США нарощують експорт фосфатних добрив через війну в Ірані, попри дефіцит на внутрішньому ринку
Американські трейдери добрив скористалися вигідною можливістю на зовнішніх ринках через війну в Ірані, що вкотре показує, як фермери США опинилися в невигідному становищі на тлі змін глобальної кон’юнктури. Про це пише Bloomberg.
Внутрішні ціни на фосфатні добрива відставали від світових, оскільки американські аграрії, стикаючись із високими виробничими витратами, скорочують їхнє використання при вирощуванні кукурудзи та сої. Це спонукало частину трейдерів переорієнтувати поставки за кордон — у країни, готові платити більше, на тлі того, як конфлікт на Близькому Сході порушує глобальні ланцюги постачання.
«Ціни на фосфати в США не встигають за зростанням на інших світових ринках», — зазначив трейдер The Andersons Inc. Тейлор Істман.
За його словами, з кінця лютого трейдери придбали понад 100 тис. т фосфатних добрив для реекспорту з Нового Орлеана.
Країна змогла імпортувати понад 0,5 млн т діамонійфосфату (DAP) — найпоширенішого виду фосфатних добрив — у період із січня по березень, компенсуючи попередні місяці слабких поставок і високих цін, спричинених взаємними тарифами адміністрації Дональда Трампа. Тепер частина цих обсягів буде реекспортована, що посилює напруження на вже обмеженому внутрішньому ринку. Хоча США виробляють більшу частину фосфатів самостійно, певний обсяг імпорту все ж необхідний для покриття попиту.
Реверс торговельних потоків відбувається на тлі того, що премія на реекспорт DAP 13 березня досягла найвищого рівня відносно цін у Новому Орлеані з червня 2023 року, за даними Bloomberg Green Markets.
Внутрішній попит знижується, оскільки цього сезону очікується менший посів культур із високою потребою в добривах, зокрема кукурудзи. На кукурудзу припадає понад половина використання фосфатів у США, тоді як соя формує ще близько чверті попиту.
Водночас країни, більш залежні від імпорту, пропонують вищі премії, щоб залучити обмежені обсяги на глобальному ринку. Китай — найбільший виробник — уже обмежив експорт для підтримки власних фермерів, а перебої на Близькому Сході загрожують значній частині світових поставок як фосфатів, так і сірки, необхідної для їх виробництва.
За словами аналітика Bloomberg Green Markets Гільєрмо Фернандеса, американські поставки наразі спрямовуються до Латинської Америки та Індії. Зокрема, два судна загальним обсягом близько 60 тис. т (переважно DAP) ймовірно були відправлені до Латинської Америки. Крім того, трейдери накопичують значні обсяги моноамонійфосфату (MAP) для можливого реекспорту.
Читайте також: Ситуація з добривами під час посівної озимих наступного сезону може бути ще складнішою, ніж зараз — САНАГРО
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.