«Пай на 7 років, плювати на землю і хочеш витиснути максимум? Тоді бери плуг», — каже Роман Горобець. А що про оранку думають Епіцентр Агро, LNZ Group, Волинь-Зерно-Продукт, Агрейн, АГРОТРЕЙД та інші компанії
Джерело фото: Latifundist.com
«Дід орав, батько орав — і я буду орати». Ще десять років тому без оранки було ніяк. А тепер усе частіше чуємо про перехід агрокомпаній на глибоке рихлення, strip-till або no-till навіть у тих областях, де з опадами все добре. Настав час попрощатися з плугом? І якщо так, то що з урожаєм і витратами? Адже логічно, коли не ореш, і бур’яни ростуть, і витрати на техніку й агрохімію теж. Ми запитали агрокомпанії, чи орали вони у 2025-му. Спойлер: не всі готові відправити плуг у музей.
Достатньо вологи? Ну тоді оріть
«Плуг ховає неякісну роботу агронома», — говорить СЕО «ТАС Агро» Олег Заплетнюк у розмові з аграрієм Григорієм Шамрацьким. Можна зібрати пшеницю низької якості, залишити стерню по коліно, переорати поле і начебто все гаразд, нічого не видно. Але наслідки залишаються. За будь-якої іншої системи, рихлення чи no-till, потрібно значно більше уваги приділяти якості збирання попередника. Якщо зробити це неправильно, потім доведеться виправляти помилки.
Порада від Олега Заплетнюка — обирати технологію, виходячи з умов і специфіки кожного поля.
Олег Заплетнюк
СЕО «ТАС Агро»
«Немає вологи — немає сенсу орати. Без продуктивних опадів якісну оранку не проведеш, ґрунт не структурується. А як він може накопичувати вологу, якщо не структурований? Тому для кожної зони потрібно шукати свій метод обробітку, який вирішуватиме конкретні проблеми».
У «ТАС Агро» у зоні з достатнім зволоженням, а саме в Чернігівській, Київській та Вінницькій областях, застосовують глибокий ґрунтообробіток на 30–35 см, щоб зняти ущільнення та зруйнувати плужну підошву. Під сою після кукурудзи проводять дисколаповий обробіток на 18–20 см, адже під кукурудзу раніше вже робили глибоке рихлення, і немає сенсу знову заходити глибоко, пояснює Олег Заплетнюк. На півдні все простіше: використовують вертикальний обробіток і рихлення, поки не знімуть залишкові підошви. Після цього лише вертикальний обробіток у поєднанні з прямим посівом або частковим no-till.
Яку економіку побачили в Епіцентр Агро, коли відмовилися від оранки
А ось в «Епіцентр Агро» повністю відійшли від оранки. Натомість використовують системи безполицевого обробітку грунту: глибоке рихлення, чизелювання, no-till та навіть прямий посів без попереднього обробітку.
Як пояснює заступник головного агронома агродепартаменту «Епіцентр К» Андрій Липницький, це рішення базувалося на результатах багаторічних виробничих дослідів і мало як економічні, так і екологічні причини. По-перше, через малу кількість опадів в більшості регіонів (210–400 мм опадів за сезон) оранка виявилася неефективною та призводила до зниження врожайності ранніх зернових і олійних культур на 3–15%. Для культур пізнього збору (кукурудза, соняшник) різниця на користь оранки спостерігалася лише на початкових етапах переходу, але вже через 3–4 роки застосування безполицевих технологій ці відмінності нівелювалися
По-друге, треба було працювати над збереження мікробіологічної структури ґрунту та підвищенні його родючості.
Як зізнається Андрій Липницький, на початкових етапах перехід до безполицевих технологій супроводжувався зростанням кількості бур’янів, шкідників (зокрема мишовидних гризунів) та потребою у більшій кількості ЗЗР (грамініциди, родентициди). Додатково потрібно було інвестувати у техніку — від лущильників і агрегатів для подрібнення рослинних решток до сівалок точного висіву. Проте з часом системність у застосуванні цих технологій дозволила стабілізувати ситуацію та оптимізувати витрати.
