Сьогодні YASNO в багатьох асоціюється з графіками відключень. Але цього разу не про них. У розмові з генеральним директором Сергієм Коваленком говоримо про енергонезалежність агробізнесу: хто інвестує в сонячну генерацію, чому саме вона стала найпопулярнішим «зеленим» джерелом енергії для агро, як реалізувати такий проєкт без вільних коштів і як перетворити електроенергію на інструмент управління та додаткового заробітку.
Знизити чек за світло:
СЕО YASNO Сергій Коваленко
про те, як електроенергія перетворюється на додатковий дохід для агробізнесу
Latifundist.com: Сергію, зізнавайтеся: у керівника YASNO вдома світло вимикають?
Сергій Коваленко: Вимикають, як у всіх.
Сергій Коваленко: Вимикають, як у всіх.
Latifundist.com: Якщо аграрій чує про компанію YASNO не в контексті згаданих відключень світла, що він має знати про вас як про бізнес?
Сергій Коваленко: YASNO — це найбільший постачальник електроенергії та газу в Україні. Відповідно, і найбільший покупець електроенергії. Нагадаю, що в Україні бізнес, зокрема аграрний, може вільно обирати будь-якого постачальника газу й електроенергії, оскільки YASNO працює по всій території України.
Сергій Коваленко: YASNO — це найбільший постачальник електроенергії та газу в Україні. Відповідно, і найбільший покупець електроенергії. Нагадаю, що в Україні бізнес, зокрема аграрний, може вільно обирати будь-якого постачальника газу й електроенергії, оскільки YASNO працює по всій території України.
Звідси й другий напрям бізнесу YASNO — так звані BTM-рішення. Йдеться про комплексні проєкти: сонячні панелі, системи зберігання енергії (BESS) та управління всією енергосистемою «під ключ». У світі такі рішення передусім продиктовані прагненням до енергоефективності та зниження витрат на електроенергію. В Україні, на жаль, до цього додається ще одна складова — енергонезалежність.
Latifundist.com: Хто ваш типовий клієнт в агро?
Сергій Коваленко: Зазвичай він каже: «У мене рахунок на 100 тис. грн за електроенергію. Як я можу його зменшити?». І ми починаємо дивитися, як це зробити.
Сергій Коваленко: Зазвичай він каже: «У мене рахунок на 100 тис. грн за електроенергію. Як я можу його зменшити?». І ми починаємо дивитися, як це зробити.
Latifundist.com: Тобто його більше штовхає страх великих рахунків, а не бажання заробити?
Сергій Коваленко: Тут дві великі історії.
Сергій Коваленко: Тут дві великі історії.
Аграрій бачить цей чек і хоче зрозуміти, що з цим робити. Спочатку зазвичай звучить: «Давайте встановимо сонячні панелі». Ми пояснюємо, що сонце виробляє електроенергію лише вдень. Якщо у вас є переробка або зберігання, які працюють уночі, одних панелей недостатньо — потрібні системи зберігання, батареї. Ціна на електроенергію погодинна. Вдень, особливо влітку, вона в середньому нижча. Тож ми пропонуємо заряджати батареї вдень, а розряджати їх у години, коли ціна вища.
Фактично ми формуємо для клієнта не лише технічне рішення, а й стратегію поведінки на ринку. Я називаю це внутрішнім енергетичним арбітражем. І далі клієнт сам доходить до думки: «Якщо окупність така гарна, можливо, варто встановити більше панелей». Тут ми переходимо від оптимізації до умовного заробітку.
Читайте також
Latifundist.com: Чому умовного?
Сергій Коваленко: Бо це не завжди прямий прибуток. Це може означати, що в окремі місяці або години клієнт повністю покриває своє споживання, майже не бере електроенергію з мережі, а надлишки продає.
Сергій Коваленко: Бо це не завжди прямий прибуток. Це може означати, що в окремі місяці або години клієнт повністю покриває своє споживання, майже не бере електроенергію з мережі, а надлишки продає.
