«Я радий, що тут працюю»
Роман Свистун, оператор лінії грануляції «Миронівського
заводу з виробництва круп і комбікормів»
«Оператором лінії грануляції я працюю вже 9-ий рік, хоча, коли влаштовувався на роботу, то планував її як тимчасову. Оце «тимчасово» триває вже 9-й рік, бо робота сподобалася. На початку було важко, я думаю, що на кожній роботі спочатку важко. Мене всього навчали, щодня все розповідали, а найважче, мабуть, було, коли сказали: «Заступай сам на зміну і працюй». Коли перші рази сам працював, то хвилювався, що на мені відповідальність. Приблизно за місяць такої роботи мені здавалося, що я вже все знаю, а ще через місяць зрозумів, що ще не все. Пропрацював рік, знову здавалося, що роботу знаю вже ідеально, але це не так. І так кожного разу, щороку, щось нове дізнаєшся, щось нове з'являється. Тепер я вважаю, що немає такої роботи, щоб її за місяць можна було повністю опанувати».
«Освіта у мене агрономічна, закінчив Миронівський технікум та здобув ступінь бакалавра у Білоцерківському університеті. Після навчання півроку працював на іншій роботі, після чого потрапив сюди й зовсім про це не шкодую, хоча й працюю не за спеціальністю. Я й у технікум вступив не тому, що дуже хотів бути агрономом, а просто, так би мовити, за компанію з товаришами зі школи. Знання, які здобув під час навчання, сьогодні, мабуть, лише на 15% мені стають у пригоді в роботі, але для загального розвитку й розуміння галузі вони потрібні».
«Я роблю гранулу із соняшникового насіння, з якого виготовляють олію. Тобто ядро йде на олію, а лушпиння потрапляє до мене, щоб я його подрібнив, а вже після цього йде під прес. Я задаю потрібні параметри пресування, потім з цієї спресованої маси вже робимо гранулу. Процес у нас на 90% автоматизований, не потребує особливо фізичної роботи. Сиджу за комп'ютером, виставляю температуру, слідкую за навантаженням, спостерігаю, щоб процес відбувався правильно».
«Ми працюємо позмінно, на зміні одна людина. Всього нас четверо. Отже, коли я на зміні, то у мене в розпорядженні майже сім поверхів. Є дільниці, де на зміні працює по двоє людей, у нас немає в цьому необхідності. Принаймні я справляюся один. Я вже довгий час працюю на одній і тій же посаді, уже звик до своєї роботи, так би мовити, пустив тут коріння, усіх знаю, в усіх процесах орієнтуюся. Не хочеться щось змінювати».
«Мені пропонували бути логістом, але відмовився, тут подобається. Буває складно, коли хочеться зробити щось краще, а не вдається. Це психологічно складний момент, коли стараєшся, а не виходить. Буває, що зміна припадає на якесь сімейне свято, а помінятися ні з ким не вдається, — це засмучує, але це частина роботи, так буває. А загалом я радий, що тут працюю».
«Колектив у нас дружний, люди завжди готові допомогти, немає такого, щоб ховалися один від одного чи казали: «Це не мої обов'язки». Декількох людей навіть я мотивував сюди влаштуватися на роботу. Коли мене запитували, як мені працюється, загалом про роботу, то розповідав, що у нас гарна атмосфера, керівництво хвалить, мотивує, ніхто ні на кого не кричить… Після моїх розповідей поступово кілька людей влаштувалися сюди. Усі вони успішно працюють у різних підрозділах. Думаю, вони раді, що я запропонував їм таку роботу».
«На дозвіллі я виготовляю ковані елементи. Не стільки для заробітку, як для задоволення — це моє хобі. Мене цього навчив батько, він зараз займається виготовленням кованих виробів, а я інколи йому допомагаю. Інколи люди щось замовляють і у мене, але спеціально клієнтів не шукаю, в основному роблю щось для себе, для дому. Зробив гойдалку, браму, ворота, поруччя, різні декоративні дрібнички. Хочеться вдома зробити все гарно й комфортно. Я зараз працюю над тим, щоб коли вийду на пенсію, бути забезпеченим, не жити від пенсії до пенсії, а отримувати задоволення».
«Вільний час проводжу з сім'єю — маю дружину та дитину. Хоча б раз на рік намагаємося з сім'єю відпочивати. Улюблений відпочинок — це море або Трускавець. Намагаємося чергувати — рік на море, рік у Трускавець, водички попити, оздоровитися. Сім'я для мене — найважливіше у житті. Я дуже за них усіх хвилююся, дуже хочу, щоб близькі були здоровими. Це головне. Що б там не було у житті, а коли хворіє хтось із рідних, то розумієш, що їхнє здоров'я — найважливіше. Дуже хвилююся за дружину, дитину, за батьків своїх і дружини, завжди намагаюся всіх підтримати. Вони для мене на першому місці».