«Поворот» Пауелла і агроринки: чого чекати від подальшої монетарної політики ФРС США — ASAP Agri
22 серпня голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл на симпозіумі в Джексон-Гоулі зробив певний розворот у риториці, давши сигнал про готовність до м’якшої монетарної політики. Він визнав, що ризики для інфляції в США залишаються підвищеними через дію тарифів, проте дедалі помітнішими стають ознаки уповільнення ринку праці. Це відкриває шлях до зниження ставок раніше, ніж очікувалося, розповіла Вікторія Блажко, керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri. Наразі ставка у США утримується в діапазоні 4,25%–4,50%, але ринок майже впевнений, що вже у вересні розпочнеться цикл її зниження.
Підписуйтесь на наш YouTube: топи агрохолдингів без краваток
Це стало сигналом для всіх фінансових ринків: долар одразу ослаб, акції пішли вгору, а золото подорожчало. Але для аграрних ринків це не просто фонова новина — такі зміни напряму впливають на ціни зерна та олійних культур.
Долар слабшає
Долар поступово втрачає позиції: з початку року індекс DXY, що відстежує курс долара до кошика з шести основних валют (євро, японська єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона та швейцарський франк), опустився зі 110 пунктів до приблизно 98. Слабший долар робить американське зерно доступнішим для покупців з інших країн, про що свідчать сильні експортні продажі у серпні, і підвищує конкуренцію на ринку.
Дешевший долар також підтримує аграрні ф’ючерси, тоді як його зміцнення чинить тиск на ціни. У серпні, наприклад, зниження індексу DXY зі ~100 до ~98 пунктів супроводжувалося зростанням індексу S&P GSCI Agriculture — показника, що відображає середньозважену вартість основних біржових аграрних товарів, таких як пшениця, кукурудза, соя та інші, — із ~340 до ~360. Водночас ця кореляція не є стабільною, адже на ринок суттєво впливають й інші фактори — обсяги врожаю, попит із боку ключових імпортерів та спекулятивна активність.
Для українського зерна слабший долар має змішаний, але переважно позитивний ефект. З одного боку, конкуренція з основними гравцями — США, Бразилією та росією — посилюється, адже їхнє зерно стає привабливішим для імпортерів. Водночас загальне пожвавлення попиту на сировину та зростання біржових котирувань мають підтримувати ціни FOB на українську пшеницю й кукурудзу. Вирішальним чинником для маржі залишається курс гривні: якщо UAH не зміцнюється слідом за доларом, експортери виграють як у доларовому, так і в гривневому вираженні; якщо ж гривня посилюється, додатковий ефект для виручки згасає.
Що далі?
«Поворот» Пауелла до м’якшої монетарної політики вже надав агроринкам відчутну підтримку. Логіка проста: зниження ставок послаблює долар і збільшує ліквідність, що стимулює інвестиційний та імпортний попит на сировину й утримує ціни на зернові, олійні та інші товари від глибокого падіння. Водночас монетарний фактор — лише одна зі складових пазлу й далеко не завжди ключова.
«У сезоні 2025/26 основним драйвером залишаються фундаментальні баланси: рекордна пропозиція пшениці та кукурудзи продовжує тиснути на ціни, навіть на тлі сприятливого валютного середовища. Попит зростає, але не настільки швидко, щоб оперативно поглинути такі обсяги. У результаті «ефект дешевих грошей» має межі: він утримує ф’ючерси від глибокого обвалу, але не створює умов для сталого зростання»
Найімовірніший сценарій на цей сезон — відносна стабілізація: середні цінові рівні, помірні сезонні коливання та відсутність різких розворотів, якщо не виникнуть зовнішні шоки. Для того, щоб агроринки перейшли у виразну «бичачу» фазу, потрібна комбінація кількох чинників — стійке зростання попиту на тлі дешевих грошей та відчутне скорочення пропозиції через погодні ризики або політичні обмеження. Такі поєднання трапляються рідко, але якщо у 2026 р. м’яка політика ФРС накладеться на кліматичний екстрим, ціни можуть отримати новий імпульс. У протилежному випадку, якщо світова економіка пригальмує швидше, ніж очікується, а «ефект дешевих грошей» виявиться слабким, навіть ослаблений долар не зможе утримати агроринки від корекції.
Водночас важливо враховувати й локальні особливості українського ринку. У цьому сезоні ринок кукурудзи фактично «відірвався» від Чикаго: ціни рухалися асинхронно, а базис досягнув рекордних рівнів. Це демонструє, що на ціноутворення значно впливають регіональний та внутрішній попит, а також динаміка пропозиції на локальному, яка визначається темпами збирання врожаю та зростаючими можливостями фермерів притримувати зерно в очікуванні вигідніших цін. У таких умовах глобальні сигнали від ФРС і валютних ринків мають лише обмежений вплив, тоді як локальні фактори дедалі частіше визначають ринкову динаміку.