Тому є три етапи. Перший — просто зменшити споживання з мережі. Другий — оптимізувати споживання відповідно до погодинної ціни. Третій — просунутий рівень, коли клієнт мінімізує залежність від мережі й починає торгувати надлишками електроенергії.
Latifundist.com: З вашого досвіду, скільки аграріїв повертаються після першого етапу?
Сергій Коваленко: Приблизно кожен четвертий. Люди поступово розбираються і крок за кроком проходять ці три етапи розуміння того, що можна зробити з електроенергією.
Сергій Коваленко: Приблизно кожен четвертий. Люди поступово розбираються і крок за кроком проходять ці три етапи розуміння того, що можна зробити з електроенергією.
Аграрний бізнес повертається ще й тому, що в нього досить зрозумілий профіль споживання. Це достатньо розвинений сектор економіки. Я вважаю, що українські аграрії — одні з найкращих у світі: вони працюють майже без дотацій і при цьому залишаються прибутковими. Електроенергія для них є невід’ємною частиною собівартості, тож інтерес до цієї теми цілком логічний.
Latifundist.com: Це десь співпадає з моїми розмовами з агрохолдингами. Зазвичай вони починають із сонячних панелей на офісах, а далі поступово нарощують потужності: хтось ставить на ферми, хтось — на елеватори.
Сергій Коваленко: Абсолютно. Я вам навіть скажу, що це не тільки особливість агробізнесу. Хоча тема сонячної енергетики для України не нова, останнім часом вона набирає обертів. Через відключення люди почали глибше в ній розбиратися.
Сергій Коваленко: Абсолютно. Я вам навіть скажу, що це не тільки особливість агробізнесу. Хоча тема сонячної енергетики для України не нова, останнім часом вона набирає обертів. Через відключення люди почали глибше в ній розбиратися.
Наш споживач потроху перестає бути просто тим, хто бере електроенергію з розетки. Він стає повноцінним гравцем ринку. У нього з’являється власна генерація — навіть 2 МВт сонячної потужності роблять його серйозним учасником. Потім, якщо додає ще батареї, починає продавати надлишки.
«Зелений тариф» і нові правила гри на ринку сонця
Latifundist.com: Чи часто в розмовах чуєте про «зелений тариф»? Чи всі вже змирилися, що це історія минулого?
Сергій Коваленко: Формально «зелений тариф» продовжує діяти. Для частини проєктів він завершується у 2028 році, для інших — у 2030-му. Свого часу саме він дав потужний поштовх для розвитку відновлюваної енергетики, привернув увагу бізнесу та забезпечив відносно стабільну модель окупності інвестицій.
Сергій Коваленко: Формально «зелений тариф» продовжує діяти. Для частини проєктів він завершується у 2028 році, для інших — у 2030-му. Свого часу саме він дав потужний поштовх для розвитку відновлюваної енергетики, привернув увагу бізнесу та забезпечив відносно стабільну модель окупності інвестицій.
Але сьогодні більшість проєктів, з якими працює компанія, навіть не прив’язані до «зеленого тарифу», бо вони рахуються з точки зору IRR, строків окупності та впливу на бізнес клієнта.
Latifundist.com: Раніше СЕС ставили саме через «зелений тариф». Відносно недавно з’явилася модель net billing. Як ця зміна працює на практиці для аграрія?
Сергій Коваленко: Все дуже просто. У аграрія, скажімо, рахунок на 1 млн грн за електроенергію. Це може бути, наприклад, велика ферма з переробкою. Він запитує: «А скільки буде коштувати поставити сонячні панелі?».
Сергій Коваленко: Все дуже просто. У аграрія, скажімо, рахунок на 1 млн грн за електроенергію. Це може бути, наприклад, велика ферма з переробкою. Він запитує: «А скільки буде коштувати поставити сонячні панелі?».
