У ВНІС розповіли, як погодні ризики змінюють підхід аграріїв до вибору гібридів соняшнику та кукурудзи
Аграрії дедалі частіше обирають стабільні гібриди соняшнику та кукурудзи, орієнтуючись на економіку, SU-технологію, посухостійкість і ризики сезону.
Про це Latifundist.com розповів регіональний менеджер ВНІС Віктор Пархомчук.
«За спостереженнями останніх сезонів, попит на гібриди соняшнику дедалі більше формується навколо економіки технології, адаптації до регіональних умов і стабільності результату», — зазначив Віктор Пархомчук.
За його словами, у центральних регіонах України домінує SU-технологія — близько 50–60% посівів, і її частка поступово зростає, що пов’язано з оптимальною вартістю захисту та зрозумілою моделлю вирощування.
Група стиглості тривалий час не була ключовим фактором, однак останній сезон показав зростання інтересу до коротшого вегетаційного періоду як інструменту управління ризиками, хоча цей підхід ще не є масовим.
«Останні 2-3 роки різко зросла увага до стійкості до вовчка та основних хвороб, зокрема склеротинії. Фермери дедалі частіше уточнюють конкретні раси та рівень толерантності, розглядаючи гібрид у комплексі з технологією захисту», — зауважив Віктор Пархомчук.
Ключовим критерієм вибору залишається потенціал урожайності, однак підхід до нього змінився: все більше господарств переходять від максимально інтенсивних рішень до помірно інтенсивних і стабільних гібридів, які не провалюються за стресових умов і дають прогнозований результат. Зростає також інтерес до олійності як важливого якісного показника, що безпосередньо впливає на економіку вирощування.
«Серед додаткових, але дедалі актуальніших запитів — посухостійкість і стійкість до вилягання, що пов’язано з погодними аномаліями останніх років. Окремо варто відзначити повернення інтересу до високоолеїнового соняшнику на фоні цінової премії, що поступово знову формує попит у цьому сегменті», — додає експерт.
Як зазначив Віктор Пархомчук, аналогічні підходи відслідковуються й у виборі гібридів кукурудзи. Фермери дедалі ретельніше підходять до підбору ФАО, орієнтуючись не лише на регіон вирощування, а й на погодні ризики конкретного сезону, строки збирання та можливості зберігання і сушіння.
«У профільних публікаціях і рекомендаціях для регіонів чітко простежується акцент на оптимальні групи стиглості для посушливих умов, а також на швидку вологовіддачу як один із ключових критеріїв вибору, адже витрати на досушування зерна можуть становити 25–40% загальних витрат на вирощування культури», — говорить Віктор Пархомчук.
І додає, що загалом «смаки» фермерів зміщуються в бік збалансованих рішень, де поєднуються врожайність, стабільність і економічна доцільність, а другорядні показники поступово відходять на задній план.
Читайте також: Рекордна кукурудза по 10 т/га, а маржі майже немає: як Україні перемогти Бразилію та Аргентину у 2026 році.
Наталія Родак, Latifundist.com, 2026 р.