Андрій Липницький
заступник головного агронома агродепартаменту «Епіцентр К»
«Зараз ми відзначаємо позитивні зміни. При безполицевому обробітку зберігається більше вологи у ґрунті, знижується ризик ерозії, а сама структура ґрунтового профілю покращується. Найважливіше — відновлюється баланс ґрунтових мікроорганізмів, адже аеробні та анаеробні мікрофлори залишаються у своїх «природних» горизонтах. Це сприяє підвищенню родючості та довгостроковій стабільності ґрунтів».
Крім того, економічна ефективність систем без оранки виявилася на 10–28% вищою.
А в Агрейн?
В «Агрейн» теж говорять, що відмова від оранки дозволила знизити витрати. Група обробляє землі у Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях — тобто як у зонах із достатнім зволоженням, так і в ризикованих. Зараз всі підприємства переходять від оранки до безвідвального обробітку та strip-till.
Завдяки цьому а) зменшили витрати дизельного пального до 30 л/га; б) зменшили мотогодини техніки на обробіток ґрунту, догляду за полем що, в свою чергу, вплинуло на зменшення навантаження на ремонт і використання запчастин; і в) замість оранки, боронування, культивації та лущення проводять всього одне розпушування восени і, за потреби, навесні.
Наприклад, якщо для класичної технології на 3 тис. га потрібно мінімум 6 тракторів, то для strip-till достатньо одного з витратою пального лише 6 л/га. Для роботи обрали універсальні агрегати Orthman та StripCat. Вони одночасно формують посівне ложе, розпушують ґрунт, вносять добрива та подрібнюють грудки. Особливо ефективним є StripCat II із системою диференційованого внесення добрив за картами-завданнями на основі зон продуктивності.
Ще одна суттєва стаття економії — добрива. Завдяки стрічковому внесенню скоротили внесення на ≈30%.
«Наприклад, якщо при традиційному способі ми вносили 150 кг/га діамофоски та 250 кг/га карбаміду, то за технологією strip-till — лише 120 кг/га діамофоски та 200 кг/га карбаміду».
Він додає, що на початковому етапі теж найбільшим викликом була адаптація технології під боротьбу з бур’янами. Якщо при класичному обробітку дію гербіцидів видно одразу, то за strip-till бур’яни з’являються пізніше, що потребує іншого підходу до захисту. Водночас зрозуміли, що без точних технологій ефективно працювати не зможуть. Інвестували у систему точного землеробства, яка окупилася менше ніж за сезон.
Тарас Корнієнко
головний агроном «Агрейн»
«Ми переконалися на практиці: краще один раз інвестувати у якісну техніку та відпрацьовану систему точного землеробства, ніж потім витрачати ресурси на виправлення помилок. Те саме стосується і організації процесів: sttrip-till працює на повну силу лише тоді, коли вся технологія господарства узгоджена — від карт-завдань і диференційованого внесення добрив до контролю вологості та точного висіву».
Зараз група збільшує площі під strip-till для соняшника та кукурудзи. У посушливих умовах ця технологія дала приріст урожайності соняшнику майже +1 т/га порівняно з оранкою. Завдяки більш розвиненій кореневій системі культури отримують достатньо поживних речовин і вологи. Наприклад, на полі, де два роки поспіль оранка не давала запланованих результатів навіть на зрошенні, після переходу на strip-till отримали 120% від плану.
Відмова від оранки — всеукраїнський тренд?
Цьогорічне дослідження Aggeek показало, що глибоке рихлення сьогодні практикують 89% агрокомпаній, а оранку 75% (участь в опитуванні прийняли 54 компанії із зембанком від 80 га до 500 тис. га). Mini-till, strip-till і no-till — від 25 до 36% агрокомпаній.
З досвіду Maschio Gaspardo, від перевертання пласта дедалі активніше відмовляються не лише аграрії південних регіонів, де питання збереження вологи стоїть особливо гостро, а й підприємства заходу та півночі України. Тенденція дійшла навіть до тих аграріїв і агрономів, які раніше вперто трималися за оранку, не зважаючи на дефіцит вологи та зміну кліматичних умов. Сьогодні вони фактично змушені переходити на альтернативні системи, щоб отримати врожай.
Які альтернативи обирають? Як зазначають у Maschio Gaspardo, на півдні України найбільш поширені no-till і strip-till. У центральних та західних областях масового переходу поки немає, оскільки кількість опадів там більш-менш достатня. Тому підприємства часто обирають проміжні рішення: дисковку, культивацію, посів після глибокорозпушувача. Водночас дедалі більшої популярності набувають дисколапові агрегати — так звані «замінники плуга».
