Епоха дешевої каністри закінчується: Олександр Холод про нову економіку агроринку

Навіщо аграріям сценарне мислення і чому роль дистриб’ютора в полі змінюється

Епоха дешевої каністри закінчується: Олександр Холод про нову економіку агроринку

Навіщо аграріям сценарне мислення і чому роль дистриб’ютора в полі змінюється

Епоха дешевої каністри закінчується: Олександр Холод про нову економіку агроринку

Навіщо аграріям сценарне мислення і чому роль дистриб’ютора в полі змінюється

Епоха дешевої каністри закінчується: Олександр Холод про нову економіку агроринку

Сезон-2026 стане стрес-тестом для всього аграрного ринку, каже директор Vitagro Partner Олександр Холод. На його думку, виграють ті, хто рахує не «дешевше посіяти», а економіку долара з гектара, працює зі сценаріями і не відкладає рішення до останнього.
Водночас змінюється і ринок дистрибуції: епоха «дешевої каністри» закінчується, а фермеру дедалі більше потрібен постачальник, який бере на себе роль консультанта і партнера в полі. Про це, а також про дорожчу посівну, мікродобрива, бакові суміші, ад’юванти та синхронізацію ЗЗР з ЄС — в інтерв’ю.

2026-й як стрес-тест для аграріїв: хто легко пройде сезон

Latifundist.com: Чи є цього сезону помітний зсув у структурі посівів через вартість добрив: менше кукурудзи, більше культур із нижчою потребою в азоті? 
Олександр Холод: Цей сезон фактично стрес-тест для багатьох компаній. І сьогодні вони мають мислити не в парадигмі, наприклад, «зменшити на стільки-то відсотків під кукурудзою чи соєю», а в парадигмі «долар з гектара». 
Той, хто зараз почне якісно рахувати економіку, побачить, що вигідно вирощувати і кукурудзу, і сою. Зміна площ на користь тієї чи іншої культури, буде мінімальна, в районі 3 %.
Latifundist.com: Але добрива різко подорожчали. Наскільки це зараз обмежує рішення аграріїв?
Олександр Холод: Дуже суттєво. Карбамід зараз коштує близько 40 тис. грн/т — такого раніше не було. На ринку оцінюють дефіцит на рівні 170–180 тис. т. І ми точно знаємо, що в багатьох наших клієнтів були проблеми із забезпеченістю не тому, що вони не хочуть купувати, а тому що фізично не вистачає продукту.
Водночас частина господарств закупилася заздалегідь. Ми працюємо з підприємствами на 1–5 тис. га, і серед них 80–90% були забезпечені NPK для основного внесення. Цей сезон продемонстрував хорошу динаміку по РКД. Багато виробників, у тому числі й ми, завезли продукт ще до загострення ситуації на Близькому Сході. По РКД ціни фактично на рівні минулого року.
Latifundist.com: А що з операційними ризиками сезону — погодою, темпами та термінами посівної?
Олександр Холод: Ось тут найцікавіше. Цього року був найхолодніший квітень за останні 30 років. 27 квітня в Ужгороді було мінус 1, на поверхні ґрунту — мінус 2. Це катастрофа для тих, хто вже посіяв соняшник. На півдні фіксувалося мінус 2,2 і посівна там змістилася практично одночасно до термінів як в центральному та західному регіоні.
Як ми і очікували, сівба ярих — сої, соняшнику, кукурудзи — пішла одним великим потоком, дуже швидко й майже синхронно. Це колосальний логістичний та агрономічний виклик.
Latifundist.com: Як, на вашу думку, аграрії справляються з цими викликами? Хто краще проходить такі сезони?
Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод
Олександр Холод: Краще проходять сезон ті, хто мислить сценарно і має план на випадок холоду, посухи чи дефіциту ресурсів. А ті, хто відкладає рішення до останнього — що сіяти, чим захищати, що купувати, — у 2026-му отримають набагато більше стресу.
Latifundist.com: Уявимо, аграрій не взяв заздалегдь добрива, купує зараз дороге дизпаливо. Ви рахували, на скільки для таких виросте посівна?  
Олександр Холод: Так, прорахували. По дизельному пальному маємо плюс 67%, по карбаміду майже плюс 70%. Очікуємо, що ця посівна буде дорожчою щонайменше на $70/га. І це, скоріше за все, мінімальна оцінка.
Останні прогнози по нафті теж не додають оптимізму. Ринок зараз дуже нестабільний: достатньо однієї заяви Трампа і ціна або різко падає, або зростає. За нашими сценарними прогнозами, якщо конфлікт на Близькому Сході не завершиться, а поки передумов для цього немає, ціни на нафту коливатимуться на рівні $110–120 за барель.
Більш того, ми очікуємо можливе зниження споживання на зовнішніх ринках на 12–15%. Для України це критично, адже йдеться насамперед про наш експорт кукурудзи. Відповідно, це напряму вдарить по аграріях. 
Що говорити — в цьому сезоні ми вже бачимо серйозні касові розриви в господарствах. 
Latifundist.com: А тут давайте детальніше. 
Олександр Холод: Зазвичай після продажу зерна аграрії досить швидко заводять гроші в ресурси, щоб уникнути втрат на девальвації та закрити питання з ПДВ. Ми це одразу відчуваємо через активізацію попиту на початку сезону.
Але цього року такого не було. Аграрії мають зерно, але притримують його. Продажі йдуть повільно через цінову невизначеність, логістику та геополітичні ризики. І це створює фінансовий тиск як на самих виробників, так і на нас, постачальників.
Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод

