«Тільки дисципліна й наполеглива робота допомагають досягати цілей»
Богдан Горкуша, головний енергетик
ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Мою історію роботи в МХП складно описати простим: «Прийшов тоді-то на таку-то посаду, а потім перейшов на іншу посаду». Моя історія довша і багатогранніша. Перше знайомство з компанією відбулося у 2009 чи у 2008 р., коли я ще вчився у школі. Тоді з'явилася можливість кілька місяців на канікулах попрацювати вантажником на м'ясопереробному заводі «Легко», чим я й скористався. Тоді ще не мав розуміння, ким хочу працювати, чим займатися в житті. Завдяки цьому підробітку вдалося побачити виробництво, отримати враження про нього, так би мовити, з середини. Звичайно, вдалося познайомитись з деякими людьми, які там працювали, зарекомендувати себе. Наступного року мене знову взяли на цю роботу. Далі я закінчив школу, пішов навчатися у Київський університет харчових технологій, виробничу практику проходив на МЗВКК в метрологічній службі. Закінчивши університет, отримав спеціальність «Автоматизація та комп'ютерні системи».
«Закінчення навчання в університеті стало, мабуть, переломним моментом у житті. Тоді я зрозумів, що хочу працювати у виробничій сфері. Я родом з Миронівки, МХП у нас найбільш важливий у виробничій сфері, тому в першу чергу подумав про можливість працювати в холдингу. Тоді я для себе обдумував два варіанти — або повернутися додому і спробувати влаштуватися на підприємство, яке вже трохи знаю, або шукати інший напрямок. Я почав шукати чогось іншого, хотілося все змінити та зрозуміти, на що я спроможний сам, коли близько немає знайомих, рідних. Тоді саме з'явилася вакансія інженера з автоматизації котельні в Ладижині на ВКВК. Подав заявку, пройшов співбесіду і почав працювати. Це було у 2015 р. За деякий час роботи я добре себе зарекомендував, тому керівництво довіряло мені енергетичне господарство, коли потрібно було підмінити головного енергетика під час його відпустки чи з інших обставин».
«У Ладижині я набирався досвіду, практикувався, вчився. І в певний момент, дуже несподівано, мене викликав директор. Спочатку подумав, що зробив щось не так чи припустився помилки у своїй роботі, але, прийшовши, дізнався, що у Миронівці звільнилася вакансія головного енергетика, тож я можу спробувати пройти співбесіду на неї. Директор тоді мені сказав, що буде радий, якщо я залишуся, але й підтримає, якщо захочу піти далі. Рішення я прийняв практично миттєво. Це була гарна можливість для зростання, і не логічно було б нею не скористатися. Я поїхав на співбесіду. Приблизно за тиждень мені зателефонували й сказали збиратися, бо вже завтра у мене перший робочий день на новій посаді. Тому з 5 травня 2018 року я працюю тут головним енергетиком».
«Колектив у нас хороший, роботу свою знаємо. Звичайно, на той час робота для мене була нова, адже одна справа, коли ти — інженер з автоматизації котельні й лише зрідка підміняєш головного енергетика, і зовсім інша — коли доводиться самому все організовувати. З'явилось розуміння, що для формування успішного колективу найперше потрібно самому розвиватися, від себе вимагати більше, тоді й колеги підтягнуться. На той час я ще й був наймолодшим у колективі. Зараз вже ні, минулого року до колективу долучився молодший за мене фахівець. Вважаю, що потрібно залучати молодих спеціалістів, адже старші готові передати досвід, лише потрібно, щоб було кому. Це дуже важливо. Одна справа, коли в книжках читаєш теорію, а інша — коли в повсякденному житті зіштовхуєшся з практикою. Звісно, трапляються різні моменти. Часом трішки важче, часом легше, але свою роботу я люблю й на даному етапі мене все влаштовує».
«Як керівник я намагаюся бути лояльним і справедливим. Стараюся адекватно оцінювати ситуацію. Якщо є причина сказати людині, що вона десь схибила, то кажу. Якщо є за що похвалити — хвалю. У нас робота складна, відповідальна, небезпечна певною мірою. Ми обслуговуємо високовольтні мережі, тому у нас не може бути жодних недомовок, жодних непрофесійних моментів. Наше головне завдання — забезпечувати безперебійну подачу живлення на комбікормовий та олієпресовий заводи, котельню та елеватор. Йдеться про 10 тис. вольтів, які живлять все підприємство. Інше наше завдання — обслуговування всього енергетичного господарства. Тобто ми плануємо ремонти, заміни запчастин, намагаємося передбачати несправності, можливі зупинки. Витрати енергоресурсів — пари, електроенергії, газу — також ми контролюємо, стежимо, щоб не було перевитрат, а якщо вони з'являються, то аналізуємо й усуваємо причини».