Наша АгроЕкспедиція-2025 у жовтні теж показала, що відмова від оранки — це вже загальноукраїнський тренд. Аграрії навіть у регіонах із достатнім вологозабезпеченням поступово переходять на мінімальний або безполицевий обробіток. Що ж стоїть за цим рішенням?
Покращення родючості ґрунтів
«Волинь-Зерно-Продукт» саме це стимулювало відмовлятися від оранки. Цей процес розпочали ще десять років тому, а повністю припинили орати чотири роки тому. На врожайність це суттєво не вплинуло — ні зниження, ні зростання не спостерігали. Натомість вдалося зменшити витрати на обробіток ґрунту. Водночас потреба у ЗЗР дещо зросла, адже доводиться більше працювати з бур’янами, розповідає керівник департаменту аграрного виробництва компанії Ярослав Мазуренко.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва «Волинь-Зерно-Продукт»
«У нашій багаторічній стратегії збереження і покращення родючості ґрунтів оранка не передбачена — вона просто не вписується в цей підхід. У нас багато дерново-підзолистих ґрунтів, які й раніше майже не орали. Коли спробували повністю відмовитись від оранки, побачили, що це працює, і продовжуємо триматися цього курсу. Щороку висіваємо 5–8 тис. га сидератів. До речі, зараз активно працюємо рубаючими котками — знищуємо верхню вегетуючу частину сидератів, щоб вони не плодоносили й не висівали насіння».
Ще одним стимулом перейти на безвідвальний обробіток стала техніка. Плуги дешевші, але дисколапові культиватори продуктивніші. Наприклад, щоб виорати 100 га за добу, потрібно 2,5–3 трактори з плугами. А з дисколаповим агрегатом ту саму площу обробляє один трактор, пояснює Ярослав Мазуренко. За його словами, сусіди також відмовляються від оранки і переходять на такі агрегати. Раніше дисколапових культиваторів було небагато, а зараз їх вибір значно розширився — і на ринку, і у виробників.
Не панацея, але надія на врожай
У LNZ Group від оранки не відмовилися, хоча її частка поступово зменшується, розповідає керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк. В більшості використовують глибокорозпушувачі або дисколапові агрегати. Основною причиною таких змін є покращення накопичення вологи у ґрунті в осіньо-зимовий період та її збереження у весняно-літній.
Олександр Хмелюк
керівник агродепартаменту
LNZ Group
«Але відмова від обертання пласта і перехід на безвідвальні способи обробітку ґрунту, як наслідок, обов’язково призведе до збільшення забур’яненості полів багаторічними, кореневищними та коренепаростковими бур’янами, що у свою чергу потребує перегляду системи захисту для їх контролю, збільшення використання гербіцидів суцільної дії»..
Він також зазначає, що збільшення наявності пожнивних решток на поверхні ґрунту вимагає обладнання секцій сівалок розгортачами, щоб забезпечити якісний посів. Також це впливає на температуру ґрунту та, відповідно, строки посіву, до того ж слід враховувати ймовірність весняних заморозків.
На запитання, чи помітили за цей час зміни у структурі ґрунту Олександр Хмелюк говорить, що суттєвих змін поки що ні, бо досить короткий проміжок часу пройшов. Але перше і головне що помітно — це краще збереження вологи у літній період.
«Це не панацея, але надія на урожай в той час, коли пізні культури можуть повністю згоріти і не сформувати урожай», — зазначає Хмелюк.
У групі АГРОТРЕЙД оранку цього року скоротили на 40% на користь глибокого рихлення. Наступного року планують знову зменшення або навіть повну відмову від оранки — остаточне рішення ухвалять після перехідного сезону, врахувавши вплив на накопичення вологи в ґрунті та розвиток кореневої системи культури.
«Очікуємо, що збереження й накопичення вологи в кореневмісному шарі позитивно позначиться на врожайності. Основні чинники рішення — економічна ефективність, збереження вологи та структурності ґрунту. Кінцева мета — поступовий перехід до мінімального обробітку та прямого висіву».
