Спецпроєкти

Майже 3 000 користувачів у додатку і кешбек на кожній тонні збіжжя. Як НІБУЛОН перезапускає модель закупівель зерна

Екрани застосунку “НІБУЛОН”
Тетяна Овчеренко співпрацює з «НІБУЛОН» у двох різних статусах. У першому — як бухгалтерка агрокомпанії, яка багато років здає зерно холдингу. Для таких клієнтів «НІБУЛОН» має персональні умови: вища закупівельна ціна, а до кожної тонни нараховується власний «кешбек» — аграрна версія бонусів, схожих на ті, що працюють на великих АЗС. Тільки замість кави та хот-дога — знижки на логістику, лабораторію та зберігання.
У другому статусі Овчеренко — фермерка із кількома десятками гектарів у Вознесенському районі. Тут логіка роботи інша: за її словами, вона отримує +30 грн до індикативної ціни, тоді як підприємство, де вона працює, — +85 грн. Бонусів у неї менше, але ефект від них теж відчутний.
Тетяна Овчеренко співпрацює з «НІБУЛОН» як бухгалтерка, фермерка із кількома десятками гектарів у Вознесенському районі
«До 99% вартості лабораторних аналізів я закриваю бонусами. Раніше це були реальні сезонні витрати», — каже вона.
Для ринку це показовий кейс: одна й та сама компанія, але два різні сценарії взаємодії — залежно від масштабу виробництва, історії співпраці та рівня довіри. Втілюють цей сценарій через додаток NIBULON App, на яких хочуть «пересадити» фермера-давальця.
Володимир Славінський Директор із торгівлі «НІБУЛОН»
«Конкуренція за аграрія зросла. Кожна тонна — це довіра», — пояснює директор департаменту торгівлі «НІБУЛОН» Володимир Славінський.
Саме тому компанія перейшла від класичної трейдингової моделі до сервісної, яка базується на цифрі.
Latifundist.com подивився, як працює цифрова «кухня» холдингу і чи здатен застосунок змінити звичку фермерів «домовлятися по телефону».

Фермер, як дефіцит: чому «НІБУЛОН» пішов у сервіси

У холдингу майже одночасно з’явилися кілька сервісів, які зшили документообіг, логістику, елеватори та навіть ціноутворення. Центральним елементом став мобільний додаток NIBULON App, який за два роки зібрав майже 3000 активних користувачів — для консервативного ринку це пристойний темп.
Тетяна Овчеренко каже, що легко перейшла на додаток. Для неї це контроль і прогнозованість — особливо у пікові періоди. Вона бачить у додатку аналіз кожної машини: вологість, домішку, класність. Бачить знижку, яку нарахували. Може погодитися або відмовитися — без конфліктів на ваговій.
Логістика: історія адаптації під час війни
Найважливіше — це усуває «сіру зону» елеваторів, де роками точилися суперечки: кому знизили, кому донарахували, де «пішла якість».
У компанії фактично виникла своя версія бонусної системи — дуже схожа на ті, що давно працюють на АЗС. Замість кави й дизелю — лабораторні послуги, логістика і зберігання. Замість кешбеку — знижки, які напряму зменшують операційні витрати фермерського господарства.
Володимир Славінський Директор із торгівлі «НІБУЛОН»
«Кожен оцінює свою вигоду по-різному. Комусь достатньо ціни, комусь важливі параметри якості, хтось хоче інші умови. Ми не нав’язуємо модель — ми пропонуємо інструменти», — пояснює Славінський.
Руслан Майструк, власник агрофірми «Надія» із Київщини каже, що сьогодні трейдери буквально «ганяються» за аграрієм. Головний аргумент у роботі з трейдером — ціна. Але він не єдиний.
Руслан Майструк, власник агрофірми «Надія»
«Ми завжди працюємо з тим, хто дає кращу ціну. Але вона не все вирішує, важлива і банально зручність. Той самий додаток — це ж зручно. Ну і, враховуючи наш високий рейтинг у системі, ми отримуємо кращі умови, ніж багато інших», — додає фермер.
Додає, що бонуси можна використовувати майже на всіх операційних витратах: до 15% економії дає перевезення, ще до 20% — зберігання, а лабораторні аналізи фактично обходяться безкоштовно, бо знижка сягає 99%.
Фермер жартує, що у додатку навіть можна торгуватися, для цього не обовʼяково дзвонити менеджеру. Славінський натомість додає, що попри все, людей із процесу не прибрали:
Руслан Майструк, власник агрофірми «Надія»
«Є фермери, які хочуть, щоб їм подзвонили. Є ті, кому зручні додатки. Ми не забираємо менеджерів, бо комерція — це завжди про варіанти».
«Ось дивіться», — каже Руслан Майструк, відкриваючи додаток. На екрані — персональна ціна, історія бонусів, перелік заявок і аналітика якості.
Екран застосунку “НІБУЛОН”Екран застосунку “НІБУЛОН”Екран застосунку “НІБУЛОН”Екран застосунку “НІБУЛОН”
«Раніше дзвониш, чекаєш, поки менеджер звільниться, поки уточнить, поки перетелефонує. Тут я бачу все сам. І ціна, і якість, і рух машин. Якщо хочу торгуватися — ставлю свою цифру, і відповідь прилітає за п’ять хвилин», — пояснює фермер.

