«Я доволі легко знаходжу спільну мову з людьми»

Володимир Кузевич, начальник служби безпеки «Миронівської птахофабрики»

«В МХП я потрапив у 2006 році — спочатку на м'ясокомбінат «Дружба Народів» у Криму. Там працював на посаді начальника охорони. У цій сфері опинився, можна сказати, випадково. Я родом з Миколаївської області, з міста Вознесенськ. Навчався у Черкаському національному університеті, маю дві вищі освіти — економічну та юридичну. В Крим поїхав після розлучення з першою дружиною. Хотів змінити атмосферу, трохи відволіктися. Роботу шукав на кілька місяців, думав, що побуду трохи і повернуся. Мені там так сподобалося, що затримався надовго».

«Спочатку у моєму підпорядкуванні було близько 25 осіб. Десь через 3 місяці мені віддали ще один об'єкт — забійний комплекс, тому додалося ще 20 людей. Працював добре, ловив порушників, попереджав крадіжки. Керівництво бачило мою роботу і поступово я отримав кар'єрне зростання. Згодом доручили безпеку майже всієї фабрики. У 2009 році мене перевели у «Миронівську птахофабрику», де спочатку відповідав за охорону забійного комплексу. Потім додалося ще кілька комплексів з вирощування птиці, де було 3 начальники охорони, я ж замінював частково їх. Далі одного з начальників скоротили і його зона відповідальності перейшла до мене. Згодом мені доручили охорону всієї фабрики. В моєму підпорядкуванні на той час було 220 працівників».

«Потрапивши на «Миронівську птахофабрику», я, так би мовити, наводив порядок. Робив це поступово і поетапно: знайомився з персоналом, з об'єктами, з документацією кожної дільниці, за яку відповідав. На той час тут було багато підрядних організацій, працювало будівництво і 4 зони вирощування. Я розширював коло спілкування, вибудовував комунікацію таким чином, щоб розуміти й оперативно реагувати в ситуаціях, коли стикаєшся з нечесними працівниками чи підрядними організаціями, які недобросовісно виконують свої зобов'язання тощо. Вже орієнтовно за 2-3 місяці ми почали порушувати кримінальні справи за розкрадання на будівництві».

«Коли я прийшов у «Миронівську птахофабрику», тут було близько 30 камер відеоспостереження. Сьогодні на фабриці їх вже 430. Ми мали розпорядження керівництва мінімізувати людський фактор в охороні, грубо кажучи, відійти від «людини з рушницею» на посту, щоб не напружувати працівників. Міркуючи разом із командою над цим завданням, ми вирішили запровадити систему охорони AJAX. Протестували її на фабриці, система дуже добре себе зарекомендувала. Використовуємо AJAX вже третій рік і завдяки їй ми заощаджуємо на охороні близько 8,5 млн грн щороку. До речі, на сьогодні цю систему продовжують встановлювати і на інших підприємствах холдингу. Вона успішно працює й мені приємно, що саме ми були першими, хто запропонував це рішення».

«Ще одна новація — створення моніторингового центру. У ньому цілодобово позмінно працює по 2 людини: слідкують за системою та відеоспостереженням. Мушу зазначити, що після впровадження такої системи на фабриці стало значно більше порядку. Люди розуміють, що є відеонагляд і не наважуються на порушення».

«Колектив у мене дружний. Є ті, з якими працюю вже по 6-7 років. Я доволі легко знаходжу спільну мову з людьми. У моєму підпорядкуванні 8 працівників у моніторинговому центрі і по 2 людини на вирощуванні та у забійному цеху: старший фахівець служби безпеки і фахівець служби безпеки. Раніше було по троє і ще мій заступник. Коли встановили систему, то оптимізували службу, зменшили кількість працівників і я вже не бачив необхідності у заступнику».

«Додатково у нас є охоронна фірма, мобільні групи, які реагують на спрацювання «Аякса». Ми тісно співпрацюємо з правоохоронними органами, адже повинні повністю забезпечити безпеку підприємства і його співробітників. Ми не допускаємо, щоб наші люди зазнавали втрат через шахраїв та злодіїв, тож реагуємо на різні випадки. Наприклад, недавно на стоянці біля забійного цеху у нашого працівника вкрали скутер, ми брали участь у його пошуках і оперативно знайшли. Реагуємо і на випадки, коли в когось зникає гаманець чи телефон тощо. Загалом вистачає як поточної роботи, так і в плані напрацювання різних рішень та механізмів для підвищення безпеки на підприємстві».

«Прогрес не стоїть на місці, тому я постійно моніторю новинки техніки у сфері безпеки. Дещо дивлюся в інтернеті, дещо дізнаюся від знайомих і колег. Зараз, наприклад, ми покращуємо програми контролю входу і виходу персоналу. Хочемо повністю відійти від табельної системи. Також ми з командою маємо задумку впровадити програму, яка б дозволяла контролювати витрати ТМЦ і навіть падіж птиці. Хочеться відійти від людського фактору. Може здатися, що я живу однією роботою, але якщо ти любиш своє діло, то робота стає для тебе другою домівкою і сім'єю».

«У мене є дружина і дві доньки. Старша донька від першої дружини, але в гарних відносинах з моєю теперішньою сім'єю. Вона закінчила школу з золотою медаллю і, на моє здивування, вирішила піти моїми стопами: навчається в Київській академії СБУ. Сама захотіла, їй добре дається ця сфера і наразі думає про кар'єру судді. Це гарна, перспективна професія, тому я її підтримую. В академії вона теж відмінниця. Добре знає англійську мову, тому коли приїжджає до нас у гості, то обов'язково займається з молодшою. А молодша зараз четвертокласниця. Займається танцями. Радію тому, що між ними є міцна дружба і пишаюся ними обома».

«Мені здається, що всі починання марні, якщо не має взаємоповаги і довіри у сім'ї. Коли мене перевели на «Миронівську птахофабрику», то дружина підтримала переїзд, хоча на той момент у неї була гарна робота — заступник керуючого банку «Аваль». Та через два місяці вона звільнилася і переїхала до мене. Ще жодного разу не дорікнула, що ми тоді так зірвалися з місця».

«У неробочий час захоплююся їздою на квадроциклах і полюванням. Люблю зброю, маю особисту зареєстровану зброю. У мене є знайомі і друзі, які теж поділяють таке захоплення. Тож разом з ними ходимо на полювання, а, буває навіть поєднуємо виїзди на квадроциклах і стрільбу. Молодша донька теж ганяє зі мною на квадроциклах. Звичайно, з нею катаюся без зброї. А ще ми обоє полюбляємо футбол. Тільки в якості вболівальників.

Я готовий і надалі розвиватися і рухатися кар'єрними сходинками вгору. Однак наразі в мене багато роботи тут, на птахофабриці: хочеться закінчити все почате і реалізувати задумане. Хоча інноваційних ідей та планів так багато, що інколи здається, що все неможливо завершити».