Катар, Саудівська Аравія та Іран дають 13,5 млн т світового експорту карбаміду. Інші країни не зможуть їх замінити — StoneX

Світовий ринок добрив стикається з фундаментальним дефіцитом пропозиції, оскільки замінити постачання карбаміду з країн Перської затоки наразі неможливо. Про це заявив віцепрезидент з напрямку добрив компанії StoneX Джош Лінвілл.

За його словами, ключову роль на ринку відіграють Катар, Саудівська Аравія та Іран, які разом забезпечують близько 13,5 млн т експорту карбаміду. Водночас альтернативних виробничих потужностей у світі просто не існує.

«Тут і близько немає достатньої заміни. Коли ми говоримо про карбамід і дивимося на Катар, Саудівську Аравію та Іран, то ці три країни разом дають 13,5 млн т експорту карбаміду. Такого додаткового виробництва в інших частинах світу просто немає. Воно не існує», — наголосив Лінвілл.

Він пояснив, що проблема виходить далеко за межі самих поставок із Перської затоки. Через обмеження експорту скрапленого газу страждають країни-імпортери, зокрема Індія, які використовують газ для виробництва власних азотних добрив.

«І це велика проблема. І не лише для Індії, а й для інших країн. І не тільки через це. Подумаймо про аміак. Знову ж таки, три з десяти найбільших експортерів у світі знаходяться саме там, у Перській затоці. Зараз вони не відвантажують продукцію. Один із двох найбільших змінних витратних компонентів у виробництві фосфатів — це аміак. Другий за значенням змінний витратний компонент — це сірка. І вгадайте, звідки надходить велика частина цієї сірки? З Перської затоки, з нафтовидобувних країн», — говорить Лінвілл.

На думку експерта, ситуація принципово відрізняється від попередніх цінових піків на ринку добрив.

Лінвілл зазначив, що проблема вже виходить за межі Перської затоки і починає впливати на виробництво в інших регіонах, перетворюючись на глобальний виклик як для азотних, так і для фосфатних добрив.

Читайте також: Конфлікт на Близькому Сході може сильніше вдарити по ринку добрив, ніж війна Ізраїлю з Іраном 2025 року — Rabobank

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.