«Люблю свою роботу через складність задач»
Олександр Гончарук, бізнес-партнер з фінансів «МХП-Агрокряж»
«Коли постало питання, куди йти навчатися після закінчення школи, то батько хотів, щоб я був агрономом, а мати — бухгалтером. Я ж обрав «золоту середину» — пішов навчатися в Кам'янець-Подільський державний аграрно-технічний університет за спеціальністю «менеджмент організацій». Після 4 курсу перевівся на індивідуальну форму навчання і почав працювати бухгалтером-ревізором. Перше враження було, що, скоріше за все, я обрав не той фах. Це була монотонна робота, тому попрацювавши кілька місяців поставив за мету перейти працювати в державну установу. Нарешті отримав посаду ревізора в податковій службі, де пропрацював 6 років».
«У МХП я потрапив у 2011 р. Коли агрохолдинг викупив активи в Хмельницькій області, мені запропонували очолити бухгалтерський відділ. Про компанію МХП на той час нічого не чув, але пропозиція була цікава для мене, тож я погодився. Пропрацював місяць заступником головного бухгалтера, після цього перейшов на посаду головного бухгалтера. У 2016 р. ми завершили реорганізацію й об'єднали 7 підприємств у філію «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». Враховуючи цей досвід роботи, мені запропонували переїхати до Могилева-Подільського і провести там реорганізацію підприємств. Я погодився. Ось так у 2017 р. 6 невеликих підприємств трансформувались у одне велике — СТОВ «Агрокряж» , яке зараз перейменоване на ТОВ «МХП-Агрокряж».
«Після завершення реорганізації підприємства я перейшов на посаду заступника директора з фінансово-економічних питань, яка потім трансформувалась у фінансового, а згодом — головного контролера. Саме в цей час мені надходить пропозиція переїхати до Черкас. Там функціонує центр, який надає нам послуги бухгалтерського обліку, і мені пропонують очолити один із підрозділів. Пропозиція чудова, але я вирішив відмовитися від неї. По-перше, у мене тут склався чудовий та дружній колектив. По-друге, мені більше подобається різнопланова, а не монотонна робота. Подобається брати безпосередню участь у процесах, шукати оптимальні рішення складних задач».
«Мій функціонал — підтримка керівника в прийнятті рішень мовою цифр. Мені потрібно дати різні варіанти розв'язання якоїсь задачі, щоб керівник міг ухвалити правильне або найоптимальніше рішення. Ось саме через складність задач я й люблю свою роботу».
«У моїй роботі потрібні агрономічні та інженерні знання. І навчанню у цьому напрямку я приділяю багато уваги. Після трансформації посади економічні функції нікуди не поділися. Я продовжую брати участь у складанні річного бюджету, технологічних карт, тощо. Звичайно, це відбувається за участі головного агронома, але коли, в які періоди які проводяться технологічні операції, з використанням яких ТМЦ та якою технікою, потрібно знати. Наприклад, цієї зими пройшов навчання за напрямами «агрономія» та «агроінженерія» на базі Рrometheus. Намагаюся періодично відвідувати безкоштовні онлайн-семінари, читати спеціальну літературу. Без саморозвитку сьогодні нікуди, бо з'являються нові препарати, нова техніка. У мене навіть були думки здобути вищу освіту з агрономії. Але зараз багато нового дізнаюся і на практиці».
«Коли в 2016 р. я тільки переїхав, то на всіх наших підприємствах налічувалось понад 500 штатних співробітників, в тому числі в обліково-економічній службі працювали близько 40 спеціалістів: обліковців, бухгалтерів, економістів. Сьогодні штатна чисельність ТОВ «МХП-Агрокряж» складає менше 200 чоловік, обліково-економічний напрямок — менше 10 чоловік. Що нам дала реорганізація? Ми залишили кращих з кращих. Ми залишили найкращу техніку. Об'єднали підрозділи організаційно: залишили всього 2 виробничих підрозділи, в яких функціонує 5 бригад. Керування ними відбувається централізовано. У підсумку це дало нам, по-перше, швидкість прийняття рішень, по-друге, ефективність роботи. Не потрібно кілька разів дублювати одну й ту ж задачу: отримали завдання і відразу почали його виконувати».
«Мені подобається грати у футбол, та останнім часом на нього не вистачає вільних годин. До пандемії ми організовували на підприємстві футбольні змагання. Потім брали участь командою у внутрішніх змаганнях агрохолдингу. Щодо відпочинку, то вважаю, що він вдалий тоді, коли дізнався або зробив щось для себе нове, коли отримав купу позитивних вражень. Наприклад, цього року спробували всією сім'єю стати на лижі. На Закарпатті знайшли невеликий комплекс, де мало людей, і втілили свою мрію в життя. До речі, досить успішно».
«Моя сім'я — це дружина і двоє синів. Один школяр, а інший лише цього року піде до першого класу. Дружина займається вихованням дітей. Наші батьки й рідня мешкають далеко, тому виховання дітей повністю на її плечах. Дружина — найкращий порадник. Підтримує мене в усьому. Коли мені тільки запропонували переїхати у Могилів-Подільський, то вона підтримала мене. Хоча ми навіть не знали, де це містечко знаходиться. Зараз розумію, що це було правильне рішення. Мені подобаються умови роботи, колектив, та й містечко чудове, головне, що воно компактне — садочок за будинком, а школа — через дорогу».
«Чи є у мене кар'єрні амбіції? Як кажуть: «Поганий той солдат, що не мріє стати генералом». Так, є. Не хочеться залишатися без росту. Коли ростеш — ти розвиваєшся».
«Мрії у мене не матеріальні. Хочеться, щоб війна закінчилася, щоб рідні були здорові».