«Ставлюся до труднощів так, щоб те, що сьогодні складне, завтра вже було досвідом і давалося легко»
Віктор Марченко, директор виробничого підрозділу
Рижанівка ТОВ «НВФ «Урожай»
«Я народився у селі Онопріївка на Черкащині. Мої батьки працювали в сільському господарстві: мама — секретарем у колгоспі, тато — і механізатором, і водієм, і завідувачем автопарку, і бригадиром тракторної бригади. На те, що я вирішив пов'язати життя з агросферою, великий вплив мав досвід батьків. Мені з дитинства подобалося сільське господарство. Для мене найбільшим задоволенням було поїхати з татом на поле».
«Після закінчення 9-го класу я вступив у Тальянківський радгосп-технікум, сьогодні — це Тальянківський агротехнічний коледж. Здобув там освіту зоотехніка, почав працювати за фахом і незабаром вступив на заочну форму навчання у Білоцерківський аграрний університет. Маю досвід роботи в агрофірмі, у харчовій промисловості — працював на сироробному комбінаті та у групі компаній, до якої входили декілька молокопереробних заводів».
«У 2015 році мені запропонували спробувати себе в МХП на посаді директора агрофірми «Нива». Попередній мій досвід роботи в агросекторі був на старих підприємствах, створених на базі колишніх колгоспів, із застарілими системами, тож мені хотілося спробувати працювати у великій сучасній агрокомпанії. Я пройшов співбесіду і почав працювати. Хотілося відчути щось нове, хотілося змін — і тут я це отримав. Спочатку працював у найменшій філії на той час, у 2016 році мене перевели вже у більшу, а пізніше, після реорганізації, утворився один великий виробничий підрозділ».
«Наш виробничий підрозділ сьогодні працює на території 13 населених пунктів, трьох громад і одного великого Звенигородського району. Обробляємо близько 10,7 тис. га, понад 4 тисячі пайовиків довірили нам свою землю. У мої обов'язки входить організація роботи всього підрозділу. У зимовий період ми ремонтуємо техніку, готуємо до виходу в поле. Потім — займаємося підготовкою ґрунту під посів, власне посівом. Далі — доглядаємо посіви. І четвертий етап нашої роботи — збір урожаю. Це пора, коли ми бачимо переваги й недоліки у нашій роботі, можемо проаналізувати свої сильні та слабкі сторони, щоб надалі працювати ще краще».
«З кожним роком ми стаємо досвідченіші, працюємо дедалі краще і, водночас, постійно отримуємо нові виклики. Останнім часом їх багато через погодні та кліматичні умови. Наприклад, у 2020 році погода внесла суттєві корективи в нашу роботу — довелось адаптуватися. Сподіваємось, цей рік буде сприятливішим для сільського господарства у погодному плані, адже зима була доволі сніжною, вологи значно більше, ніж минулоріч. Але загальна ситуація з кліматом дає чимало приводів для хвилювання».
«Зважаючи на погодні умови, ми багато чого змінили у веденні господарства. Взявши до уваги минулорічну посуху, ми половину основного обробітку, а то й більше, зробили глибоким рихленням, а не оранкою. Це потрібно для того, щоб усі пожнивні рештки залишилися зверху, щоб можна було максимально зберегти вологу у ґрунті. Та й загалом усі агротехнічні заходи впродовж останніх двох років спрямовані на те, щоб зберегти якомога більше вологи. Раніше був просто догляд за посівами та обробіток, зараз же при виконанні кожного агротехнічного заходу ми працюємо так, щоб максимально зберегти вологу».
«Велика частина нашої роботи — це пайовики, адже ми працюємо на землі, яку вони нам довірили. Також важливі кадри, з якими потрібне порозуміння, яких важливо мотивувати, яким потрібне натхнення на роботу сьогодні й завтра. Вважаю, що кадри — це найважливіше. Погодні умови, різні технічні фактори, природні катаклізми — це те, що трапляється з усіма, але з усіма труднощами можна впоратись, коли є хороший колектив, повноцінна команда, яка злагоджено працює, має ідеї, старається, небайдужа до своєї роботи. Наш трудовий колектив — це 105 осіб. Серед них близько 40 механізаторів, 20 водіїв, агрономічна, інженерна, земельна та облікова служби. Охоче приходять працювати до нас молоді спеціалісти з різних напрямків».
«Складні моменти у роботі стають для мене уроками. Ставлюся до труднощів так, щоб те, що сьогодні складне, завтра вже було досвідом і давалося легко. Буває складно переконати людей робити так, а не інакше, виникають різні складні виробничі ситуації. Проте, всі вони з часом стають легкими — ми здобуваємо досвід і рухаємось далі, розвиваємось. Те, що сьогодні складне — завтра вже буде здаватися абсолютно простим повсякденним питанням».
«Я одружений, маю двох діток. Донечка вже студентка, синок — учень 4 класу. Дружина працює провізором. Час із сім'єю — це найкращий відпочинок для мене. Люблю також з друзями проводити час біля річки, в лісі. Мрію про щасливий прекрасний завтрашній день. Про заможну багату нашу Україну. Про те, щоб пандемія уже стала історією, щоб закінчилася війна, щоб українці були заможними і з посмішкою зустрічали один одного, бажали добра і жили у злагоді й порозумінні».