Мікродобрива — «свята водичка» чи робочий інструмент

Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод
Latifundist.com: Це відобразилось на закупівлі ТМЦ до посівної?
Олександр Холод: Якщо подивитися дані EkoSap, то в січні падіння продажів ЗЗР сягало 47% рік до року. Це якраз підтверджує те, про що я говорю: аграрії не поспішали витрачати кошти та закривати ПДВ, а відкладали рішення.
Додаються і погодні ризики. Недавно були мінусові температури, ґрунтові гербіциди не спрацюють. І аграрії знову змушені переглядати свої схеми захисту. Якщо ґрунтовий захист не спрацює — отримаємо хвилю бур’янів, яку доведеться окремо контролювати.
При цьому багато хто був змушений сіяти в максимально стислі строки, тому що вікно посіву скорочується і треба ловити вологу. А тут же постає ще одне питання,  що саме сіяти: кукурудзу чи соняшник. Тому я й кажу, що той аграрій, який мислить стратегічно та системно, буде значно стійкішим у 2026 році. Для нього мікродобрива — це вже не якась забавка, а must have.
Latifundist.com: Серйозно? Бо мікродобрива часто сприймаються… 
Олександр Холод: …як «свята водичка». Купу разів чув такий скепсис. Але світові дослідження показують, що це далеко не просто «свята водичка».
Latifundist.com: Тут обґрунтуйте. 
Олександр Холод: У хороший сезон, коли є тепло, достатньо вологи, рослина потужно стартує, її вчасно захистили. Звісно, що ефект від мікродобрив може становити лише 3–5% і часто аграрій навіть не помічає цієї різниці.
Але в стресових умовах усе інакше. Коли рослина виходить у холодну погоду, вона витрачає до 30% енергії лише на адаптацію до стресу. Рослина ослаблена, якісно спрацювати препаратами неможливо, вона починає програвати конкуренцію бур’янам. І постає питання, а за рахунок чого рухати її далі? І саме в цей час починає працювати те, що багато хто називає «святою водою».
Latifundist.com: Наскільки відчутний ефект?
Олександр Холод: У стресових умовах приріст може сягати до 30% урожайності.
Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод
Latifundist.com: Для яких культур це найбільш актуально?
Олександр Холод: Насамперед для кукурудзи та соняшнику, бо вони дуже чутливі до таких стресів. Але в цілому ця схема працює і по сої, і по інших культурах, особливо на старті в складних погодних умовах.
Latifundist.com: Давайте будемо чесними: аграрій, який пережив 2022 рік і пам’ятає, що відбувалося з портами та логістикою, зараз насамперед думає про скорочення витрат, а не про мікродобрива. Для багатьох у складний рік це виглядає як необов’язкова інвестиція.
Олександр Холод: Ви дуже точно описали підхід фермерів і нинішню сегментацію ринку. Так думає багато хто. Ми, до речі, цього року свідомо поділили клієнтів на три категорії.
Latifundist.com: О, і які це?
Олександр Холод: Перша — технологічні господарства. Це ті, які вже зрозуміли, що якщо ти вкладаєш долар в азот, долар у ЗЗР і долар у мікродобрива — отримуєш кумулятивний ефект, який формує врожайність і якість. Таких господарств приблизно 20–30%. Вони практично не змінюють технологію з року в рік, лише адаптують її під умови сезону.
Latifundist.com: А дві інші?
Олександр Холод: Друга — найбільша. Це саме ті фермери, про яких ви сказали: «Немає грошей на добрива — посію дешевше, куплю найдешевший гербіцид, помолюся на гарну погоду і якось буде». Раніше вони ще казали: «Посію сємєчку, збиратиму комбайном «Дон», що виживе, то й добре, бо я нічого не вклав». 
Є третя категорія, яка мені зараз найбільше подобається. Це фермери, які вже виходять із фази тотальної економії, але ще не дійшли до повністю технологічного підходу. Вони вчаться, експериментують і роблять висновки. Для нас дуже показовими були сезони 2024-2025 років, особливо якщо дивитися на динаміку продажів мікродобрив. 
Часто кажуть, що мікродобрива — це своєрідний індикатор того, чи є у аграрія кошти. Якщо він готовий вкладатися в такі продукти, значить, думає про технологію і результат, а не лише про виживання.
Latifundist.com: Попит на мікродобрива не падає?
Олександр Холод: Так, динаміка практично не змінилася. Ті, хто зрозумів цінність технології, продовжують із ними працювати.
Аграрій і так працює в умовах величезної кількості неконтрольованих факторів: погода, війна, буревії, логістика тощо. У відкритому полі ти не можеш керувати всім, як у теплиці. Тому єдине, що справді можна відточувати, — це технологічність. І саме тому сьогодні змінюється роль усіх учасників ринку. 
Уже немає «класичного» агронома чи продавця ЗЗР. У 2026 році кожна компанія-постачальник буде змушена чесно відповісти на запитання — хто ми для фермера і яку реальну цінність даємо.