Ми приїжджаємо на локацію, дивимося, де можна їх розмістити, чи є дах, земля, бо треба проводити ще й певні будівельні роботи. Далі дивимося профіль споживання, робимо аналіз по локації, бо в кожному районі в різні години та пори року сонце світить по-різному.
У результаті кажемо клієнту: дивіться, технічно ви можете встановити, наприклад, 500 кВт. Це коштує стільки-то. Влітку ви компенсуватимете 15–20% споживання, взимку — менше, десь близько 10% від встановленої потужності. Далі рахуємо економіку. Окупність — три роки. Бізнес дивиться й каже: «Окей, це цікаво».
Latifundist.com: А що по окупності?
Сергій Коваленко: Більшість проєктів мають окупність від 2 до 4 років. Коли окупність була 7–10 років, бізнесу було складно йти в цю історію.
Сергій Коваленко: Більшість проєктів мають окупність від 2 до 4 років. Коли окупність була 7–10 років, бізнесу було складно йти в цю історію.
Latifundist.com: А як із фінансуванням, тут можете допомогти?
Сергій Коваленко: Інвестиції — друге велике питання. Якщо у компанії є вільні кошти, вона робить проєкт за свої. Якщо немає — через сезонність бізнесу або тому, що обігові кошти вкладені в інші проєкти, наприклад у будівництво нового цеху чи розширення земельного банку, — ми можемо запропонувати власне фінансування. У нас є пропозиції від банків, є PPA-проєкти.
Сергій Коваленко: Інвестиції — друге велике питання. Якщо у компанії є вільні кошти, вона робить проєкт за свої. Якщо немає — через сезонність бізнесу або тому, що обігові кошти вкладені в інші проєкти, наприклад у будівництво нового цеху чи розширення земельного банку, — ми можемо запропонувати власне фінансування. У нас є пропозиції від банків, є PPA-проєкти.
Latifundist.com: Поясніть простими словами.
Сергій Коваленко: Іншими словами, ми вкладаємо кошти, встановлюємо станцію, а потім викуповуємо електроенергію з певним дисконтом. Через три–чотири–п’ять років станція автоматично переходить у власність компанії. Кожен бізнес оцінює свою фінансову модель і обирає найбільш оптимальний варіант.
Сергій Коваленко: Іншими словами, ми вкладаємо кошти, встановлюємо станцію, а потім викуповуємо електроенергію з певним дисконтом. Через три–чотири–п’ять років станція автоматично переходить у власність компанії. Кожен бізнес оцінює свою фінансову модель і обирає найбільш оптимальний варіант.
Це перша стадія, коли ми просто будуємо генерацію, яка здешевлює чек. Потім клієнт говорить: «Мені подобається ця економія, хочу збільшити потужність, але в мене з’явиться надлишок». Ми відповідаємо: «Не проблема, ми цей надлишок у вас викупимо». Домовилися — і добудовуємо ще станцію.
Бум на батареї
Latifundist.com: Мені здається, на всьому цьому історія не закінчується.
Сергій Коваленко: Авжеж, бо аграрій питає, що робити далі. Ми кажемо: «Дивись, тобі логічно додати батареї, наприклад, три по 215 кВт, і тоді ми зможемо робити внутрішній енергетичний арбітраж і ще глибше оптимізувати твоє споживання». Ми вже знаємо профіль клієнта: яке у нього споживання, скільки генерує сонце. Додаємо батареї й через Energy Management System починаємо керувати всією економікою споживання.
Сергій Коваленко: Авжеж, бо аграрій питає, що робити далі. Ми кажемо: «Дивись, тобі логічно додати батареї, наприклад, три по 215 кВт, і тоді ми зможемо робити внутрішній енергетичний арбітраж і ще глибше оптимізувати твоє споживання». Ми вже знаємо профіль клієнта: яке у нього споживання, скільки генерує сонце. Додаємо батареї й через Energy Management System починаємо керувати всією економікою споживання.
