Перше судно з соняшником з Аргентини (m/v CRATER) наразі перебуває біля узбережжя Марокко і очікується в Болгарії приблизно 1 березня з вантажем близько 40 тис. т. Крім нього, за даними Agroportal, спостерігаються ще дев’ять суден, також із кінцевим пунктом призначення Болгарія. Наразі три судна вже в дорозі, четверте перебуває в процесі завантаження. Наступні п’ять заплановані до завантаження у другій половині місяця, а останнє — на початку березня.
Зазвичай доставка з Аргентини до Болгарії триває близько 30 днів за нормальних умов. Якщо поставки відбудуться за планом, у найближчі місяці до Болгарії може надійти близько 400 тис. т соняшнику. Додатково три судна призначені для Румунії, одне з яких уже завантажене та перебуває в дорозі.
Таким чином, загальний імпорт у регіон може додати близько півмільйона тонн соняшнику до балансу провідних виробників і переробників на Балканах. З огляду на внутрішнє виробництво соняшнику в Болгарії на рівні близько 1,5 млн т, імпорт обсягом 400 тис. т становитиме приблизно 26–27% національного врожаю і стане вагомим фактором для ринку.
Як пише видання, вже з’явилися коментарі про зв’язок цих поставок із МЕРКОСУР. Водночас важливо зазначити, що імпорт соняшнику до ЄС, як правило, не обкладається митом, і це також стосується аргентинського походження. Тому економічна логіка таких угод визначається насамперед ціною та логістичними витратами — ціною FOB, фрахтом, страхуванням, портовими зборами тощо.
Важливим фактором також є небажання місцевих фермерів активно продавати соняшник у очікуванні зростання цін після слабкого врожаю в Болгарії. Аналогічна ситуація спостерігалася і в Румунії, а також значне скорочення виробництва відбулося в Україні.
За даними ринку, соняшник в Аргентині на умовах FOB торгується на рівні 470–500 $/т (приблизно 400–420 €/т). При доставці до Болгарії на умовах CIF ціна зростає до 580–590 $/т або близько 500 €/т. Ці значення є орієнтовними та відповідають поточним рівням, хоча частина контрактів могла бути укладена раніше, наприклад у листопаді, коли ціни були нижчими. У той час і внутрішні ціни в Болгарії були нижчими.
Наразі індикативні ціни на умовах DAP Варна/Бургас становлять близько 520 €/т, що демонструє різницю між імпортною та місцевою сировиною і пояснює інтерес до імпорту за певних ринкових умов.
Слід також враховувати якісні характеристики імпортного соняшнику — зазвичай це базова олійність 44%, вологість до 8% і домішки близько 2%. Таку якість складно знайти на внутрішньому ринку Болгарії, що також ускладнює пряме порівняння цін.
Важливим є і логістичний фактор в Аргентині. Країна має значні масштаби, і соняшник часто транспортується на відстань 800–1000 км (а іноді й більше) до портів. Це означає, що за FOB ціною 400–420 €/т після внутрішніх логістичних витрат, перевалки, портових зборів і торгової маржі фактична ціна для виробника є значно нижчою. За таких умов, щоб уникнути збитків, болгарський фермер має продавати соняшник за ціною понад 500 €/т.