«Я відчуваю себе частиною команди і розумію, що моя робота корисна колегам»
Оксана Татарінова, фахівчиня по роботі з сервісними організаціями «Миронівської птахофабрики»
«На «Миронівській птахофабриці» я працюю з 2015-го року. Прийшла сюди на місце адміністратора, не маючи досвіду у такій роботі. Освіта у мене фінансова, до того я проживала у Черкасах, де працювала в банківській сфері, і вся моя попередня кар'єра була тісно пов'язана з фінансами. Через сімейні обставини повернулася у село Степанці. Згодом побачила вакансію на фабриці, пройшла співбесіду і стажування, після чого почала працювати адміністратором. На цій посаді багато займалася організаційними моментами. Наприклад, зустрічала гостей підприємства, ознайомлювала їх з санітарно-гігієнічними правилами, яких потрібно дотримуватися. Також готувала конференц-зал для різних зустрічей, займалася підготовкою документації».
«Коли зі сфери фінансів перейшла на адміністративну роботу, то різницю відчувала — це зовсім інша діяльність. Однак робота була цікавою, адже це взаємодія з людьми, постійне спілкування. Через два роки, у 2017-му, мені запропонували роботу у сервісній службі — посаду помічника головного інженера. А з кінця 2019 року працюю фахівцем по роботі з сервісними організаціями».
«І знову абсолютно нова сфера, але було дуже цікаво спробувати. Це той напрям, де дізнаєшся дуже багато нового, не стоїш на місці. Було досить цікаво, хоча й інколи виникав страх не впоратися з чимось, але я його переборювала і йшла далі. Було цікаво дізнатися тонкощі роботи інженерно-технічної служби, тому йшла вперед, незважаючи на труднощі. Зараз я працюю з підрядними організаціями, тому у мої обов'язки входить дуже широке коло роботи. Ми тісно співпрацюємо з тими, хто займається ремонтом і сервісним обслуговування, монтажними та будівельними роботами. Напряму співпрацюємо з контрагентами, ставимо їм завдання та координуємо їхню роботу. Це передбачає комунікацію і з юристами, і з бухгалтерами, і з економістами, і з іншими людьми, відтак дає змогу розширювати свої знання і навички».
«І знову абсолютно нова сфера, але було дуже цікаво спробувати. Це той напрям, де дізнаєшся дуже багато нового, не стоїш на місці. Було досить цікаво, хоча й інколи виникав страх не впоратися з чимось, але я його переборювала і йшла далі. Було цікаво дізнатися тонкощі роботи інженерно-технічної служби, тому йшла вперед, незважаючи на труднощі. Зараз я працюю з підрядними організаціями, тому у мої обов'язки входить дуже широке коло роботи. Ми тісно співпрацюємо з тими, хто займається ремонтом і сервісним обслуговування, монтажними та будівельними роботами. Напряму співпрацюємо з контрагентами, ставимо їм завдання та координуємо їхню роботу. Це передбачає комунікацію і з юристами, і з бухгалтерами, і з економістами, і з іншими людьми, відтак дає змогу розширювати свої знання і навички».
«Якогось стандартного робочого дня у мене немає. По-різному буває: інколи потрібно зробити монотонну, документальну роботу, інколи — провести перемовини, вирішити нагальні справи, домовитись про щось. По суті, моя робота полягає у допомозі начальникам відділів технічної служби, взаємодії з їхніми постачальниками. Умовно, я йду поруч з ними і коли потрібно допомагаю. Наприклад, щоб людина, основна робота якої в цеху, не сиділа годинами, вивчаючи папери, звіряючи помилки і таке інше — це роблю я. А також, коли потрібно організувати зустріч з підрядником, проконтролювати здійснення оплати, дізнатися чи підписаний документ і коли він піде в платіж… Щось ключове важко виділити у моїх обов'язках».
«Я дуже рада, що потрапила саме у цей колектив. Тут я відчуваю себе частиною команди і розумію, що моя робота корисна колегам. У нас дуже гарна атмосфера і чудові люди, в яких я маю чого повчитися і що перейняти. Завдяки колективу я зібрала собі таку вже досить вагому «валізу знань». Співробітники дуже класні, колектив у нас дружній, відчуваєш підтримку. Вважаю, що атмосфера на робочому місці дуже важлива, саме вона впливає на те, чи приємно тобі йти на роботу. Коли знаєш, що в колективі є люди, які завжди готові допомогти, то працювати значно легше. Тоді не просто ходиш на роботу «від дзвінка до дзвінка», а отримуєш позитив, задоволення, мотивацію і в гарному настрої повертаєшся додому».
«На дозвіллі я люблю читати. Книги обираю залежно від настрою — читаю і художню літературу, і бізнесову, і наукову. Також я дуже люблю в'язати і малювати. Зараз, на жаль, не так багато часу маю на це. Та й сім'ї приділяю багато часу. У мене чоловік і двоє синочків: старшому 13 років, молодшому — 9. Чоловік задіяний у будівельній сфері, а діти — школярі. Поки що приглядаються до татової роботи, думають, чи хочуть іти його стопами, але конкретніше вирішити у них є ще час».
«Я вважаю, що досягти чогось і отримувати задоволення від того, що робиш, можна і живучи у селі. У нас є для цього усі можливості. Я це пояснюю і своїм дітям. Потрібно завжди розвиватися і розширювати свої горизонти — це обов'язково стане в нагоді і допоможе у житті, незалежно від місця проживання. Я у цьому переконалася на власному досвіді».
«Мені хочеться розвитку, пробувати себе в чомусь новому, дізнаватися щось нове. Хочеться розширювати свої можливості. Кар'єрний ріст для мене вже похідне від цього, а не ціль, задля якої я все це роблю. Не обов'язково бути керівником, щоб відчувати себе потрібною. Коли твоєї допомоги чи консультації питають навіть з інших відділів, то розумієш, що чогось варта, що твої знання та досвід допомагають не тільки тобі і відчуваєш себе значимою, незалежно від назви посади».
«Мені хочеться розвитку, пробувати себе в чомусь новому, дізнаватися щось нове. Хочеться розширювати свої можливості. Кар'єрний ріст для мене вже похідне від цього, а не ціль, задля якої я все це роблю. Не обов'язково бути керівником, щоб відчувати себе потрібною. Коли твоєї допомоги чи консультації питають навіть з інших відділів, то розумієш, що чогось варта, що твої знання та досвід допомагають не тільки тобі і відчуваєш себе значимою, незалежно від назви посади».