BTU поділився результами дослідження біопрепаратів на сої в рамках Польової студії 2.0

Біотехнології для сої, як для бобової культури, мають свої особливості, які стали об’єктом досліджень на Польовій студії 2.0, проведеної спільно біотехнологічною компанією BTU та агрохолдингом Кернел. Результатами досліджень поділились на стрімі «Підсумки досліджень «ПОЛЬОВА СТУДІЯ 2.0 — Від прогнозів до результатів», пише SuperAgronom.com.

Підписуйтесь на наш Telegram: все про внутрішнє життя агрохолдингів

Випробувальний полігон розташовувався на полях НДП «Дружба Нова», що на Чернігівщині. Як розповів керівник підприємства Олександр Омельяненко, погодні умови 2024 року були не дуже сприятливими. Весна була теплою і достатнього вологою, але далі настали травневі заморозки, а липнева спека до 40°С продовжилася традиційною вже навіть для цього регіону посухою.

З препаратів, які випробовувались на сої, Ярослава Бухонська, фізіологиня рослин компанії BTU, передусім назвала біологічний інокулянт Різолайн Соя.

«Це специфічний для бобових культур продукт. У нашій компанії є окремі біоінокулянти для сої, гороху та інших бобових культур. Вони відрізняються видами мікроорганізмів, які утворюють бульбочки на коренях. Нагадаю, що бульбочки необхідні для того, щоб ефективно фіксувати атмосферний азот і переводити його в біологічно доступну форму, яку може засвоїти рослина. І звичайно, це дає змогу нам економити на застосуванні азотних добрив, і загалом позитивно впливає на ріст і розвиток рослин та якісні показники урожаю», — додала експертка.

Також на сої досліджували біологічний фунгіцид Фітоцид на основі бактерії Bacillus velezensis. Препарат можна застосовувати як для обробки насіння, так і по вегетації, а дослідження проводили саме з першим способом застосування.

Одним із головних завдань блоку досліджень на сої було з’ясувати ефективність поєднання хімічного протруйника з біопрепаратами компанії BTU.

«Якщо брати як контрольний варіант обробку насіння лише хімічним протруйником, то тут отримана найнижча урожайність — 1,9 т/га. Застосування ж в обробці насіння торфових форм як інокулянта, так і Мікофренд сприяло зростанню урожайності, збільшенню кількості продуктивних бульбочок на рослині у варіанті з інокулянтом. Якщо ж брати варіант із застосуванням Мікофренд-т, то там спостерігалось збільшення кореневої системи — порівняно з тим варіантом, де насіння було оброблене хімічним протруйником. І найкращий результат отриманий на варіанті із застосуванням хімічного протруйника з інокулянтом Різолайн і протектором Різосейв», — розповів Олександр Шморгун, провідний агроном компанії BTU.

За його словами, ефективність зазначеного варіанту пояснюється тим, що, можливо, рідкі форми дають більш рівномірну обробку насіння, тоді як торфова, тобто суха форма, десь не повністю огортала насіння. Окрім підвищення врожайності, визначали також економічну ефективність застосування комплексу біопрепаратів порівняно з хімічним протруюванням.

Читайте також: BTU та Кернел поділилися результами дослідження біопрепаратів на соняшнику

Євгенія Тулаїнова, Latifundist.com, 2025 р.