Як працює нова модель «ТАС Агро» на землі: день із директором кластера у Вінницькій області

Про зміни в «ТАС Агро» ми чули вже не раз — зокрема під час зустріч з генеральним директором холдингу Олегом Заплетнюком пів року тому. Але розмова в кабінеті й реальна робота в полі — це різні речі. Тож замість ще одного інтерв’ю ми вирішили провести день разом із директором кластеру «ТАС Агро Захід» Віталієм Онищуком і подивитися, як нова модель управління працює на практиці. Саме на рівні кластерів ці зміни й набули реального змісту.

Робоче місце керівника будь-якої компанії — офіс. «ТАС Агро Захід» не виняток, тож свій день починаємо тут.

У Липовець, де розташований кластерний офіс, прибуваємо о восьмій ранку — це офіційний старт робочого дня. Процес уже триває: щодня тут проводять коротку оперативну нараду. Вона займає не більше 15 хвилин, але проходить у дуже динамічному режимі.

Ми відразу потрапляємо в епіцентр подій. У кабінеті директора кілька керівників підрозділів — звітують про минулу добу.

— Обмолотили сої 260 га. У роботі було 11 комбайнів, один в ремонті. На глибокому рихленні в роботі 6 агрегатів: 4 глибокорозпушувачі і 2 «дисколапи». Загалом обробили 295 га.
‍
— Що із внесенням добрив?
‍
— Під глибокорозпушувачі внесли фосфор та калій на площі 200 га. Під основний обробіток — КАС, також на площі 200 га. Органіку запустили — в роботі один Атлант. Внесли вже на 27 га.
‍
— Хронометраж провели?
‍
— Провели. Сходиться: 10 т/га.
‍
— Які проблеми були за минулу добу?
‍
— Основна проблема — дощ і зупинка обмолоту сої. Загалом, усе добре. Техніка працює.

Планування триває ще кілька хвилин. Після завершення уточнюємо деталі наради та ближче знайомимося з керівником кластеру.

За словами Віталія Онищука, ранкові наради завжди працюють за принципом «сьогодні на завтра». Якщо погодні умови змінюються або виникають непередбачені ситуації, план коригують. Саме тому щоранку у «штаб-кабінеті» збираються директор з виробництва, головний агроном, головний інженер, керівники служби безпеки та диспетчерської служби, іноді — бригадири.

Робочий день самого Онищука починається значно раніше офісного.

Директор кластеру «ТАС Агро Захід» Віталій Онищук

«Зазвичай робота нагадує про себе вже о шостій ранку — звітами з полів і елеваторів. Оцінюємо результати минулої доби. Якщо триває посівна, аналізуємо темпи посіву й роботи передпосівного обробітку. Диспетчерська звітує про техніку, технічна служба — про несправності, служба безпеки — про інциденти. Це фактично та сама нарада, тільки телефоном», — зазначає він.

Віталій Онищук, директор кластеру «ТАС Агро Захід» та Костянтин Ткаченко, головний редактор Latifundist.com

Втім, довго затримуватися в директорському кабінеті не доводиться. Осінь на Вінниччині видалася дощовою, а паралельно з польовими роботами кластер активно розвиває інфраструктуру, проводить реорганізацію та оптимізує бізнес-процеси. Ми збираємось і разом із Віталієм вирушаємо на ключовий будівельний об’єкт — тваринницьку ферму, яку в компанії планують розширити та укрупнити.

Одна ферма замість чотирьох: стратегія розвитку тваринництва в кластері

Кластер «ТАС Агро Захід» існує вже 13 років. Сьогодні він веде свою діяльність на території шести громад Вінницької області. Земельний банк компанії — 21 тис. га та налічує близько 6,5 тис пайовиків. При цьому відстань між крайніми точками «володінь» Віталія Онищука складає 130 км, розслаблятися керівнику кластеру особливо ніколи. Спеціалізується «ТАС Агро Захід» на рослинництві, але паралельно розвиває молочний напрямок тваринництва.

Загалом у «ТАС Агро» чотири тваринницьких ферми. Найбільша — у Михайлівці: 600+ голів. Саме цю ферму «ТАС Агро Захід» планує в перспективі укрупнити. Причому це не локальна, а глобальна ініціатива. Вона відповідає стратегії розвитку тваринництва на найближчі роки, яка розроблена і затверджена на рівні холдингу, тобто «ТАС Агро». Ціль — підвищити ефективність роботи тваринницького сегменту.

