Український ринок перевезень побоюється перерозподілу флоту через нові обмеження Росії, але аналітики менш песимістичні — Fastmarkets
Український ринок морських перевезень занепокоєний можливим перерозподілом флоту після того, як Росія запровадила політику, що забороняє заходити до її портів суднам, які раніше відвідували порти Європи або України. Водночас дані аналітичної компанії International Seaborne Market (ISM) поки що не підтверджують настільки песимістичний сценарій, повідомляє Fastmarkets.
Близько місяця тому джерела на ринку повідомили, що російський уряд запровадив правило, за яким суднам можуть відмовити у заході до російських портів, якщо протягом останніх десяти рейсів вони заходили до українських або європейських портів.
Спочатку це сприйняли як сигнал, що у Росії стане менше доступного тоннажу. Однак через кілька тижнів на ринку почали висловлювати інші побоювання: частина судновласників може, навпаки, переорієнтуватися на російські порти, де потоки вантажів стабільніші й обсяги зазвичай більші.
«Ми вже бачимо менше пропозицій для великих суден. Якщо Росія заборонятиме їм заходити після роботи в Україні, вони можуть працювати лише там», — сказав один із брокерів фрахтового ринку.
«Так, це справді так. Стало складніше знаходити судна класу Handysize. Якщо з’являться більші обсяги українських вантажів, фрахтові ставки можуть різко зрости», — зазначило інше джерело, додавши, що ситуація може вплинути і на менші судна, такі як костер та хендісайз.
Щодо портів ЄС, деталей цієї політики небагато, однак на ринку вважають, що вона передусім стосується чорноморських країн ЄС, зокрема Болгарії та Румунії.
Водночас поки що ці побоювання не підтверджуються фактичними змінами на ринку. Деякі експерти галузі оцінюють ситуацію менш песимістично.
За даними української аналітичної компанії International Seaborne Market (ISM), з початку 2025 року в українських портах зафіксовано понад 2500 заходів суден для завантаження зерна, які виконували 968 суден. У російських портах Чорного моря (без урахування Азовського) відбулося майже 2000 заходів, які виконали 730 суден.
ISM підрахувала, що 157 суден заходили як у російські, так і в українські порти щонайменше один раз. Майже 70% з них — це судна сегменту хендісайз/хендімакс.
До цього «перехресного» флоту також входять:
- менше 10 костерів/мінібалкерів,
- 27 панамаксів,
- близько 20 супрамаксів/ультрамаксів.
Менше 50 суден заходили до портів обох країн два або більше разів за останні 14 місяців, що становить менше 5% флоту, який перевозить українське зерно.
«Навіть якщо припустити, що 80–90% судновласників, які раніше працювали на обох напрямках, вирішать працювати лише з російськими портами, це не призведе до суттєвого скорочення флоту, доступного для перевезення українського зерна — особливо у сегментах костерів/мінібалкерів та супрамаксів/ультрамаксів», — зазначили в ISM.
Відчутний вплив можливий лише в сегменті хендісайзів, де понад 30 суден донедавна регулярно працювали з портами обох країн.
«Однак наразі ми не бачимо тенденції, яка б свідчила, що більшість власників хендісайзів переорієнтуються виключно на російські порти», — додали в ISM.
Щодо експорту агропродукції, прогноз експорту російського зерна у сезоні 2025/26 становить 53–55 млн т, з яких майже 40 млн т уже було відвантажено у липні–лютому.
Для України очікується близько 49 млн т експорту агропродукції, однак постійні атаки та логістичні проблеми останніх місяців уповільнюють відвантаження, тому досягнення цієї цілі виглядає малоймовірним.
Станом на 23 лютого Україна експортувала 20,8 млн т зерна, що значно нижче середнього показника за п’ять років для періоду липень–лютий — 32,9 млн т.
Попри це, трейдери сподіваються, що з березня-квітня логістична ситуація покращиться, що дозволить активізувати торгівлю.
Читайте також: Росія готується обмежити вхід суднам, що заходили в українські порти — службова записка порту
- У службовій записці Туапсинського балкерного терміналу перелічено кілька критеріїв, за якими судно може потрапити під обмеження. Серед них — заходи протягом останніх 10 рейсів у порти України, Румунії або Болгарії, нові суднові документи, зміна власника, порту приписки чи прапора, наявність у екіпажі громадян України або Азербайджану, а також фрахтування судна одразу після ремонту.
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.