Росія перенаправляє експорт зерна з Чорного моря до Балтії: поставки можуть сягнути 10 млн т
Російські експортери зерна перенаправляють поставки до Балтійського моря, зокрема через порти країн Балтії, після того як атаки українських безпілотників у Чорному та Азовському морях змусили їх шукати альтернативні маршрути. Про це Reuters повідомили трейдери та аналітики.
У минулому експортному сезоні — з липня 2025 року по червень 2026 року — Росія експортувала через порти Азовського та Чорного морів 46,3 млн т зерна, що становило 90% усього російського морського експорту зернових. Через російські порти Балтійського моря було відвантажено лише близько 1 млн т.
За словами джерела в галузі, яке побажало залишитися анонімним, станом на 18 серпня заявки на залізничні перевезення зерна до російських балтійських портів у поточному сезоні сягнули 5 млн т. Переважно йдеться про поставки у серпні та вересні. Для порівняння, заявки на перевезення до чорноморських портів Новоросійськ і Туапсе становили 6 млн т.
Російські експортери також дедалі активніше розглядають можливість використання портів країн Балтії, передусім Латвії, яка є членом ЄС і НАТО. За оцінками аналітиків і трейдерів, уже наступного місяця обсяги таких перевезень можуть різко зрости.
Попри напружені відносини Росії з балтійськими країнами, транзит російського зерна через них триває. Водночас минулого сезону його обсяг скоротився приблизно до 1 млн т проти 2,5 млн т два роки тому.
«Балтійський регіон, північний захід — зараз головний резерв. Думаю, у вересні ми побачимо різке збільшення поставок через країни Балтії та російські балтійські порти», — заявив керівник консалтингової компанії SovEcon Андрій Сізов.
Голова Російського зернового союзу Аркадій Злочевський оцінює, що експорт російського зерна через країни Балтії цього сезону може становити 5–6 млн т, а в разі доступності портів Естонії — навіть 10 млн т.
Сізов оцінює потенційний експорт через порти країн Балтії у 200–400 тис. т на місяць. Це приблизно вдвічі більше за його оцінку потенціалу російських балтійських терміналів.
Сукупні потужності з перевалки зерна у трьох країнах Балтії перевищують 18 млн т на рік, однак ці термінали також працюють із зерном з інших країн Європи.
Раніше балтійські країни були важливими експортними маршрутами для російської нафти та добрив. Однак у міру погіршення відносин Росія почала розвивати власну портову інфраструктуру.
Коли Росія стала одним із найбільших гравців світової аграрної торгівлі та найбільшим експортером пшениці у світі, вона побудувала зернові термінали в портах Висоцьк та Усть-Луга. Зерно також можна відвантажувати через порти Санкт-Петербурга та Калінінграда.
Загальна потужність російських портів у Балтійському морі оцінюється максимум у 7 млн т зерна на рік.
Попри розширення цих потужностей, вони не здатні повністю замінити порти Азовського та Чорного морів. За оцінкою Злочевського, у найкращому разі всі інші російські порти разом із сухопутними маршрутами зможуть забезпечити лише близько половини обсягів, які зазвичай проходять через азовські та чорноморські порти.
Читайте також: Балтія нарощує експорт пшениці на тлі скорочення поставок із Чорного моря
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.