Три моделі дистриб’ютора: логіст,
консультант чи фінансовий партнер 

Latifundist.com: Поясніть, що маєте на увазі.
Олександр Холод: Я бачу сьогодні три можливі моделі роботи на ринку дистриб’юторів. Перша — «дешевий логіст». Його головна перевага у низькій ціні. Він привіз каністру, залишив її в господарстві і далі фермер сам розбирається, як із тим препаратом працювати. Жодного супроводу чи додаткової експертизи. Просто товар.
Друга модель — продавець рішення. Тут уже йдеться про консультацію, сервіс і супровід. Агрономічний, фінансовий, логістичний. Постачальник підбирає продукт під конкретне господарство і конкретну ситуацію.
І третя модель — фінансова. Коли компанія фактично ділить ризики з фермером: дає кредитування, пролонгацію, працює з фінансовими інструментами, щоб клієнт почувався захищеним. Це теж модель, яка має право на життя.
І от у 2026 році і дистриб’юторам, і виробникам доведеться чесно відповісти на питання: хто ми на цьому ринку?
Latifundist.com: Ви для себе вже визначилися?
Олександр Холод: Бігти в історію «дешевої каністри» ми точно не будемо. Це шлях у нікуди. Фінансові інструменти — частково так, але лише як сервіс. Ми не банк і не можемо будувати бізнес виключно на кредитуванні.
Тому ми йдемо в найскладнішу нішу — у супровід клієнта. І тут менеджер уже не може просто приїхати зі словами: «Добрий день, хочу вам щось продати». Ні. Він має зібрати інформацію, агрономи-консультанти її проаналізують, і тільки після цього ми прийдемо до клієнта з рішенням і скажемо, що ось тут варто змінити бакову суміш, тут додати ад’ювант. А тут, навпаки, мікродобриво зараз не потрібне, бо рослина в нормальному стані, погодні умови дозволяють.
Хоча, це, можливо, звучить не дуже по-ринковому, бо логіка продажів зазвичай зводиться до «продати якомога більше». Але ми — виробник, який інвестував у завод, у технології, у розвиток, тому для нас ключовий момент будувати довіру й формувати стабільну клієнтську базу. 

