Радянський «напольник» може коштувати дорожче за сучасний елеватор, бо дає більше доходів — думка

Сучасний елеватор не завжди означає високу ціну — інколи старе радянське зерносховище може коштувати набагато більше. Причина — не тільки в технічному стані, а й у тому, скільки об’єкт реально заробляє. Про це розповів Дмитро Доброштан, директор «АПК «НОВААГРО» групи компаній NOVAAGRO в матеріалі Latifundist.com.

Підписуйтесь на наш Telegram: все про внутрішнє життя агрохолдингів

«Він може знаходитися у такому місці, де, будучи морально і фізично застарілим, пропускатиме через себе кратно більше, ніж елеватор, збудований з металічних силосів. І ціна на нього може бути абсурдно високою. В той час, як елеватор з сучасним обладнанням може продаватися по собівартості», — каже Дмитро Доброштан.

Він наводить приклад, коли два великі фермерські господарства збудували новий сучасний елеватор, але змінили плани, і тепер споруда стоїть порожня. Продати її не можуть — в цій місцевості вона просто нікому не потрібна.

«Тобто це будівництво було просто ударом в штангу. Тому ціни на елеватори складаються насамперед виходячи з комерційної привабливості», — резюмує Доброштан.

На ринкову вартість елеваторів, за його словами, впливає багато факторів: доступність логістики, наявність залізничної станції поблизу, робота портів, рівень врожайності в регіоні, і чи вистачає потужностей самим господарствам.

Якщо подивитися на дані з оголошень на Elevatorist.com, S&Yu та OLX, то найбільше пропозицій із продажу елеваторів у 2025 році зосереджено в центральній та південній частині України.

Наприклад:

• у Кіровоградській області за діючий елеватор на 150 тис. т просять $4,8 млн;
• у тій же області об’єкт на 32 тис. т коштує $614 тис.
• під Києвом елеватор на 30 тис. т оцінюють у $2,6 млн;
• ще один об’єкт на Київщині — 4 силоси та майданчик на 6 тис. т — виставлений за $1,2 млн.

Читати більше: Олег Заплетнюк з ТАС Агро каже, що купити елеватор простіше, ніж корпправа на землю. Що? Розпитали елеваторників про ціни, попит і логіку інвестора

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2025 р.