Логістика прогнозована, елеватори не «намахують»

Логістичний сезон-2025 багатьом нагадує початок повномасштабного вторгнення, коли ставки злетіли в стратосферу. Та не лише ставки виклик для фермера, а і банально наявність транспорту.
Холдинг вирішив цю проблему також через додаток: фермер там може замовити логістику, отримати підтвердження і знати дату, коли машина приїде на поле чи в господарство.
Володимир Славінський Директор із торгівлі «НІБУЛОН»
«Якщо людина знає, що в сезон за нею зафіксована машина і є зрозуміла ставка — це зовсім інший рівень роботи. Це передбачуваність і те, чого на ринку не вистачає», — додає Славінський.
Тетяна Овчеренко співпрацює з «НІБУЛОН» як бухгалтерка, фермерка із кількома десятками гектарів у Вознесенському районі
«Є гарантія, що у вас законтрактований транспорт. Ви знаєте, що в період збирання врожаю точно буде у вас машина, яка забере з поля зерно», — каже Овчеренко.
ТОРГІВЛЯ: історія цифровізації під час війни
Наступна ланка — елеватори. Взаємини «фермер — елеватор» десятиліттями розбивалися об дві речі: вагу і якість. Багато фермерів знають не на чужому досвіді, що «тут недовантажили», «тут зняли більше, ніж треба», «тут класність упала без пояснень».
У холдингу автоматизували процес збору аналізів на елеваторах, зробили дані прозорими та винесли весь розрахунок знижок у систему, де фермер бачить усе: від лабораторії до фінального рахунку.
Майструк показує калькулятор знижок на додатку, вкладки з погодженням аналізів, організацією логістики. Калькулятор дозволяє побачити ціну на конкретну партію товару, яку запропонують фермеру на місці, з урахуванням показників вологості та вмісту сміттєвих домішок.  «Машина відхилилась по вологості — бачу це тут. Хочу погоджую, хочу ні. Ніяких дзвінків на вагову. Це економить нерви й час».
Додає, що таким чином можна не ганяти машини зайвий раз, а вирішити прямо зараз, що буде вигідніше: трохи підсушити партію у себе в господарстві і продати дорожче, чи здати без доробки за запропонованою ціною.
Вантажівка з пшеницеюПоле біля заводу "НІБУЛОН"
Володимир Славінський Директор із торгівлі «НІБУЛОН»
«Основне завдання — об’єктивність і доказовість. У нас немає «чорної скриньки», куди засипали зерно, а на виході — цифри, що не обговорюються. Будь-хто може пересвідчитись, як визначається якість, або вимагати арбітраж. Ми прибрали максимум ручних впливів, щоб довіра будувалася на даних, а не на чиїйсь суб’єктивній думці», — додає Славінський
До слова, це стало можливо завдяки тому, що «НІБУЛОН» автоматизував всі ключові процеси на елеваторі включно із кількісно-якісним обліком, аналізом черг, навантаження вузлів, пропускною здатністю і маршрутами машин. Це дозволило скоротити простої, оптимізувати роботу персоналу й збільшити проходження транспорту. На це витратили близько $1 млн, проєкт окупився за рік.

Війна з паперами

Паралельно із запуском сервісів холдинг зачистив одну з найболючіших зон агроринку — паперовий документообіг. До 2022 року господарство приносило на акредитацію від 30 до 40 документів: копії статутів, договори, довідки, підтвердження повноважень, акти, банківські реквізити, податкову інформацію. Частину потрібно було везти особисто, частину — чекати від бухгалтерії, частину — отримувати заново на кожен сезон.
У компанії це сприймали як системну проблему.
Володимир Славінський Директор із торгівлі «НІБУЛОН»
«Це була некерована бюрократія, яка створювала витрати і нам, і фермеру», — пояснює директор Володимир Славінський.
За минулі два роки модель переписали: перелік скоротили майже вчетверо. Тепер фермер завантажує до десяти документів, а всю іншу інформацію система підтягує з державних реєстрів автоматично. Підпис — через ЕДП. Без візитів на філію, без папок, без нескінченних уточнень «дошліть ще ось цю довідку».
Тетяна Овчеренко співпрацює з «НІБУЛОН» як бухгалтерка, фермерка із кількома десятками гектарів у Вознесенському районі
Для малих господарств це стало відчутною перевагою. Тетяна Овчеренко каже: «Раніше ФОП на 40–50 гектарів готував той самий пакет, що й господарство на 3 тисячі. Тепер усе значно простіше: запросили — підвантажила й забула».

Що далі?

Яку частку реальних поставок уже «перетягнув» на себе NIBULON App? Славінський каже, що коректно порахувати це складно: фермери комбінують канали, сезон розтягнутий у часі, а частина угод стартує офлайн і завершується в цифрі. Тому в компанії орієнтуються на показник, який найменше спотворює картину — погодження якості.
Від старту роботи застосунку відбулося понад 16 000 випадків, коли якість потрібно було підтвердити. Понад 11 000 із них фермери погодили саме у додатку — без дзвінків, без черг, без суперечок на ваговій.
Володимир Славінський Директор із торгівлі «НІБУЛОН»
«Частина ще каже: «я не бачив, наберіть телефоном» — і ми телефонуємо. Але більшість уже оцінила зручність, і ця частка, я впевнений, буде тільки зростати», — каже Славінський.
У компанії вважають, що ця зміна поведінки — ключовий індикатор: фермери переходять від ручного управління до сервісної моделі, де рішення приймаються швидко й прозоро. І саме на таку модель «НІБУЛОН» робить ставку на найближчі роки.
Це вписується у ширшу амбіцію холдингу — поступово повернути свою довоєнну частку в українському експорті зерна. Згідно з планами, холдинг хоче відновити позиції, які займав до 2022 року, і цифрові сервіси розглядає як один із ключових механізмів цього повернення.