За словами Віталія Онищука, відповідно до затвердженої стратегії, в ТАС Агро має залишитись одна, велика, модернізована ферма — в Михайлівці.

Цікавимось у нашого співрозмовника реакцією місцевого населення і долею селищ, де зараз розташовані ферми. Втім керівник кластеру налаштований оптимістично, і великої проблеми в централізації тваринництва не вбачає.

По-перше, як підкреслює Віталій, навіть у випадку скорочення персоналу у кластері ніколи не звільняють людей, а пропонують їм якусь іншу роботу.

По-друге, сам напрямок тваринництва «ТАС Агро Захід» планує розвивати і далі, тобто мова йде не стільки про скорочення, скільки про реорганізацію діяльності.

А, по-третє, за словами керівника кластера, знайти робітника в селі сьогодні не така вже й проста справа.

«Можливо, це прозвучить досить гучно, але серед місцевого населення важко знайти працівників на ферму. Черга з бажаючих працювати не стоїть, хоча ми пропонуємо конкурентний рівень зарплати. Людей доводиться шукати в сусідніх селах і в сусідніх районах. Керівний склад ферми — практично всі менеджери іногородні. Серед працівників тваринники, доглядачі, доярки — переважно місцеве населення. Тому підвезення персоналу до місця роботи — актуальне питання. Будемо заходити в історію з автотранспортом, із розвозом, з будівництвом гуртожитків. Можливо, це буде якась комбінована схема із застосуванням вахтового методу», — підкреслює Віталій Онищук.

Операційна ефективність: що змінилося у кластері за два роки

Останні два роки головні пріоритети розвитку «ТАС Агро Захід» — це підвищення операційної ефективності і оптимізація на всіх ланках — від парку техніки до використання робочого часу і організаційної структури. Але так було не завжди. Наприкінці 2023 року, коли Віталій Онищук очолив кластер, саме з ефективністю і продуктивністю у «ТАС Агро Захід» були найбільші проблеми. І в першу чергу це стосувалося персоналу.

Були такі вузькі місця, де можна було працювати неефективно. Умовно, об 11-й годині приїжджаю на локацію, де має бути тракторна бригада із 10 працівників. На місці нікого немає — лише сторож і слюсар. Питаю: «Де всі?» — «Тільки вийшли». Приїжджаю через два дні о 15-й. Картина та сама. Встановили камери — виявили, що люди просто ходили на роботу, щоб відмітитися», — згадує Віталій Онищук.

Тоді, на початку 2024 року в компанії працювало 92 робітника сторожової охорони. На сьогоднішній день залишилось 3 — завдяки впровадженню сучасних систем безпеки.

«Кількість людей на 1 тис. га землі ми також рахуємо. Це один з ключових показників нашої ефективності. І за два роки, на мій погляд, зробили великий крок у бік її підвищення. Раніше на 1 тис. га у нас було 12,8 працівників. Зараз — 8,5», — підкреслює директор «ТАС Агро Захід» і повторює: «Усім, хто підпадав під оптимізацію, ми запропонували альтернативу».

Правда, за словами Віталія Онищука, на альтернативні варіанти погоджуються не всі. Когось не влаштував графік, когось — розташування нового місця роботи в іншому селі. А когось — пропозиція пересісти з трактору в обприскувач.

«Умовно, є село Олександрівка. Тут у нас раніше був розміщений тракторно-інженерний комплекс і працювала тракторна бригада. Так от, дехто з трактористів категорично відмовились перебазовуватися у Липовець — на 15 км. Навіть якщо їх будуть відвозити на роботу, а з роботи привозити додому. І таких історій багато», — уточнює керівник кластеру.

Не обійшлося і без оптимізації тракторного парку. За словами Віталія Онищука, два роки тому це був справжній «зоопарк»: трактори МТЗ, ХТЗ, старі John Deere, Case Patriot 3330. Як наслідок, після оптимізації кількість тракторів скоротилася з 93 до 14 одиниць — в 6,5 разів. А середній наробіток в перерахунку на один трактор навпаки разюче збільшився — зі 131 мотогодини у 2023 році до 2300 мотогодин в 2024 році. Цього року, за прогнозами, показник складе вже 2350–2400 мотогодин.