Latifundist.com: Системою керує клієнт чи ви?
Сергій Коваленко: Теоретично клієнти можуть керувати самі. Але в 99% випадків вони передають це нам, бо ми спеціалісти цього ринку. У нас є відповідні EMS-програми, які можуть бути або вбудовані в батареї, або пропонуватися як окремі рішення. Тож коли ми заходимо в проєкт, фактично кажемо клієнту: «Ми робимо все під ключ». Це і є наша основна компетенція — купівля та продаж електроенергії, робота з балансуючим ринком.
Сергій Коваленко: Теоретично клієнти можуть керувати самі. Але в 99% випадків вони передають це нам, бо ми спеціалісти цього ринку. У нас є відповідні EMS-програми, які можуть бути або вбудовані в батареї, або пропонуватися як окремі рішення. Тож коли ми заходимо в проєкт, фактично кажемо клієнту: «Ми робимо все під ключ». Це і є наша основна компетенція — купівля та продаж електроенергії, робота з балансуючим ринком.
Latifundist.com: Здається, зараз бум уже не СЕС, а саме «батарейок».
Сергій Коваленко: Точно. Якщо два-три роки тому все зводилося до «Давайте поставимо сонячні панелі», то сьогодні фокус змістився на батареї. Я, до речі, великий фанат цієї історії. Сонце — це добре, але воно світить удень. А що відбувається на ринку? Коли багато сонячної генерації, ціна на електроенергію вдень сильно падає. При цьому основне споживання — зранку й увечері. У результаті маємо ситуацію, коли електроенергія найдешевша тоді, коли вона найменше потрібна.
Сергій Коваленко: Точно. Якщо два-три роки тому все зводилося до «Давайте поставимо сонячні панелі», то сьогодні фокус змістився на батареї. Я, до речі, великий фанат цієї історії. Сонце — це добре, але воно світить удень. А що відбувається на ринку? Коли багато сонячної генерації, ціна на електроенергію вдень сильно падає. При цьому основне споживання — зранку й увечері. У результаті маємо ситуацію, коли електроенергія найдешевша тоді, коли вона найменше потрібна.
Це класичний приклад того, що називають «техаським метеликом», коли ціна ось так провалюється. У Техасі в деякі періоди електроенергія має від’ємну ціну. І це факт: у пікові сонячні години ціна від’ємна, і генерацію простіше не вимикати, а доплатити споживачу, щоб її забрали в мережу.
Latifundist.com: Ви згадали про споживання залежно від часу доби й пори року. Зараз зима. Як тут з ефективністю?
Сергій Коваленко: Я завжди кажу, що треба дивитися на профіль споживання конкретного бізнесу. Він завжди індивідуальний. Тваринницька ферма — це один цикл споживання, переробка — інший, елеватори — третій. Навесні споживання елеваторів зазвичай мінімальне, восени й узимку різко зростає. І постає питання: під що будувати модель — під мінімальне чи пікове споживання?
Сергій Коваленко: Я завжди кажу, що треба дивитися на профіль споживання конкретного бізнесу. Він завжди індивідуальний. Тваринницька ферма — це один цикл споживання, переробка — інший, елеватори — третій. Навесні споживання елеваторів зазвичай мінімальне, восени й узимку різко зростає. І постає питання: під що будувати модель — під мінімальне чи пікове споживання?
Ми це прораховуємо й кажемо: якщо орієнтуємося на пікові місяці, тоді навесні та влітку у вас з’являється надлишок. Ми його будемо викуповувати, і це теж плюс до вашої економіки.
Тобто під кожен бізнес треба рахувати модель окремо — за його профілем споживання. Саме для цього і потрібна EMS-система.
Latifundist.com: А якщо на пальцях, що вона робить?
