан. Мій тато військовий, тому ми багато переїжджали, а коли мені було 3 роки, повернулися в Україну, в Миколаїв. З того часу я вже живу в Україні і вважаю себе українкою. Закінчила у Миколаєві школу і переїхала до Києва вчитися. Тут і залишилася, бо Київ — це моє місто, я зрозуміла, що його темп, насиченість — це те, що мені дійсно потрібно. Взагалі, я дуже люблю вчитися, маю декілька освіт. Спочатку навчалася на менеджера зовнішньоекономічної діяльності, потім отримала другу вищу освіту — юридичну, але зрозуміла, що юридична сфера для мене дуже спокійна, а мені потрібно щось більш динамічне. Після закінчення навчання я вирішила спробувати себе в рекламі й зрозуміла, що це на 100% моє. Працювала в рекламному агентстві з великими брендами, під час цієї роботи й «зустрілася» з МХП».
«Мені здається, що компанія сама мене знайшла. Я ніколи не думала й не підозрювала, що буду тут працювати. Мабуть, як і багато інших людей, я знала всі бренди компанії, але не знала, який холдинг ними займається. МХП був клієнтом мого агентства, ми спільно реалізовували дуже великий проект у Черкасах, який я супроводжувала. Це був справжній челендж. І вже, коли прийшов час реалізовувати другу частину проекту, команда МХП просила, щоб саме я працювала з ними. Через 5 місяців після другого успішного проекту мені зателефонували й сказали: «Ксюша, ти потрібна нам тут». Я приїхала на співбесіду, до кінця не розуміючи, чим конкретно буду займатися. Але мені здається, що всі в нас у МХП такі — не бояться ані труднощів, ані нових завдань. Я пройшла співбесіду та приєдналась до команди маркетингу, працювала в бренд-команді, займалася комунікацією з клієнтами, стандартизацією усіх наших процесів».
«Я дуже тісно працювала з реальними людьми, з реальними проблемами. Це допомогло мені швидко зрозуміти суть бізнесу, побачити процеси зсередини й ще раз переконало, що людина в центрі всього. У нас були надзвичайно різні, цікаві й дуже нестандартні проекти. Було чимало завдань, завдяки яким щоразу дізнавала щось нове, але спільне всюди те, що чим би ти не займався, всюди головне — це людське ставлення до будь-якої справи. Тому я керуюся принципом, що завжди потрібно бути доброзичливою, посміхатися. Це значно швидше допомагає знайти стежину до людини, налагодити стосунки. Чесно кажучи, на початку мене попереджали, що може бути складно, адже темп в компанії динамічний. Так, може бути, але мені здається, що це все залежить від людини, адже там, де комусь складно, хтось інший почувається як риба у воді».
«Коли я потрапила до МХП, зрозуміла, що — це величезний світ. Це цілий всесвіт. Якщо ти займаєшся якимось одним напрямком, то можеш і не підозрювати, скільки всього ще є в нашому всесвіті. Стільки нових світів я побачила завдяки участі у проекті MHP Stories у якості ведучої! Не перелічити! Я вже працюю тут 5 років, і кожен новий день для мене відкриває щось нове Я навіть наш офіс називаю Хогвартсом, тому що кожного разу знаходжу якісь нові кімнати, постійно помічаю перебудови, зміни. Мені було легко влитися в колектив і ритм роботи, бо просто не було часу думати про труднощі. У нас дуже інтенсивна компанія, а я потрапила в серце креативних ідей — маркетинг. І тому одразу опинилася в інтенсивному світі знімання роликів, великих проектів, рекламних кампаній, розробки сайтів, додатків для клієнтів…».
«Я вже дуже багато напрямків спробувала в нашій компанії. Класно, що в нас є можливість горизонтального переміщення, тобто якщо людина спробувала себе в одній сфері й відчуває, що вже, припустимо, досягла максимуму, більше не розвивається, то може перейти в паралельний напрям або туди, де краще почуватиметься й зможе проявити свої навички. Коли я закінчувала етап на одному місці, мені пропонували перейти на суміжну позицію. До прикладу, спочатку прийшла в маркетинг, потім працювала в трейд-маркетингу, потім — у відділі діджіталізації, де ми допомагали діджіталізовувати клієнта. Це зараз здається, що в усіх телефони, усі вміють користуватися цифровою технікою, але я приділила багато часу, щоб навчити наших касирів на торгових точках працювати з касами та картками лояльності. У нас є мережа торгових точок «Наша Ряба», мабуть, у кожному місті України — це допомогло мені вивчити Батьківщину, адже в 90% цих маленьких міст я побувала особисто. Запуск програми лояльності — це був дуже цікавий проект, ми його повністю самостійно розробляли, не купували готове рішення, а створили свій продукт».
