Нинішня модель агросубсидій ЄС не витримає вступу України — Rabobank
Вступ України до ЄС зробить неминучою реформу Спільної аграрної політики Євросоюзу — CAP. Нинішня модель підтримки, де значна частина виплат прив’язана до гектарів, не здатна безболісно прийняти Україну з її масштабом сільгоспземель. Про це йдеться у дослідженні RaboResearch/Rabobank What if Ukraine joins the EU?
Аналітики зазначають, що після вступу України сільськогосподарська площа ЄС збільшиться приблизно на 25%. Це створить додаткове навантаження на бюджет CAP, який зараз становить близько €55 млрд на рік. Значна частина цих коштів розподіляється як прямі виплати на гектар.
У Rabobank розглядають три можливі сценарії адаптації CAP до вступу України.
Перший — збільшення бюджету CAP. За різними оцінками, це потребуватиме додатково €7,6–13,4 млрд на рік. Однак аналітики вважають такий сценарій малоймовірним, оскільки бюджет CAP багато років залишається відносно стабільним і вже перебуває під тиском інших пріоритетів ЄС.
Другий сценарій — посилення критеріїв доступу до підтримки. Це означатиме, що частина фермерів може втратити право на виплати. Такий підхід відповідав би фокусу Єврокомісії на спрямуванні коштів тим виробникам, які найбільше потребують підтримки.
Третій варіант — зменшення виплат на гектар для всіх фермерів. У такому разі найбільший удар отримають країни Балтії та Східної Європи, де аграрії найбільше залежать від прямих платежів CAP.
У Rabobank очікують, що для України, ймовірно, запровадять перехідні механізми — наприклад, поетапний доступ до прямих виплат. Але це лише відкладе проблему, а не вирішить її.
«На практиці, ймовірно, для України будуть передбачені перехідні механізми — наприклад, етап прямих виплат. Однак це буде лише тимчасове рішення, яке відтермінує, а не вирішить фінансовий вплив розширення», — йдеться у дослідженні.
Аналітики також зазначають, що CAP дозволяє країнам ЄС перерозподіляти частину фінансування від більших ферм до менших. З огляду на те, що в Україні працюють великі агрохолдинги, які обробляють по кілька тисяч гектарів, подібний перерозподіл, імовірно, буде застосований і до українського агросектору.
Окрім CAP, вступ України вплине і на ширший бюджет ЄС. Україна матиме право на значний обсяг коштів із фондів політики згуртованості. Ці фонди становлять близько третини бюджету ЄС і переважно розподіляються між регіонами з валовим національним доходом на душу населення нижче 75% від середнього показника по Союзу.
У Rabobank зазначають, що майже всі регіони України будуть нижче цього порогу. Водночас після вступу України середній показник по ЄС знизиться, через що частина регіонів нинішніх країн-членів може втратити доступ до частини фінансування.
За оцінками різних інституцій, Україна могла б претендувати на 10–16% нинішнього семирічного бюджету ЄС — це €126–186 млрд. Найбільших відносних втрат, за оцінкою Bruegel, можуть зазнати Італія, Мальта, Португалія, Іспанія, Фінляндія та Угорщина.
Аналітики додають, що сам бюджет ЄС після вступу України доведеться збільшити орієнтовно на 10–25%. Водночас країни, які виступають за жорстку бюджетну дисципліну, навряд чи легко погодяться на таке рішення. Тому вступ України посилить тиск на бюджетні реформи в ЄС.
У Rabobank також припускають, що доступ України до фінансування можуть збільшувати поступово — за аналогією з розширенням ЄС у 2004 році, коли до Союзу приєднувалися країни Центральної та Східної Європи.
Читайте також: В ЄС хочуть обмежити агродотації великим господарствам перед вступом України — Авраменко
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.