«Моя робота й робота мого колективу передбачає також впровадження інновацій для економії. Наприклад, ми запропонували на полі замінити прожектори на ЛЕД — це дало змогу зекономити 400 тис. грн за сезон. Минулого року монтували частотні перетворювачі на великі електродвигуни, вони дають економію 30 кіловатів на годину. Цього року також розглядаємо таку можливість, адже ми працюємо у режимі 24/7, за рік на цих 30 кіловатах на годину виходять чималі суми економії. Розглядаємо й інноваційні рішення, які пропонують нам інші компанії, аналізуємо впроваджені інновації у колег, кращі з них обираємо для себе, дещо адаптовуємо, дещо застосовуємо без змін».
«Виробництво — це складний процес, трапляються різні ситуації: чи то через людський фактор, чи техніка може не витримати напруженого графіка роботи. Але ми для того тут і працюємо, щоб розв'язувати складні проблеми. Направляємо, коригуємо, жонглюємо своїми знаннями і досвідом, щоб максимально продуктивно використовувати час і ресурси. Минулий рік був нелегкий. І не лише для виробництва, а й для країни й світу в цілому. Ми побачили вузькі місця на виробництві, зрозуміли, на що варто звертати більше уваги, де можна зекономити. Думаю, ті, хто цього не зробив чи не зробить найближчим часом, рано чи пізно побачать наслідки, адже якщо не контролювати свої витрати, не контролювати вузькі, проблемні місця, то нічим добрим це не закінчиться».
«Особисто мені найважче буває, мабуть, у моменти, коли виникає нова для мене ситуація, яка потребує вирішення. Спершу, наприклад, було складно, коли роботу добре знав теоретично, а на практиці виявилося багато нових нюансів. Проте все приходить з досвідом, коли одного разу щось не вдалося, то потім вже знаєш, як зробити. Старші колеги також допомагають, можуть порадити й фахівці з інших підприємств. У нашій роботі мені подобається процес і відчуття результатів своєї праці: коли впроваджуєш інновацію й вона дає ефект, коли техніка не ламається завдяки вдалому плануванню роботи, коли іншим легше працювати завдяки тому, що ми змогли попередити проблему…».
«У позаробочий час я люблю спорт. У дитинстві довго займався футболом, брав участь у турнірах за кордоном. Грав у районній та обласній командах. Також займався легкою атлетикою, але футбол більше подобається, він мені зрозуміліший. Зараз футболу в житті вже менше, немає можливості тренуватися, бо робота займає дуже багато часу та сил. У мене у пріоритеті зараз саме виробництво, а футбол — лише як хобі. Також вже давно займаюсь у тренажерному залі. Дуже зручно, що у нас на підприємстві є тренажерний зал, можна після роботи відвідати. Взагалі я пробував різні види спорту, вважаю, що спорт додає жаги до перемоги й у повсякденному житті. На виробництві помічаю, що люди, які мають відношення до спорту, більш мотивовані у досягненні робочих результатів. Це не у 100% випадків, звичайно, є винятки, але, за моїми спостереженнями, тенденція така є».
«У вихідні я, як правило, також відвідую роботу. Ненадовго, це більш неформальні поїздки, щоб переконатися, що все нормально, бо у нас відповідальна робота, важливо нічого не пропустити. Інколи можу якусь документальну роботу підтягнути на вихідних, на яку в робочі дні не вистачило часу. У футбол також граю у вихідні, проводжу час зі своєю дівчиною. Якщо говорити про мрії, то я вважаю, що у нинішній час потрібно не тільки мріяти, а радше ставити чіткі цілі, розуміти конкретні кроки, які потрібні для їх реалізації, і так рухатися. Потрібно наполегливо працювати, щоб досягати результатів. У житті не буває такого, як показують у відео на YouTube типу «Накачай прес за 5 хвилин», — тільки дисципліна й наполеглива робота допомагають досягати цілей. І в спорті, і в роботі, і в житті загалом».