До речі, через зміну технології грунтообробітку частина підрядників АГРОТРЕЙД, які мали лише плуги, змушені були придбали розпушувачі. Водночас група розширили коло підрядників. Власні розпушувачі підготували до сезону й доповнили додатковими робочими органами. Історичне ущільнення орного горизонту, спричинене оранкою, усувають завдяки глибшому обробітку ґрунту. Навесні планують закривати вологу шлейф-боронами, а перед посівною основну хвилю бур’янів прибирати за допомогою ЗЗР, а не культиваторів.
На запитання, що з врожайністю на тих ґрунтах, де проводять рихлення, Геннадій Малий відповів, що спостерігається формування потужнішої кореневої системи в основних культур. Вони ефективніше поглинають вологу й поживні речовини, краще витримують стреси та демонструють вищий потенціал урожайності. Особливо відчутний результат спостерігається на кукурудзі, пшениці та соняшнику. Водночас важливо дотримуватися правильної агротехніки та послідовності агрозаходів, зазначає головний агроном.
Менше втручання в ґрунт — кращий результат
Співзасновник підприємства «Астра» Роман Горобець не прихильник ні мінімального обробітку ґрунту, ні класичної оранки. «Чим менше ти лізеш у ґрунт, тим краще», — каже він. За його словами, достатньо обробляти лише верхній шар ґрунту. Наприклад, у Німеччині оранка не глибша за 5–7 см. Такий підхід дозволяє зберігати вологу та водночас боротися з бур’янами механічним шляхом.
«Ті, хто каже, що без оранки ніяк, просто ще не навчились працювати без неї. Потрібно пройти цей шлях: набити шишки і провести уроки над помилками», — пояснює Сергій Горобець.
Хоча саме його підприємство плугом не користується вже близько п’яти років. Ще десять років тому вони почали експериментувати і зрозуміли, що кращі результати отримують на тих землях, де раз на 2-3 роки застосовували глибокорозпушувач.
Роман Горобець
співзасновник підприємства «Астра»
«Я об’їздив пів світу і бачив різні умови: дуже посушливі, дуже перезволожені. І бачив, як люди нормально працюють без перевороту пласта. Так, іноді оранка дає кращий результат, але це виснажує ґрунт. Якщо ти плануєш працювати на цій землі десятиліттями, варто думати про консерваційні методи».
Коли потрібно повернутися до плуга?
Владислав Тютюник, директор Inter Agrolab, теж не радить поспішати викидати плуг. На коментар, мовляв, коли американці побачили плуг у Кіровоградській області, то порадили його негайно викинути, у своєму TikTok-відео він відповів, що треба порівнювати різні технології і на основі цього робити висновки.
Владислав Тютюнник
директор Inter Agrolab
«Це не означає, що європейці не орють. Франція вся поорана, Німеччина теж, і Чехія, і Польща. Казати, що плуг — це «повна фігня», трохи неправильно. Вони ж не знають структуру ваших ґрунтів, щоб радити, що працює, а що ні. Не поспішайте викидати плуг — порівнюйте, пробуйте й робіть висновки самі. У нас свої умови, та ж сарана. Ви знаєте, де вона відкладає яйця? У верхніх шарах ґрунту. А сарана вже дійшла до Полтавської області».
На думку Тютюнника, ідеальної технології не існує. У кожній — щось виграєш, а щось втрачаєш. Те саме й із плугами: десь буде мінус, а десь — перевага.
Богдан Лукіянчук, засновник Growex Agro Digital Holding, у відео на каналі компанії теж запевняє, що плуг потрібен у кожному господарстві. Є ситуації, коли без оранки просто ніяк.
Богдан Лукіянчук
засновник Growex Agro Digital Holding
«Як правило, це стосується тих, у кого немає сучасної сівалки. Наприклад, коли потрібно посіяти соняшник по кукурудзі або кукурудзу по кукурудзі. Кукурудза залишає багато рослинних решток, і навесні фізично неможливо якісно посіяти, якщо цю масу не перевернути хоча б на 30–35, а краще — на 40 см».
Він додає, що навіть на півдні бувають ситуації, коли потрібно заробити рослинні рештки кукурудзи. Особливо, якщо немає якісної сівалки або автопілота, який дозволяє сіяти в міжряддях. Те саме — з покривними культурами чи сидератами: якщо там утворилася щільна зелена маса, без плуга її просто не подужаєш. «Тому я завжди кажу — плуг усе одно має бути в кожному господарстві», — говорить Лукіянчук.