Сергій Коваленко: Якщо дуже спростити, вона зчитує фактичне споживання клієнта, генерацію (очікувану й реальну) та ринкову ціну електроенергії. Система підключена до різних сегментів ринку — РДН (на добу наперед), ВДР (внутрішньодобового), балансуючого. А далі починається те, що я жартома називаю «магією»: люди з досвідом торгівлі на ринку формують оптимальні стратегії під конкретного клієнта й його бізнес-модель.
Сергій Коваленко: Якщо дуже спростити, вона зчитує фактичне споживання клієнта, генерацію (очікувану й реальну) та ринкову ціну електроенергії. Система підключена до різних сегментів ринку — РДН (на добу наперед), ВДР (внутрішньодобового), балансуючого. А далі починається те, що я жартома називаю «магією»: люди з досвідом торгівлі на ринку формують оптимальні стратегії під конкретного клієнта й його бізнес-модель.
Latifundist.com: Нещодавно спілкувався з кількома виробниками овочів, і всі вони кажуть, що без зрошення овочівництво сьогодні не має перспектив. Чи не схожа ситуація зараз із сонячними електростанціями без систем накопичення енергії?
Сергій Коваленко: Якщо говоримо про середній бізнес, то СЕС без storage — точно не безглузда історія. Вона працює, бо знижує чек. Окупність таких проєктів — від двох років, а це вже дуже хороший показник. Чи можна зробити ефективніше? Можна — у першу чергу за рахунок BESS. Сонце плюс батареї з точки зору окупності — майже ідеальна історія. Навіть не враховуючи зовнішній ринок.
Сергій Коваленко: Якщо говоримо про середній бізнес, то СЕС без storage — точно не безглузда історія. Вона працює, бо знижує чек. Окупність таких проєктів — від двох років, а це вже дуже хороший показник. Чи можна зробити ефективніше? Можна — у першу чергу за рахунок BESS. Сонце плюс батареї з точки зору окупності — майже ідеальна історія. Навіть не враховуючи зовнішній ринок.
Якщо правильно балансувати всередині бізнесу між трьома складовими — електроенергією з мережі, власною генерацією та батареями, — ефект від «сонце + storage» буде значно кращим, ніж просто від сонця. Причому я зараз навіть не говорю про продаж надлишків. Для більш ніж половини клієнтів економія відчутна вже на внутрішньому споживанні.
Latifundist.com: У батарей окупність приблизно така ж?
Сергій Коваленко: Тут цікава історія. Якщо ставити лише батарею, без сонця, то її окупність буде трохи гіршою, ніж у СЕС. Тому я й кажу, що «бінго» — «сонце + storage» — завжди працюють краще, ніж кожне рішення окремо.
Сергій Коваленко: Тут цікава історія. Якщо ставити лише батарею, без сонця, то її окупність буде трохи гіршою, ніж у СЕС. Тому я й кажу, що «бінго» — «сонце + storage» — завжди працюють краще, ніж кожне рішення окремо.
Latifundist.com: Тоді давайте про цифри. Скільки сьогодні коштують батареї для зберігання енергії?
Сергій Коваленко: Якщо дуже грубо, то 1 кВт коштує від $200, залежно від конфігурації.
Сергій Коваленко: Якщо дуже грубо, то 1 кВт коштує від $200, залежно від конфігурації.
Latifundist.com: Пригадую, кілька років тому був на підприємстві «Агросем» і у них тоді вже стояли сонячні панелі на фермі. Вони розповідали, що їм все подобається, економіка рахується, але «розетку» все одно ніхто не відміняв. Тобто це історія не зовсім про повну енергонезалежність.
Сергій Коваленко: Теоретично стовідсоткова енергонезалежність можлива. Але тут складне питання: в яких умовах ми це рахуємо — у воєнний час чи в більш-менш стабільній ситуації? Чи можна зробити повну енергонезалежність від мережі? Можна, але це коштує дорого. Які є варіанти? Сонце — добре влітку, значно гірше взимку. Вітер — це величезні інвестиції, які мають сенс лише для великих холдингів із великим споживанням. Ще є генератори, але це не про системне рішення.