«Зараз, коли я вже працюю в департаменті комунікацій, у трьох містах (Миронівка, Степанці та Канів) ми зробили фантастичний проект, який мене дуже надихнув, — кіно просто неба. Ми показували сучасне українське кіно спільно з асоціацією сприяння розвитку українських фільмів «Дивись українське». Усе відбувалося в період, коли через карантин скоротилася кількість розваг, тому проект був дуже успішний, практично все місто прийшло. Для людей це був один із способів зустрітися з друзями, з якими давно не бачились. Захід набув загальноміського масштабу, були присутні мери міст, директори наших місцевих підприємств також долучилися. Це була дуже душевна й особлива зустріч з громадою. Серед усіх проектів минулого року цей запам'ятався найбільше, дотепер дарує приємні спогади».
«У своїй роботі найбільше я люблю людей. Кожна людина — це унікальний персонаж, а роботу в МХП я називаю серіалом, де кожен день — це новий епізод. Він може бути складним, може містити переломний момент, але в кінці дня у всіх настає якийсь катарсис. Ми завжди йдемо щасливими з роботи й приходимо на роботу щасливими. У нас є багато маленьких традицій у колективі, які побудовані на довірі, на щирості. Це дуже важливо, бо якщо ти нещирий, не довіряєш своїй команді, своєму колезі, партнеру, то у вас нічого не вийде. Робота з соціальними проектами, робота з людьми в регіонах, робота з масштабними проектами, які ми робимо на національному рівні, дуже сильно мотивує. Усе реалізувати вдається завдяки тому, що люди, які перебувають поруч, поділяють це бачення, поділяють цінності. Завдяки цьому хочеться щодня йти роботу та приймати нові виклики».
«У нас в МХП немає слова «проблема», у нас є слово «завдання». Тобто у нас немає ситуацій, які не можна вирішити. Потрібно сісти, подумати, що можна взяти зі, здавалося б на перший погляд, абсолютно безвихідної ситуації. У таких випадках я завжди шукаю людину, яка мені може допомогти — дати якусь інформацію, скерувати, порекомендувати. За весь час, який я тут працюю, не було випадку, щоб мені відмовили. Я ніколи не бачу проблем, навіть коли йдеться про терміни. Для когось терміни — це проблема, а ми просто працюємо інтенсивніше».
«Я дуже люблю сміятися, їсти й дивитися освітній контент. Люблю вивчати процеси та явища з наукової точки зору, щоб зрозуміти «як це працює». Це мені дуже допомагає в роботі. Немає кращого відпочинку для мене, аніж вдома у вільний час дивитися документальні, освітні фільми. У мене є подруга — собака, мопс. Ми з нею разом сідаємо й дивимося. Також я дуже люблю подорожувати. У сучасних реаліях відкрила для себе красиву й різноманітну Україну. Дуже радію, що маю нагоду часто бувати у відрядженнях на наших підприємствах у різноманітних мальовничих місцях. Коли потрапляєш кудись вперше, то наче опиняєшся в якійсь іншій реальності, в іншому всесвіті. У нас кажуть: «МХП — це світ можливостей». Я б сказала, що це всесвіт можливостей. І він величезний».
«Я живу з улюбленою собакою Серафимою (скорочено Фіма) та з чоловіком. Батьки й сестра живуть у Миколаєві. Чоловік також працює в аграрній сфері, ми познайомилися в МХП, він раніше тут займався маркетингом, зараз перейшов до іншої компанії. Але, як не буває колишніх офіцерів, так і не буває колишніх МХП-шників. Він і зараз вболіває за компанію, щось рекомендує. У МХП люди розкриваються по-справжньому. Я свого чоловіка помітила саме завдяки спільній роботі тут. Він такий же енергійний, також горить справою й викладається на повну».
«Найбільше мене надихають люди, проекти й атмосфера. Люди — своєю унікальністю, багатогранністю. Проекти — тим, що вони створюють зміст і дають результати. Атмосфера — бо саме вона створює ту «хімію» взаємодії, в якій можна розкриватися, розвиватися й робити цікаві речі. Я дуже багато працювала з лояльністю, шукаючи те, що потрібно людині. Я завжди приходила до того, що вся справа в почуттях, у стосунках, в емоціях, які дарує тобі бренд або компанія. Думаю, це найголовніше у будь-яких відносинах. А ще — відповідальність. Окрім того, що мрію, щоб всі були здорові, мрію ще й про те, щоб кожен українець розумів, що ти сам несеш відповідальність за своє щастя, що не потрібно її перекладати на когось, що саме ти відповідальний за себе, за свою сім'ю, за свою країну, за свій під'їзд, за свою клумбу біля під'їзду, за те, як обріжуть твоє дерево комунальні служби. Я мрію про те, щоб кожна людина усвідомлювала, що все в її руках. Якщо хочеш, щоб було добре, то потрібно самому робити добре, допомагати іншим робити добре, не бути байдужим, брати відповідальність за свої вчинки й розуміти, що ніде не буде добре так, як вдома».