«На своїй роботі я працюю вже 30 років, хоча коли влаштовувалась, то не думала, що затримаюсь так надовго. Тоді мене навіть без особливого ентузіазму взяли на роботу і чомусь сказали, що я не зможу тут довго пропрацювати… Ці слова мене трохи зачепили, хоча й сама планувала попрацювати тимчасово. Але тоді я відповіла: «Ось побачите, що я зможу працювати!».
«Перша моя посада тут була санітар-вахтер, а пізніше запропонували займатися господарською частиною. Виконувала різну роботу, навіть, соління робила для їдальні — огірочки, помідорчики, різні овочі готувала. Займалася облагородженням території, наводила порядок, навчилася обрізати троянди… Поступово втягнулася в роботу і таки мені вдалося залишитись надовго».
«Зараз я керую господарською службою, де працює 60 людей, 52 з них — люди з обмеженими фізичними можливостями. Працювати складно, окрім робочих обов'язків додається ще й відповідальність за цих людей. Трапляється різне, зокрема, приступи… Я змушена була навчитися давати раду у таких ситуаціях. Щоранку я проводжу оперативку, питаю чи всі себе нормально почувають і кажу, щоб болячки свої залишали вдома. Вважаю, що в робочому процесі має бути дисципліна. Завжди разом з підлеглими виконую роботу: сіють траву — я з ними сію, садять квіти — я з ними саджу. Якщо хтось не вміє щось робити — навчу і покажу як. У моєму випадку потрібно знати свою роботу досконало, бо неможливо когось навчити, якщо сама не вмієш. Та й загалом, коли знаєш свою роботу, то працювати легше».
«Для моєї роботи важлива суворість, м'яка людина не змогла б працювати на моєму місці — це занадто складно. Хоча я не завжди сувора, звичайно. І жартую, і просто розмовляю зі своїми підлеглими, але коли потрібно виконати роботу, то дисципліна на першому місці. Вони мене розуміють та й керівництво завжди підтримує».
«Я часто сварюся на своїх колег за те, що можуть пройти по газону чи з необережності кинути сміття повз урну абощо. Одного разу насварила Юрія Косюка, не впізнала його зі спини, за те, що пройшов по траві. Я люблю, щоб був порядок, всі наші вже знають це і намагаються дотримуватися правил. Іноді, навіть, в позаробочий час можу зупинити когось чужого на вулиці, хто викинув сміття чи недопалок не в урну, і попросити виправити».
«Попри всю складність, мені подобається тут працювати. У нас доброзичливий колектив, допомагаємо одне одному. Керівництво завжди вітає зі святами, з Днем народження — це приємно. Завжди йду на свою роботу із задоволенням. Не шкодую, що обрала саме таку працю, намагаюся завжди з позитивом ставитися до життя, коли усміхаєшся людям — вони усміхаються у відповідь. Моє життєве кредо — не опускати руки, завжди бути активною і з оптимізмом ставитися до життя».