Сергій Коваленко: Теоретично стовідсоткова енергонезалежність можлива. Але тут складне питання: в яких умовах ми це рахуємо — у воєнний час чи в більш-менш стабільній ситуації? Чи можна зробити повну енергонезалежність від мережі? Можна, але це коштує дорого. Які є варіанти? Сонце — добре влітку, значно гірше взимку. Вітер — це величезні інвестиції, які мають сенс лише для великих холдингів із великим споживанням. Ще є генератори, але це не про системне рішення.
Читайте також
Latifundist.com: Є ще імпорт електроенергії.
Сергій Коваленко: Якщо клієнт достатньо великий і має технічну можливість, ми можемо заводити імпорт. Тому орієнтуватися варто в першу чергу на економіку й стабільність бізнес-процесів. Енергонезалежність різко зростає тоді, коли ти інвестуєш в енергоефективність. Мікс виглядає так: імпорт, власна генерація, storage. Якщо ти навіть 60% часу не перериваєш свій бізнес-процес — це вже велика перемога.
Сергій Коваленко: Якщо клієнт достатньо великий і має технічну можливість, ми можемо заводити імпорт. Тому орієнтуватися варто в першу чергу на економіку й стабільність бізнес-процесів. Енергонезалежність різко зростає тоді, коли ти інвестуєш в енергоефективність. Мікс виглядає так: імпорт, власна генерація, storage. Якщо ти навіть 60% часу не перериваєш свій бізнес-процес — це вже велика перемога.
Майбутнє ринку
сонячної енергетики
Latifundist.com: Зараз бум на сонячну генерацію. А чи є тут стеля — момент, коли ринок може зупинитися?
Сергій Коваленко: Сонце стало найпопулярнішим джерелом «зеленої» енергетики з двох причин — доступність і низький поріг входу. Давайте будемо відвертими: я можу поставити 10 кВт на дах будинку, але я не можу поставити вітряк або побудувати маленький біогазовий завод. Є поріг входу.
Сергій Коваленко: Сонце стало найпопулярнішим джерелом «зеленої» енергетики з двох причин — доступність і низький поріг входу. Давайте будемо відвертими: я можу поставити 10 кВт на дах будинку, але я не можу поставити вітряк або побудувати маленький біогазовий завод. Є поріг входу.
Друга причина — відносна простота. Вітер — це роки досліджень, складне будівництво, обслуговування і довга окупність. Якщо говоримо про біоенергетику, то вона дуже прив’язана до сировини. Сонце ж універсальне, але також має свої плюси і мінуси. Воно потребує площ і є абсолютно неконтрольованим. Тобто його не можна «увімкнути» чи «вимкнути» за бажанням. Взимку, наприклад, генерація падає до 10–16% від літнього піку.
Тому, відповідаючи на ваше питання, якщо говорити про малий і середній бізнес, оптимальна модель — це мікс сонця і батарей. Вітер — майже нереальний. А ось великий бізнес може дозволити собі і вітер. Думаю, що далі ринок піде так: приблизно 50% інвестуватимуть у сонце, 50% — у СЕС плюс батареї. А потім ті, хто почав без батарей, усе одно до них дійдуть, щоб покращити економіку своїх проєктів.
Latifundist.com: Якщо говоримо в аграрному розрізі, не можу оминути тему зміни клімату. Чи можна сказати, що це також один з аргументів на користь сонячної енергетики? Адже рівень інсоляції зростає — простіше кажучи, сонця стає більшe.
Сергій Коваленко: Так, сонця справді стає більше. Але з іншого боку, зміна клімату — це не лише про сонце. Це й про опади, ґрунти, воду, зрошення тощо. А отже, у нас змінюються витрати на що? На електроенергію.
