Херсонські аграрії переходять на овочі замість пшениці через ризик пожеж і держпідтримку зрошення

Попри те, що традиційно пріоритетними культурами в регіоні залишаються пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь, з кожним роком зростає кількість господарств, які обирають овочівництво.

Як повідомив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко, цьому сприяє державна підтримка — компенсація до 80% витрат на зрошення.

Водночас масштаби виробництва поки що не відновилися до рівня, який був до підриву Каховської ГЕС. Нині основним джерелом води для аграріїв є Інгулець.

Фермери встановлюють помпові станції та розширюють площі під баштанними культурами. У 2026 році планується засіяти 2 тис. га баштанних, з яких 1,5 тис. га — під кавунами.

Разом з тим, близькість до фронту впливає на вибір культур. За словами Гордієнка, у прифронтових зонах аграрії віддають перевагу ріпаку та соняшнику, які менш вразливі до займання, ніж пшениця.

«Ближче до лінії фронту ми з хлопцями сіємо або ріпак, або соняшник. Адже він не так горить, як пшениця. У нас із батьком торік згоріло 400 га пшениці буквально за 15 хвилин. Прилетів дрон і просто нам поля спалив», — розповів він.

Весняна посівна на четвертому році повномасштабної війни проходить у складних умовах. Якщо раніше головною загрозою були заміновані поля, то зараз аграрії дедалі частіше страждають від атак дронів, які діють у 40-кілометровій зоні від Дніпра.

До безпекових викликів додаються економічні труднощі: через втрати врожаю минулого року частина господарств опинилася у фінансовій скруті, а ціни на пальне та добрива зросли.

За словами директора департаменту сільського господарства Дмитра Юнусова, загальна посівна площа під урожай 2026 року становитиме близько 252,9 тис. га. Із них 140,9 тис. га відведено під зернові та зернобобові культури.

Він уточнив, що 85% площ під пшеницею, тритикале та ячменем уже засіяно, решту площ фермери засіють ярими культурами.

Софія Ярошенко, Latifundist.com, 2026 р.