Не чекати проблеми — передбачити її,
або Як аграрії вчаться керувати ризиками

Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод
Latifundist.com: На початку розмови ви сказали, що у цей турбулентний сезон «виживе» той, хто навчиться будувати гнучку технологію і працювати з різними сценаріями. Окей, аграрій це розуміє. А що далі? Як це виглядає на практиці?
Олександр Холод: Перше, що потрібно зробити, — мати технологічні карти під різні сценарії. Бо під кожен сценарій будуть різні рішення, різні продукти і навіть різна логіка роботи в полі.
Сценарій №1 — умовно нормальний рік, стабільна весна, достатньо вологи. Вся технологія працює так, як задумано.
Сценарій №2 — посуха. Те, з чим ми останні роки регулярно стикаємося: холодно-холодно, а потім різке потепління, мінімум опадів, безсніжна зима. І ти вже розумієш, що ґрунтовий гербіцид може не спрацювати, добрива дадуть умовно 30–50% від потенціалу. І під цей сценарій ти вже по-іншому вибудовуєш технологію: як живити рослину, як працювати із захистом, як виводити її зі стресу і як отримати максимум урожайності саме в цих умовах.
Сценарій №3 — холодна весна, як цього року. Показовий приклад — озимий горох. Ринок розслабився після кількох м'яких зими, почав масово його сіяти, але природа поставила жирну крапку — цього сезону він просто весь вимерз.
Latifundist.com: Пригадайте торішні морози. Легко уявити, що зараз вони теж вдарять. Нехай в аграрія є сценарій на такий випадок, що він тоді має робити? 
Олександр Холод: Уже є препарати, які підвищують холодостійкість, наприклад, наш Frost. Вносиш за два-три дні до похолодання, рослина переходить у «режим консервації». І цього достатньо, щоб пережити стресовий період.
І тут питання вже не лише в препараті, а в управлінні ризиками. Грамотний агроном не чекає, поки проблема станеться. Він може домовитися з постачальником: «Завезіть мені препарат на відповідальне зберігання, нехай лежить на складі. Якщо не використаю — поверну». Чи підуть на це дистриб’ютори? Звичайно. Бо в таких ситуаціях рахунок іде буквально на години.
Тому майбутнє — саме за такою моделлю роботи. Це вже не просто агрономія. Це управління ризиками і, по суті, управління капіталізацією бізнесу.
Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод та головний редактор Latifundist.com Костянтин Ткаченко
Latifundist.com: Ви згадали бакові суміші — це ж теж про управління ризиками. Що треба знати аграрію, який вперше з ними працюватиме?
Олександр Холод: Перше — аналіз води, бо від її якості залежить ефективність препаратів. Друге — сумісність продуктів. Для цього роблять JAR-тест, або «банковий тест», щоб перевірити, чи не буде осаду або розшарування.
Думаю, реально з баковими сумішами працюють не більше 30% наших клієнтів. Але ця частка зростатиме, бо це пряма економія: менше проходів техніки по полю, менше пального, менше навантаження на техніку. Ми рахували, що тільки на пальному можна зекономити до 960 грн/га.
Плюс у бакову суміш часто додають не лише ЗЗР, а й мікродобрива. Але тут уже потрібен сильний агроном, бо помилка в суміші може коштувати дорожче, ніж сама економія.
Latifundist.com: Якщо говоримо про ад’юванти, чому аграрії почали активніше їх використовувати? Це теж про економіку?
Олександр Холод: Через економіку. Один долар, вкладений в ад’ювант, може дати вісім доларів ефекту. Ми це неодноразово перевіряли на практиці. Для аграрія це дуже проста математика. Якщо ти вже вкладаєшся у дорогий препарат, особливо багатокомпонентний, то додати ад’ювант — це відносно невеликі гроші. Але він може підсилити дію препарату, допомогти зняти восковий наліт чи вирішити інші технологічні задачі. Тобто це фактично чистий ROI.
Latifundist.com: В ад’ювантів теж імідж «продукту ситих часів»?
Олександр Холод: Ні. Аграрії, які рахують економіку, добре розуміють, як працюють ад’юванти. У дорогих і технологічних продуктах ад’ювантні компоненти часто вже інтегровані, бо без них складно отримати потрібну ефективність.
Зараз змінюється і структура ринку. Фунгіцидна й інсектицидна групи активно ростуть, гербіциди — більше в об’ємах, але не в ціні. Якщо раніше ринок більше працював з однокомпонентними продуктами, то зараз тренд — на дво- і трикомпонентні рішення. У складних продуктах якісний ад’ювант — це вже не «додаток», а частина технології.
Latifundist.com: Які продукти зараз у вас, умовно кажучи, «летять»? Що з багатокомпонентних стало бестселером?
Олександр Холод: Дуже добре продається Ньютон — це наш новий трикомпонентний фунгіцид на сонові SDHI ,з оригінальною комбінацією діючих речовин. Фактично він заміщує один із відомих продуктів мультинаціонального виробника, але при цьому значно дешевший.
Ми роздали пробні партії, щоб перевірили ефективність у полях. Один із великих агрохолдингів одразу взяв великий обсяг. І попит виявився настільки високим, що ми навіть прорахувалися: продукт фактично вже розпроданий, хоча основне внесення ще припадає на травень–червень.
По ґрунтових продуктах ситуація більш класична, без сюрпризів. А от фунгіцидна група , одним з лідерів якої являється оригінальний інсектицид Фламіприд , загалом добре спрацювала по ріпаку та озимій пшениці, особливо в Центральній і Західній Україні. 

