«Мій трудовий шлях в компанії МХП розпочався у травні 2002 року на «Миронівському ЗВКК» з реконструкції лінії виробництва комбікормів. Під час монтажу технологічного обладнання працював слюсарем, тимчасово. Після запуску заводу перейшов на постійне місце роботи вантажником, потім працював дозувальником, начальником зміни, інженером-технологом комбікормового виробництва. Згодом, в 2012 році, в зв'язку з запуском комбікормового цеху на «Вінницькій птахофабриці», мені запропонували прийняти участь в організації монтажу та запуску нової технологічної лінії філії ВКВК. Два місяці я працював на посаді начальника елеваторного комплексу, а з жовтня 2012 року працюю на посаді начальника комбікормового цеху. Дуже тепло згадую своїх перших два роки роботи в компанії, як вантажника. Знаєте, інколи хочеться відпочити, закатати рукава і піти «покидати мішки».
«Тут маю дуже молодий колектив. Мабуть, я один із найстарших в ньому. У мене немає підлеглих, усі колеги, при умові дотримання вимог та рівня виробництва. Всі дуже енергійні та спортивні. Склалось так, що підбираючи колектив, намагався, щоб людина була пов'язана зі спортом. Тепер маємо добрий клімат в колективі та високі виробничі показники, оскільки такі люди працюють обов'язково на результат, незалежно від того, чи буде винагорода. Спорт робить людину сильною в житті, загартованою, покращує відношення до роботи та колег».
«Третій сезон проводимо спартакіаду між підрозділами нашого підприємства. Минулі роки команда комбікормового заводу займала почесне друге місце, цього ж року ми забезпечили собі перемогу в спартакіаді достроково, що також позитивно впливає на працівників, об'єднує їх. Взагалі компанія МХП дуже турбується про здоровий образ життя працівників та жителів міста. В Ладижині маємо великий спортивний тренажерний зал в житловому будинку для працівників, на самому підприємстві спорудили тенісний корт, то ж свій вільний час можна проводити доволі активно та з користю. Дякуючи такому розвитку спорту я сам є майстром спорту, призером та переможцем змагань різного рівня з пауерліфтингу в складі команди МХП «Ряба Жим».
«Найважчим для мене в роботі є не саме виробництво, а підбір та навчання персоналу. На даний час, в зв'язку з розширенням виробничих потужностей, маємо збільшення кількості робочих місць, а враховуючи високий рівень виробництва та вимог в роботі, часом вкладаєш в людину знання, витрачаєш час, а очікуваного результату не отримуєш. Та загалом на нашій філії склалась дуже приваблива атмосфера для розвитку та росту в роботі. МХП — компанія, яка зламала мою впевненість, що посади можна здобувати тільки по блату і т.д. Я вдячний долі, що звела мене з людьми, які бачили в мені потенціал, ділилися досвідом, витрачали свій дорогоцінний час, довіряли. Взагалі, робота на ВКВК спонукає до більшої віддачі для досягнення нових цілей, покращення результатів роботи, ефективності виробництва. Дякую керівництву за можливість реалізувати себе, адже за період роботи був зроблений значний обсяг робіт, пов'язаних з збільшенням виробничих потужностей, вдосконалення технології та процесів. Жодна ініціатива з мого боку не пройшла непоміченою, все обговорювалося та реалізовувалося».
«В дитинстві мріяв, як і всі на той час, стати льотчиком або космонавтом. Дуже хотів до школи, бо не ходив в дитячий садочок. Маю кумедний випадок з життя. Першого вересня в школі вчителька сказала, що не візьмуть мене, бо я дуже низького зросту. Пояснювати, що дуже хочу навчатись довелось директору школи. Більше за все я любив математику. Алгебра для мене була, як розгадування всіляких загадок».
«Вважаю себе нематеріальною людиною. Мрію, щоб у людей, з якими працюю, спілкуюсь та на виробництві все було добре, і у дітей життя склалось. Моя мрія — лягати ввечері зі спокійною душею і прокидатись вранці, знаючи, що все добре, і заплановане здійснюється, як треба».
«Минулого року я так і не мав відпустки. Хотілось би разом з дружиною і дітьми полетіти на відпочинок. Через високі темпи в роботі, монтаж нової технологічної лінії, так мало часу їм приділяю. Живемо ж в різних містах. Старша донька Анна вже закінчила навчання, отримала вищу освіту, працює в Києві, навчає діток. Сину Ярославу лише 11 років, він у нас спортсмен. Навчається у 5-му класі».
«Керівництво МХП націлене на розвиток своїх працівників. Тому я дуже вдячний за можливість відвідувати різні семінари, навчання, які роблять нас сильнішими в роботі. Знаєте, до цього треба дійти. Так склалось, що в закордонних відрядженнях з мого колективу поки що був лише я. Дуже хочеться, щоб мої колеги також побували в Європі на подібних заводах. Подивились на рівень та організацію виробництва, менталітет людей в країні, зробили певні висновки, взяли найкраще з їхнього досвіду і запровадили у нас. Хоча по рівню виробництва, оснащенню заводів, ми вже не поступаємося, а часто навіть перевершуємо їх рівень».