«Техніку оновили, але цей процес не зупиняємо. Кілька місяців тому взяли в операційну оренду два п’ятикубових обприскувачі Agrifac Condor — на осінньо-польові. На весну плануємо взяти третій. Старі Case Patriot 3330 плануємо продати або передати в інші кластери. Плануємо поступово вилучити з парк техніки КамАЗи. Вони у нас на ходу, але об’єктивно їх вже просто немає сенсу ремонтувати. Тож дивимося в бік імпортних автомобілів із встановленими маніпуляторами для забезпечення універсальності. Щоб водій приїхав на склад, завантажив, а на полі розвантажив у сівалку, або розкидач», — пояснює нам Віталій Онищук.

Що «ТАС Агро Захід» будує сьогодні?

Крім ферми в «ТАС Агро Захід» будують або модернізують цілий ряд інших об’єктів. Фактично будівництво зараз один з основних видів діяльності кластера. До проєктів залучено кілька підрядників, які працюють в режимі 24/7. Курує цей напрямок роботи начальник відділу капітального будівництва, з яким Віталій Онищук знаходиться на постійному зв’язку.

Під’їжджаємо до чергового пункту призначення. Це так званий якірний об’єкт. За задумкою він має перетворитися в своєрідний хаб, на території якого будуть сконцентровані різні підрозділи компанії та інфраструктурні об’єкти.

«В історію укрупнення ми пішли свідомо: усі тракторні бригади, АЗС, токи, склади, їдальні, розташовані у дев’яти різних селах, закрили — з приводу їхньої неефективності. Замість цього сконцентрували виробничі потужності на території якірного об’єкту. Зараз тут ми маємо єдину АЗС, єдину майстерню, єдиний склад ЗЗР і пункт приготування робочих розчинів добрив. Будемо мати і єдиний навіс для зберігання мінеральних добрив. У подальшому — плануємо також побудувати насіннєвий склад і навіс для агрегатів. Тобто зараз — акцент на ефективності. Після вирішення цього питання, можна буде сконцентруватися вже на благоустрої», — окреслює нам перспективи Віталій.

Зупиняємося біля майбутнього навісу для зберігання добрив. З боку він поки що більше нагадує каркас якоїсь будівельної конструкції, розташованої у складській зоні. Поруч з будівельним майданчиком два вже працюючих склади ЗЗР, а також місце зберігання пального.

Переходимо до двоповерхового будинку. Раніше тут також були технічні приміщення. Зараз — поступово проступають обриси своєрідного мотелю. На другому поверсі оснащена їдальня, точніше кухня: місце, де можна приготувати їжу і поїсти. Все, що необхідно для цього є: посуд, столи, холодильник, піч. Розраховано це місце на механізаторів і водіїв, які працюють поблизу.

Недалеко від точки прийому їжі є оснащене місце ночівлі для «мандруючих» робітників — гуртожиток. Це також елемент «нової історії» кластеру. Побудований гуртожиток недавно і розрахований в основному на постояльців двох категорій: робітників інших кластерів «ТАС Агро», які періодично залучаються до роботи в межах внутрішньогрупового переміщення, і для найманих комбайнерів.

Гуртожиток для найманих працівників

«У нас немає власних комбайнів — усі найм. Тобто необхідно забезпечувати проживання комбайнерів. Але є чітка тенденція. Якщо в минулі роки комбайнерам потрібно було просто місце, де можна відпочити, і якийсь мінімальний рівень комфорту — люди приїжджали заробляти гроші, то за останній час ситуація змінилася. Зараз механізатори більш молоді люди, яким потрібні відповідні умови. Наприклад, той же доступ до безкоштовного, безлімітного Wi-Fi, яким у нас сьогодні повністю покрита вся територія», — констатує Віталій.

Як оцінити працю агронома?

І знову в дорозі. Тепер вже на поля. Поки їдемо, розпитуємо супутника, чи є якась межа ненормованого робочого дня керівника кластеру.