ЗЗР дорожчатимуть, слабкі гравці — виходитимуть з ринку

Latifundist.com: Великі агрокомпанії вже думають, чим замінювати ЗЗР, які можуть випасти через європейські правила. А малі й середні фермери це вже усвідомлюють?
Олександр Холод: Тема дуже чутлива. Цього року ми отримали вал запитань від клієнтів: що буде далі, чим замінювати продукти, як працювати в нових умовах. 
Для нас ситуація не критична: у портфелі  ЗЗР і мікродобрив близько 74 продуктів, і лише 14 потенційно випадають через нові європейські вимоги. Решта реєструвалися вже з урахуванням стандартів ЄС, тому ми до цього готувалися.
Але фермерів більше хвилює ризик залишкових речовин. Вони бояться, що під час аналізів можуть виявити залишки, які стануть бар’єром для експорту в ЄС. І ці питання звучать дедалі частіше. Відповідаючи на них, я завжди повертаюся до ефективності гектара. 
Latifundist.com: А якщо більш практично? 
Олександр Холод: Коли ми остаточно рухатимемося в європейську модель, частина хімічних продуктів зникне, і доведеться працювати через комбінацію «біологія + хімія». А біологія — це, умовно, 60% ефективності класичної хімії. Тобто або більше обробок, або вищі норми внесення. У будь-якому разі це вища собівартість.
Тому вчитися працювати з ефективністю треба вже зараз. Поки EBITDA ще дозволяє «гратися» плюс-мінус $100/га, це не так помітно. Але далі ця дельта стискатиметься. Ми очікуємо, що вже найближчим часом, можливо навіть до осінньої посівної, ЗЗР можуть подорожчати ще на 14–15%, зокрема через скасування Китаєм компенсації ПДВ на експорт діючих речовин.
Собівартість зростатиме. Ринок точно зміниться — і дистрибуції, і фермерів. І не всі ці зміни переживуть.
Latifundist.com: Банкрутства фермерів неминучі?
Олександр Холод: Масових одномоментних банкрутств я не очікую. Швидше буде переформатування ринку: ефективні господарства забиратимуть землю, а ті, хто живе за принципом «якось виживемо», поступово виходитимуть.
Різниця вже добре видно: два схожі господарства, однакові культури й умови, але одне стабільно має результат на 10–15% кращий. Бо там системний підхід до людей, агрономії, технологій і ризиків.
Найвразливіший сегмент — 500–1,5 тис. га. Це вже великі обсяги, але часто ще без достатньої системності та фінансової стійкості. Маленькі фермери до 500 га можуть триматися як сімейний бізнес, а у великих господарствах понад 1,5 тис. га я швидше очікую зміну власників, ніж банкрутства. Плюс є фактор поколінь: не всі діти нинішніх власників хочуть залишатися в агро.
Директор «Vitagro Partner» Олександр Холод та головний редактор Latifundist.com Костянтин Ткаченко