Озимий ячмінь під найбільшою загрозою через підтоплення полів та морози — науковець
Підтоплення полів під час лютневої відлиги не сприятиме накопиченню продуктивної вологи в ґрунті, але може становити загрозу для озимих культур, передусім для озимого ячменю. Про це заявив доктор сільськогосподарських наук, професор і директор Інституту зернових культур НААН Владислав Черчель у коментарі SuperAgronom.com.
Через танення снігу та потепління підтоплення вже зафіксували в окремих районах Сумської, Полтавської, Одеської та Дніпропетровської областей.
«Наприклад, у нас на Дніпропетровщині є низини, улоговини, в яких зараз накопичується вода. Враховуючи, що до цього тривалий час були морози, ґрунт доволі-таки сильно промерз, він залишається мерзлим і дотепер, під час відлиги та дощів. Тобто волога в цей ґрунт не просочується і ми спостерігаємо оці підтоплення. Це не означає, що в грунті тепер достатньо вологи, вона просто крізь нього не проходить», — пояснив науковець.
За його словами, локальні скупчення води на полях створюють ризик для посівів, адже за тривалого підтоплення рослини у таких місцях можуть загинути.
Ситуацію може ускладнити нова хвиля похолодання, яку прогнозують синоптики. У разі зниження температури підтоплені ділянки вкриються кригою, що становитиме додаткову загрозу для рослин.
«Якщо температура опуститься хоча б до –5°С, рослини у місцях підтоплень може просто розірвати новоутвореною кригою», — зазначив Черчель.
Водночас він наголосив, що механічне руйнування льодової кірки на полях не допоможе виправити ситуацію і може лише погіршити стан посівів.
Фахівець також звернув увагу на загалом складний стан озимих цього сезону. Значна частина озимої пшениці, особливо в західних регіонах, була висіяна із запізненням, тоді як на півдні посіви зійшли пізно через нестачу вологи. У результаті багато посівів увійшли в зиму у вразливих фазах розвитку.
«Цьогоріч маємо дуже багато пізніх посівів озимої пшениці, особливо в західних областях. У південних, навпаки, сіяли рано, проте сходи отримали пізно через дефіцит вологи. Тож досить велика частка посівів пшениці увійшла в зиму в фазі початку кущення, а то й у фазі 2–3 листків. Для комфортної перезимівлі це доволі небезпечна фаза, тому ризик випадіння посівів значний», — каже Черчель.
Схожі ризики актуальні і для озимого ріпаку, який через осінню посуху не встиг сформувати достатню кореневу систему.
Найбільші побоювання викликає озимий ячмінь, який є менш стійким до морозів і може зазнати значних втрат.
«Особливі побоювання викликає озимий ячмінь, який має критичну температуру вимерзання –12°С. Враховуючи, що ячмінь також увійшов в зиму переважно в не оптимальній фазі розвитку, небезпека з настанням морозів для нього серйозна. А посівів озимого ячменю цьогоріч немало, розширенню площ сприяли і попит, і непогана ціна цього року. І от саме озимий ячмінь може загинути, тут небезпека дуже серйозна», — застеріг фахівець.
Водночас робити остаточні висновки щодо масштабів можливих втрат поки що рано — реальний стан озимих стане зрозумілим після завершення перезимівлі.