«Ночувати на роботі, на щастя, ще не доводилося. В офісі найдовше — мабуть, до 22 години, коли готується звітність, презентації, бюджети. Взагалі максимум — до першої години ночі, коли на полі налаштовували нові агрегати. І я вважаю, що це нормальна історія. Керівник має працювати так само, як звичайні робітники. Для мене, як керівника, головне — це питання відповідальності, а не навантаження. Якщо завтра буде потреба, умовно, розвантажити фуру, і не буде кому, я без проблем піду і буду працювати разом з усіма», — формулює свою позицію Віталій Онищук.

Перший, кого ми зустрічаємо «у полях» — лінійний агроном «ТАС Агро Захід» Назар Жовтан. Це молодий фахівець. До компанії прийшов одразу після закінчення Вінницького національного аграрного університету. Перший рік відпрацював агрономом-стажером, тепер — лінійний агроном.

Як пояснює нам Віталій Онищук, в «ТАС Агро Захід» принципово віддають перевагу навчанню «сирих» працівників під свої стандарти, ніж залученню «зірок», які, зазвичай, важче адаптуються до нових умов. Що стосується самих умов — середнє навантаження на одного лінійного агронома складає 2,6-2,8 тис. га.

Підходимо до молодого спеціаліста. Спілкування відбувається в режимі експрес-інтерв’ю — пам’ятаємо, що під час польових робіт найцінніший ресурс — час.

Лінійний агроном «ТАС Агро Захід» Назар Жовтан

— У мене батько теж агроном. Так що це була моя мрія з дитинства — працювати в цій сфері. Хоча це доволі важка робота.

— І за що зараз у вас найбільше голова болить?

— За збір врожаю, звичайно. Але впевнений, зараз це головний біль не тільки мій, а всіх нас. Цього року дуже важка осінь, несприятлива погода і багато інших моментів, які заважають жнивам.

— Ви один керуєте земельним масивом на 3 тис. га?

— Можна і так сказати. Але насправді це колективний контроль. Ми один одного замінюємо. Зараз, наприклад, у моєму розпорядженні кукурудза. Але я допомагав іншим агрономам — під час обмолоту соняшнику, ріпаку, сої. І вони теж мені допомагають.

Назар Жовтан, лінійний агроном «ТАС Агро Захід»

За словами Віталія Онищука, для агрономів в «ТАС Агро Захід» ключовий показник — скаутинг. За регламентом агроном має відвідувати поле один раз на 10 днів. Неважливо, чи це посів, чи це вже вегетація, чи справа підходить до збирання.

Взагалі ж винагорода робітників в кластері складається з двох чинників — окладу та бонусів. При цьому бонуси міксовані, їх розмір прив’язаний до командних та індивідуальних цілей.

«Командних цілей у нас дві — чистий прибуток на рівні всього холдингу «ТАС Агро» і EBITDA кластера. У винагороді працівників усіх категорій, чи це агроном, чи це інженер, чи будь-хто інший, є вага цих чинників. А індивідуальні цілі для кожної категорії свої: виконання скаутингів, врожайність, правильність ведення первинного бухгалтерського обліку, своєчасність, проведення взаєморозрахунків»,— переліковує критерії Віталій Онищук.

Гектари важливіші за годинник

У цей момент до нас під’їжджає трактор — John Deere. Після чого тема розмови плавно зміщується в бік умов і специфіки роботи механізаторів. Від Віталія дізнаємося, що топові механізатори, які працюють на нових агрегатах, в «ТАС Агро Захід» чистими заробляють в середньому 40 тис. грн на місяць. Механізатори, які працюють на самохідних обприскувачах — до 60 тис. грн. І знову ж таки, це контрастує з ситуацією, яка була в кластері кілька років тому — механізатори заробляли у кілька разів менше. При цьому, як і у агрономів, зарплата механізаторів прив’язана до ключового чинника — кількості оброблених гектарів.

«Ми вважаємо, що почасова оплата досить неефективна — це «відбування» робочого часу. Тому зарплату механізаторів прив’язали до гектарів. Також є розцінки за ту чи іншу технологічну операцію. Цей підхід добре спрацював», — згадує Віктор Онищук.

Користуючись нагодою отримати інформацію з перших вуст підходимо до механізатора, Віталія Туркевича. Нарікає, що дощі не дають нормально працювати.