Сергій Коваленко: Так, сонця справді стає більше. Але з іншого боку, зміна клімату — це не лише про сонце. Це й про опади, ґрунти, воду, зрошення тощо. А отже, у нас змінюються витрати на що? На електроенергію.
Знайомий аграрій розповідав, що ще 20–25 років тому в його області взагалі не потрібно було стільки вкладатися у зрошення. Сьогодні ж без цих інвестицій бізнес просто не працює. Це додаткові капітальні витрати і значно більше споживання електроенергії. В умовах, коли конкуренція йде за собівартість, кожен намагається зробити свої інвестиції максимально ефективними, щоб витрати на одиницю продукції були нижчими. Тому, на жаль чи на щастя, кліматичні зміни лише підсилюють тренд на сонце і батареї.
Latifundist.com: А хто ви за першою освітою?
Сергій Коваленко: Фізик. І певний час я досить глибоко цікавився темою зміни клімату й енергетики загалом. Адже всі індустріальні стрибки в історії людства завжди відбувалися паралельно зі стрибками у способах отримання електроенергії.
Сергій Коваленко: Фізик. І певний час я досить глибоко цікавився темою зміни клімату й енергетики загалом. Адже всі індустріальні стрибки в історії людства завжди відбувалися паралельно зі стрибками у способах отримання електроенергії.
Зараз останній тренд — стрімке зростання споживання через розвиток штучного інтелекту. Якщо ці темпи збережуться, електроенергії у світі просто не вистачатиме. Її доведеться десь брати — із сонця чи з інших джерел, яких ми, можливо, ще навіть не знаємо. Думаю, ми ще побачимо це за нашого життя.
Latifundist.com: Сергію, зараз багато говорять про євроінтеграцію, а коли, на вашу думку, нам чекати європейських тарифів на електроенергію? І яка у нас зараз плюс-мінус різниця порівняно з країнами ЄС?
Сергій Коваленко: Гарне запитання, але мені не дуже подобається слово «тариф». Бо для мене тариф — це адміністративно встановлена ціна для населення. У бізнесу тарифів немає, є ринкова ціна на електроенергію. Вона змінюється щогодини, щодня і щомісяця залежно від попиту, пропозиції, обстрілів, стану мереж тощо.
Сергій Коваленко: Гарне запитання, але мені не дуже подобається слово «тариф». Бо для мене тариф — це адміністративно встановлена ціна для населення. У бізнесу тарифів немає, є ринкова ціна на електроенергію. Вона змінюється щогодини, щодня і щомісяця залежно від попиту, пропозиції, обстрілів, стану мереж тощо.
Чи відрізняється наша ціна від європейської? Так. Бувають дні й години, коли у нас дешевше; бувають, коли дорожче, але це завжди регулюється попитом і пропозицією. Якщо ціна в Україні довго нижча, трейдери починають експортувати електроенергію — ціна починає рости. Якщо ж навпаки — у нас дорожче, трейдери що роблять? Імпортують, і ринок знову знаходить баланс.
Окремо варто враховувати те, що часто випадає з фокусу. Коли всі дивляться на спотову ціну на біржі, вони бачать лише вартість самої електроенергії. Але є ще плата за її передачу. І ось тут якраз діють тарифи. Якщо ти везеш електроенергію з Польщі чи Румунії, умовно, до Хмельниччини, ти платиш за аукціон, за передачу — і все це лягає в кінцеву ціну.
Тому, якщо рахувати ціну електроенергії плюс вартість передачі та доступу до мереж, то, на мій погляд, українська ціна сьогодні досить близька й добре корелює з європейськими.
Latifundist.com: Це актуально і для побутового споживача, і для промисловості?
Сергій Коваленко: Так. Але давайте не брати побутових споживачів: у них там фіксований тариф, який у 2–2,5 раза нижчий за ринковий.
Сергій Коваленко: Так. Але давайте не брати побутових споживачів: у них там фіксований тариф, який у 2–2,5 раза нижчий за ринковий.
