Дискусія навколо угоди ЄС–МЕРКОСУР повторює сценарій із українським зерном — польський аналітик
Політична дискусія в Європейському Союзі щодо угоди з країнами МЕРКОСУР розвивається за тим самим сценарієм, що й обговорення імпорту української агропродукції. У центрі уваги — пошук винних і взаємні звинувачення політичних сил, тоді як інтереси фермерів залишаються на другому плані. Про це заявив аналітик сільськогосподарських ринків компанії InfoGrain Мирослав Марчіняк.
«Як сьогодні виглядає політична дискусія навколо МЕРКОСУР? Точно так само, як у випадку з Україною. Пошук винного. Хто з політичних сил більше завинив. А де в цій історії фермери? Як завжди, вони залишаються сам на сам із проблемами», — вважає він.
Водночас Марчіняк наголошує, що Південна Америка вже багато років є найбільшим постачальником соєвого шроту та сої до ЄС (щороку на європейський ринок надходить близько 18–20 млн т шроту та 14–15 млн т сої). Це генетично модифікована сировина, яку в ЄС вирощувати не дозволено.
За словами Марчіняка, у поточному сезоні Бразилія також є найбільшим постачальником кукурудзи до ЄС (переважно в Іспанію, Італію та Нідерланди). Аналітик зазначає, що генетично модифікована кукурудза, яку в ЄС також не можна вирощувати.
«Абсолютно так само виглядала публічна дискусія щодо напливу зерна з України. Найважливішим став список імпортерів. Політиків і мейнстримні медіа не цікавила суть проблеми. Ніхто не намагався з’ясувати, чому це сталося і як цьому можна було запобігти. Натомість, коли «молоко вже розлилося», головним стало полювання на відьом: пошук винних, взаємні звинувачення політичних опонентів і спроби прив’язати компанії-імпортери до певних політичних сил», — додав Марчіняк.
Читайте також: Бразильська соя, кукурудза і цукор витіснять Україну з ринку ЄС? Чого чекати від підписання угоди з МЕРКОСУР
- Високопосадовці ЄС та південноамериканського блоку МЕРКОСУР у суботу, 17 січня, в Парагваї підписали угоду про вільну торгівлю, відкривши шлях до найбільшої торговельної угоди в історії Європейського Союзу після 25 років переговорів.
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.