«Сезон трохи важкий. І сіяли в дощ, і зараз не можна сказати, що погода ідеальна. Але вся техніка нова, і це значно полегшує роботу», — ділиться своїм досвідом механізатор.

В «ТАС Агро Захід» Віталій потрапив якраз у період, коли оновлювався парк техніки — півтора роки тому. В іншій компанії працював на John Deere 340, тут відразу пересів на 410-й.

Керівник кластеру розповідає, що стосовно механізаторів в «ТАС Агро Захід» дотримуються двох основних принципів — грейдування та універсалізації. Завдяки цьому у механізаторів є можливість і для кар’єрного росту, і для заробітку.

Туркевич додає, що цього року працює на тракторі, а торік ще й виходив у поле на обприскувачі.

Водій — дефіцитна професія

Втім, Віталій Онищук визнає, що ситуація з кадрами в компанії не є ідеальною. Зокрема, під час жнив не завжди є достатня кількість автомобілів — через дефіцит водіїв. Який, в свою чергу, породжений умовами воєнного часу.

Є й суто бюрократичні проблеми. Зокрема складна і довга процедура отримання прав на керування великогабаритною сільськогосподарською технікою, яка діє сьогодні. На практиці це призводить до того, що комбайнери і механізатори купують підроблені посвідчення в інтернеті, а потім — під час переїздів техніки між господарствами виникають непорозуміння та ексцеси.

Хоча, насправді, умови воєнного часу на сфері роботи з кадрами в «ТАС Агро Захід» позначилися не лише новими викликами, а і деякими позитивними змінами.

«По-перше, відправка робітників на «перезимівлю» у центр зайнятості — це вже вчорашній день. По-друге, наші робітники заброньовані. А для цього необхідно, щоб зарплата була мінімум 20 тис. грн. Ми всі це розуміємо. Тому простоїв у нас немає. Якщо, наприклад, механізатор не працює на тракторі, він задіяний у ремонті техніки або якихось інших роботах. Робота є завжди». — підсумовує Віталій.

Ріпак — у «плюс», буряк — у «мінус»

Час тече непомітно. Пора повертатися. Згадуємо, що про найцікавіше — тобто про врожай та плани на наступний сезон керівника кластера ще не розпитали.

За словам Віталія Онищука, традиційна загальна структура посівів у «ТАС Агро Захід»— озимі 30–35%, ярі 65–70% (соя, кукурудза, соняшник). Проте цієї осені кластер встиг посіяти озиму пшеницю лише на 60% від запланованих площ — на 2,9 тис. га. Завадили несприятливі погодні умови — затяжні дощі. У жовтні на Вінниччині випало понад 100 мм опадів.

«Хтось з аграріїв ще досіває (дата розмови 04.11.25 р. — прим. ред.), але враховуючі, що вже буквально за 4–5 днів вночі буде мінусова температура, а вдень — 3–5°, ми не пішли в цю історію», — уточнює наш співрозмовник.

А от площі під озимий ріпак «ТАС Агро Захід» навпаки наростив на третину, частково компенсувавши недосів пшениці, — з минулорічних 2,9 тис. га до 4,3 тис.

Ключова яра культура — соняшник, посіви якого займають майже третину земельного банку. У цьому році соняшником було зайнято 6,3 тис. га. Врожайність отримали на рівні 3,2 т/га. Взагалі результатом задоволені.

Соя на другому місці — близько 5 тис. га.

З кукурудзою складніше. Минулого сезону під неї виділили лише 1,8 тис. га. Для «ТАС Агро Захід» це абсолютний антирекорд. Правда, на наступний рік запланована «реабілітація» — площу полів під кукурудзу у кластері мають намір збільшити до 5 тис. га. Знову ж таки, за рахунок недосіяної озимої пшениці. При цьому ставку, як і раніше, роблять на крохмаломістку кукурудзу.

Два сезони поспіль — у 2023 році і в 2024 році, — у кластері вирощували цукровий буряк. Як-ніяк для Вінницького регіону це традиційна культура. Але цього року вирішили взяти тайм-аут.

Віталій Онищук, директор кластеру «ТАС Агро Захід»

«В 2025-му році ми цукровий буряк не сіяли і наступного року також не плануємо сіяти. Для цього є дві причини. Перша глобальна — ситуація на ринку: низькі ціни на цукор. А друга причина — нестабільність. На жаль, цукрові заводи не завжди виконують свої зобов'язання по графіках вивезення буряку», — пояснює Віталій.

