Експорт ріпакового шроту з України може ускладнитися у 2026/27 МР — ASAP Agri
Україна має потенціал залишатися значним виробником ріпакового шроту у 2026/27 МР, але ключове питання нового сезону — куди буде спрямований цей обсяг. Попри втрати через зимове вимерзання, ASAP Agri очікує, що врожай ріпаку в Україні у 2026/27 МР зросте на 12% р/р, до 3,7 млн т, завдяки вищій врожайності на півдні. Про це в коментарі Latifundist.com розповіла провідна аналітикиня олійного ринку ASAP Agri Катерина Мудріян.
Внутрішня переробка може втримати виробництво ріпакового шроту поблизу минулорічного рівня — близько 760 тис. т.
У липні–травні 2025/26 МР експорт українського ріпакового шроту різко зріс до 552 тис. тонн проти 219 тис. тонн за аналогічний період 2024/25 МР. Китай став найбільшим напрямком, закупивши близько 256 тис. тонн, далі йшли ЄС, Туреччина та Ізраїль.
Однак ринкова ситуація у 2026/27 МР може бути складнішою. Напрямки, які допомогли поглинути український ріпаковий шрот у 2025/26 МР, у новому сезоні можуть бути менш доступними.
Китай: найбільший напрямок, але й найбільша невизначеність
За словами Мудріян, Китай став ключовим покупцем українського ріпакового шроту у 2025/26 МР після того, як торговельні обмеження знизили конкурентоспроможність канадських продуктів переробки каноли на китайському ринку. Оскільки Канада частково втратила свій традиційний напрямок збуту, китайські покупці диверсифікували закупівлі, відкривши простір для України, Росії, ОАЕ та інших постачальників.
Це допомогло Україні різко наростити продажі до Китаю. Але у 2026/27 МР це вікно можливостей може звузитися. Китай і Канада пом’якшили торговельні умови, а канадський ріпаковий шрот може знову стати більш конкурентним, особливо в першій половині сезону. Якщо канадські поставки відновляться, китайським покупцям може бути менше потрібно покладатися на альтернативні походження, зокрема українське.
Додаткову невизначеність створюють можливі нові реєстраційні вимоги. За ринковими чутками, українським заводам із виробництва ріпакового шроту може знадобитися імпортний реєстраційний сертифікат MARA на додаток до схвалення GACC, яке використовувалося раніше. Якщо це підтвердиться, нові продажі до Китаю можуть сповільнитися у чутливий момент, саме тоді, коли конкуренція з боку Канади може відновлюватися.
Австралія також залишається фактором. Якщо Китай розширить імпорт австралійського ріпаку, більше насіння може перероблятися всередині країни, збільшуючи місцеву пропозицію ріпакового шроту та знижуючи потребу в імпортному продукті.
Туреччина: місцевий врожай може зменшити потребу в імпорті
Туреччина може стати ще одним ризиком для українських експортерів ріпакового шроту. У 2025/26 МР вона наростила імпорт українського продукту до близько 83 тис. т проти 7 тис. т роком раніше, однак у новому сезоні ситуація може змінитися.
Попри прогноз USDA на рівні 150 тис. т ріпаку, учасники ринку очікують урожай щонайменше 300–350 тис. т завдяки розширенню площ у Фракії.
«Показник WASDE абсолютно відірваний від реальності, оскільки ми очікуємо, що урожай ріпаку в Туреччині у 2026/27 МР сягне щонайменше 300 тис. тонн і, можливо, навіть 350 тис. тонн», — сказав трейдер Bunge Turkey Сіна Арикер.
За оцінкою брокера Atria Brokers Саліха Карагьоза, це може збільшити виробництво ріпакового шроту в Туреччині до 170 тис. т і суттєво скоротити потребу в імпорті.
Додатковий тиск створюють низькі ціни на місцевий ячмінь, хороші пасовища після дощів і слабкий попит на комбікорми. Крім того, турецькі компанії вже почали пропонувати власний ріпаковий шрот на базисах FOB і CIF, посилюючи конкуренцію для української продукції на середземноморських ринках.
ЄС: ринок, який може допомогти поглинути український обсяг
ЄС може стати ключовим напрямком для українського ріпакового шроту у 2026/27 МР. Якщо у 2024/25 МР Україна забезпечувала близько 45% імпорту ріпакового шроту до ЄС, то у 2025/26 МР її частка скоротилася до 12%, тоді як Канада збільшила її майже до 70%.
У новому сезоні ситуація може змінитися. Якщо канадський каноловий шрот повернеться на ринок Китаю після пом'якшення тарифних умов, українська продукція може знову отримати більше можливостей у ЄС. Водночас Україні доведеться конкурувати з іншими постачальниками за ціною, логістикою, якістю та вимогами сталості.
Перспектива
Сезон 2026/27 МР може розпочатися складніше для українського ріпакового шроту, ніж попередній. Україна, ймовірно, матиме достатню експортну пропозицію, але основні напрямки збуту виглядають менш надійними, каже Мудріян.
Китай може стати складнішим через конкуренцію з боку Канади та можливі вимоги MARA. Туреччина може купувати менше через більшу внутрішню пропозицію та слабкий імпортний паритет. ЄС може допомогти поглинути частину обсягу, але лише за умови конкурентних українських пропозицій і зміщення канадських потоків назад у напрямку Китаю.
Для українських експортерів новий сезон, таким чином, може бути не стільки про виробництво, скільки про доступ до ринків, таймінг продажів і цінову гнучкість.
Читайте також: Більший врожай ріпаку в Туреччині може знизити попит на український шрот — ASAP Agri
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.