Водночас, за його словами, кліматичні зміни змушують адаптовуватися до ґрунтозберігаючих технологій. Свій підхід до цього він називає адаптивним землеробством — комбінацією no-till, strip-till, часткового рихлення і вертикального обробітку.
Спершу потрібно провести агрономічне «рекогностування»: скільки у вас опадів, які ґрунти, температурний режим, коли починається і закінчується вегетація, як виглядають строки польових робіт — підживлення, посів, збирання. Усе це можна прорахувати й спланувати на основі аналітики. Другий крок — розрахунок економічної моделі: які культури доцільно вирощувати в цих умовах і скільки можна на них заробити.
Богдан Лукіянчук
засновник Growex Agro Digital Holding
«А далі, коли ваше бажання заробити, ваші ресурси й ваша техніка знаходять баланс, формується сівозміна — у відсотках і в черговості культур по полях. А сівозміна, своєю чергою, вже визначає, який тип обробітку потрібен. І поки ви не пройшли ці три кроки, немає сенсу питати: що краще — плуг чи чизель, чи може verty-till».
Maschio Gaspardo теж наводять приклади, коли без плуга ніяк:
- Накопичення багаторічних бур’янів (осот, пирій, берізка). Якщо хімічний контроль неефективний і бур’яни витісняють культури — оранка стає дієвим рішенням.
- Надлишок пожнивних решток. Часто, коли кукурудза вирощується як монокультура кілька років поспіль, рештки не встигають перегнивати й накопичуються, верхній шар ущільнюється та виснажується. У таких випадках потрібна оранка.
- Внесення великої маси гною, компосту чи зеленої маси. Плуг рівномірно перемішує органіку з ґрунтом.
- Боротьба з гризунами та хворобами. Якщо у стерні накопичилися миші чи збудники хвороб, оранка допомагає зруйнувати їхнє середовище.
- Разове використання. Плуг варто застосовувати не як щорічний інструмент, а як «санітарну операцію» у випадках, коли інші агрегати не справляються. Після цього можна знову повертатися до мінімального чи безвідвального обробітку.
Що радять аграрії тим, хто все ж думає про перехід від оранки?
Олександр Хмелюк говорить, немає якогось одного абсолютно вірного і універсального рішення, підхід повинен бути системним. Перше, що буде визначати вашу системність — це сівозміна. Маючи більш-менш усталене чергування культур можна напрацювати систему контролю бур’янів, особливо багаторічних, кореневищних та коренепаросткових, адже можливості їх контролю в різних культурах страховими гербіцидами дуже різні, іноді взагалі неможливо їх проконтролювати в культурі. Тому необхідно буде поєднувати: спосіб обробітку ґрунту, іноді один раз на 3-5 років використовувати і оранку з використанням гербіцидів суцільної дії.
Не відмовлятись від оранки одразу на всіх площах радить і Геннадій Малий. Починати з кількох репрезентативних ділянок (різні типи ґрунтів і групи ступенів ущільнення), уважно відстежувати вологість, структуру ґрунту та врожайність, і приймати рішення на основі фактичних даних, а не лише ідеології. Залишати простір для гнучкості — де потрібно, застосовувати локальний або глибокий обробіток. У довгостроковій перспективі фокусуватися на економї палива, підвищенні біологічної активності ґрунту і покращенні його структури.
Від «Агрейн» головна порада — не сприймати strip-till як просту заміну оранки. Це зовсім інший підхід, який вимагає зміни мислення, технологічної дисципліни й готовності інвестувати у якість. Хоч це й ефективна, але й доволі складна технологія, говорить Тарас Корнієнко. Вона потребує високої кваліфікації агрономів і механізаторів, які повинні чітко розуміти принципи роботи агрегату, вміти налаштовувати його під конкретні умови поля та контролювати якість виконання операцій. Навчання персоналу на старті — це інвестиція, яка повертається вже з першими врожаями.
Андрій Липницький звертає увагу, що перехід вимагає інвестицій у техніку та адаптації системи захисту культур. Водночас результат у вигляді збереження вологи, покращення структури ґрунту та економічної вигоди виправдовує ці кроки.
Андрій Липницький
заступник головного агронома агродепартаменту «Епіцентр К»
«Ми рекомендуємо колегам уважно вивчати власні умови, тестувати технології на практиці й поступово інтегрувати їх у свої виробничі процеси», — підсумовує Андрій Липницький.