Якщо говоримо про бізнес, то тут ціна на електроенергію може бути як вищою, так і нижчою — залежно від місяця, доби, ситуації на суміжних ринках, зокрема в Європі. От, наприклад, ще минулого місяця в ЄС ціна була в півтора раза вищою, ніж в Україні. Що сталося? Не було вітру. В енергобалансі він врахований, але генерації не сталося. Попит залишився, пропозиція впала — ціна зросла.
А бувають і зворотні ситуації. Влітку або під час різдвяних свят, скажімо, в Італії ціна падає: сонце є, вітер є, а споживання знижується, бо бізнес стоїть. Це нормальний баланс попиту й пропозиції.
Взагалі я вважаю, що те, що Україна синхронізувалася з європейською енергосистемою, — одна з найголовніших подій для нашої енергетики за останні роки. І чим глибшою буде ця інтеграція, тим більше ми будемо синхронізовані за ціною з Європою.
Latifundist.com: Коли почали працювати з агробізнесом, що вас найбільше здивувало?
Сергій Коваленко: Людина, не дотична до агро, цю галузь чомусь сприймає через бекграунд біля свого дому або через копання картоплі у бабусі. Ну що таке агро? Це важка фізична праця, комбайн, садиш — і воно собі росте. Але мене здивував, навіть шокував рівень проникнення технологій в агро. Коли бачиш у клієнтів цифрові платформи, телеметрію техніки, точне землеробство, складні процеси переробки, то розумієш, що агро — це вже давно не просто про агрономію. Це максимально системний і високотехнологічний бізнес.
Сергій Коваленко: Людина, не дотична до агро, цю галузь чомусь сприймає через бекграунд біля свого дому або через копання картоплі у бабусі. Ну що таке агро? Це важка фізична праця, комбайн, садиш — і воно собі росте. Але мене здивував, навіть шокував рівень проникнення технологій в агро. Коли бачиш у клієнтів цифрові платформи, телеметрію техніки, точне землеробство, складні процеси переробки, то розумієш, що агро — це вже давно не просто про агрономію. Це максимально системний і високотехнологічний бізнес.
Latifundist.com: На початку розмови запитував у вас про відключення світла, тож наприкінці поцікавлюся: чи встановили вдома сонячні панелі?
Сергій Коваленко: Я живу в квартирі, тож встановити сонячні панелі складно. Але батареї в мене є. Щоправда, я трохи не вгадав із ємністю. Коли світла немає 16–17 годин і ти на роботі, а вдома тільки на вечір, то їх вистачає. А якщо цілий день удома — може вже не вистачити. Тому треба докуповувати батареї, виходячи з реалій, у яких ми живемо, та власних потреб.
Сергій Коваленко: Я живу в квартирі, тож встановити сонячні панелі складно. Але батареї в мене є. Щоправда, я трохи не вгадав із ємністю. Коли світла немає 16–17 годин і ти на роботі, а вдома тільки на вечір, то їх вистачає. А якщо цілий день удома — може вже не вистачити. Тому треба докуповувати батареї, виходячи з реалій, у яких ми живемо, та власних потреб.
Latifundist.com: Друзі не жартують: «Сергію, може, натиснеш “секретну кнопку”, щоб у мене світло в квартирі з’явилося»?
Сергій Коваленко: Я з цих жартів уже не сміюся, особливо коли вони повторюються з 2022 року. А загалом я належу до людей, які вважають, що треба сміятися, навіть коли все погано. Гумор, навіть чорний, — це нормально. Мої друзі чудово розуміють, що такої кнопки немає.
Сергій Коваленко: Я з цих жартів уже не сміюся, особливо коли вони повторюються з 2022 року. А загалом я належу до людей, які вважають, що треба сміятися, навіть коли все погано. Гумор, навіть чорний, — це нормально. Мої друзі чудово розуміють, що такої кнопки немає.
Latifundist.com: Дякую за змістовну розмову. Хай усе буде сонячно.