Експерт назвав три культури, які найважче зберігати протягом тривалого часу
Ріпак, соняшник і кукурудза мають найбільші ризики псування під час тривалого зберігання. Такого висновку дійшов Максим Юрченко з компанії ProPex, порівнявши особливості зберігання пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику та сої. Про це пише Elevatorist.com.
Найбільш проблемним експерт називає ріпак. Через дрібний розмір насіння та щільність насипу повітря погано проходить крізь нього, що ускладнює вентиляцію й охолодження.
«Самозігрівання — найбільший ризик, і воно може проявитися вже за тиждень», — говорить Юрченко.
Додаткову небезпеку становлять шкідники, які прискорюють псування насіння. Через це зберігання ріпаку протягом шести місяців і більше потребує особливо ретельного контролю за його станом.
Соняшник також схильний до самозігрівання, яке в окремих випадках може спричинити пожежу. Одним із чинників ризику є рослинні домішки: вони утримують вологу, створюючи умови для розвитку плісняви та псування насіння.
Крім того, під час тривалого зберігання може погіршуватися якість соняшникової олії — зокрема, підвищуватися її кислотне число та з'являтися гіркий присмак.
«Для тривалого зберігання соняшник підсушують до вологості нижче 8%, звичних для ринку. Але при цьому втрачають частину маси», — зауважує Юрченко.
У випадку кукурудзи основні загрози пов'язані з порушеннями технології сушіння, недостатнім охолодженням і пошкодженням зерна. Під час сушіння та перевантаження зернівки можуть тріскатися, через що стають вразливішими до шкідників.
Експерт наголошує, що закладати на зберігання теплу кукурудзу небезпечно навіть за належної вологості. У такому насипі може розпочатися самозігрівання, особливо в місцях скупчення комах.
Водночас за правильного сушіння, охолодження, вентилювання та захисту від шкідників кукурудза здатна зберігатися роками. Як приклад Юрченко наводить господарство «Земля і Воля», де застосовували активне вентилювання всіх силосів і якісну фумігацію.
Сою експерт вважає найменш проблемною серед олійних культур за умови належного висушування. Найбільшу загрозу для неї становить пліснявіння.
Для пшениці основний ризик тривалого зберігання полягає не лише в можливому псуванні зерна, а й у погіршенні хлібопекарських характеристик, які впливають на його клас.