А ще цьогоріч кластер провів успішний експеримент із технічною коноплею, посіявши 50 га. Насіння зібрали у вересні, зараз очікують дозрівання стебла для подальшої переробки. Не виключають, що продовжать експериментувати з коноплею. Але не в наступному році.

«З агрономічної точки зору технічні коноплі є відносно невибагливою культурою: вони добре ростуть у різних ґрунтово-кліматичних умовах і не потребують надмірного догляду. Натомість етап збирання значно складніший. Причина — специфічні жатки та особливі вимоги до логістики. Через порівняно невисоку врожайність саме логістичний блок стає критичним як для насіннєвого напрямку, так і для тріски», — підсумовує Віталій Онищук.

Гроші замість оранки

Розмова плавно перетікає в інше русло — взаємовідносин компанії з орендарями. За словами Віталія, майже 40% пайовиків «ТАС Агро Захід» — мешканці міст.

Втім, процес це закономірний: старше покоління відходить, земельні ділянки успадковують діти та онуки. З ними відносини вибудовувати потрібно вже інакше. У «ТАС Агро Захід» це розуміють. Зокрема, відмовились від оранки городів орендарям. Тепер абсолютно всім виплачують грошові компенсації.

Конкуренцію з боку фермерів та інших агрокомпаній у кластері теж відчувають. Для Вінниччини це типова ситуація. Але Віталий Онищук нас запевнює, що компанія намагається йти в ногу з ринком — за оренду паїв платить реальну ціну, а ставку робить на стабільність відносин з пайовиками. Тобто чітко прописує розмір плати в договорах, чи то в відсотках від нормативної оцінки, чи то в абсолютних показниках.

«З пайовиками завжди намагаємося знайти спільну точку зору. Наприклад, минулого року вирощували цукровий буряк. Транспортували дорогами загального користування. Як наслідок — багнюка. Проте зібралися, пояснили людям ситуацію. А дорогу після себе — помили і щіткою почистили. Тобто здали в кращому вигляді, ніж вона була», — запевнив нас керівник кластеру.

Тим не менш прецеденти нечесної конкуренції теж періодично виникають. У одному з районів Вінниччини, розповідає Віталій, на ринок оренди заходять компанії, які фактично «заходять у село з валізами грошей». Вони пропонують селянам договори з умовами, що мало вписуються в ринкову логіку — інколи на 50% дорожчі за реальну вартість оренди. Перші кілька років такі обіцянки виконуються: замість 20 тис. грн за пай люди отримують 30 тис., частину — готівкою. Не дивно, що власники землі погоджуються, адже кожен шукає вигідніші умови.

«Проблема в тому, — пояснює він, — що така модель нестабільна. За кілька років підприємство добирає потрібний земельний банк, а потім люди починають отримувати рівно те, що записано в десятирічному договорі. І це зазвичай значно менше: не 20 тис. грн, а, скажімо, 12 тис. грн».

«Пай на 7 років, плювати на землю і хочеш витиснути максимум? Тоді бери плуг», — каже фермер Роман Горобець. А що про оранку думають агрохолдинги?Як заробити мільйони на відходах харчового виробництва? Досвід МХП

Читайте також

Інвестиції у село: як кластер працює з ліцеєм і громадою

Остання точка нашого маршруту — «Михайлівський ліцей». Для «ТАС Агро Захід» — це ключовий об'єкт соціального партнерства.

Віталій Онищук, директор кластеру «ТАС Агро Захід» та Костянтин Ткаченко, головний редактор Latifundist.com

За його словами, на ремонт вбиралень ліцею кластер витратив близько 500 тис. грн. За останні два роки також з’явилися камера спостереження, облаштовані бомбосховища, нові телевізори в класах і обладнання в їдальні.

Онищук додає, що кластер не оминає й інші напрямки соціальної підтримки: встановлення зупинок, ремонт і підсипка доріг, укріплення дамб та інші роботи. Водночас пріоритетом залишаються дитсадки та школи — як інвестиція в майбутніх працівників і саме існування громади. Головне завдання, пояснює він, — щоб люди залишалися в селах і мали достатньо підстав не пакувати валізи.