Агробізнес готовий інвестувати в переробку, але впирається у брак «довгих» грошей — учасники ринку
Український агробізнес активно інвестує у переробку, енергетику та проєкти зі сталою економікою, але масштабування стримує відсутність проєктного фінансування, дорогі кредити та нерозв’язане питання страхування воєнних ризиків. Про це під час конференції Grain Ukraine 2026 заявили представники агрокомпаній та банківського сектору, пише Latifundist.com.
Фінансовий директор Vitagro Group Сергій Шульга розповів, що компанія фактично призупинила інвестиційні проєкти лише на перші два місяці повномасштабної війни, після чого повернулася до розвитку. За його словами, у 2022–2025 роках група інвестувала більше 5 млрд грн.
Основними напрямками стали енергетика, біоетанол, переробка та розвиток core-бізнесу.
«Ми точно йдемо в переробку, тому що бачимо додану вартість і мінімізацію цінових ризиків. Заходимо в більш глибоку переробку — від зерна до фінального продукту», — зазначив Сергій Шульга.
Хоча він визнав, що реалізація великих проєктів дедалі частіше впирається у фінансування. Якщо раніше середній чек інвестиційних проєктів складав $10–20 млн, то зараз йдеться вже про $70–100 млн, під які знайти класичну заставу майже неможливо. Водночас і не всі банки готові йти у проєкте фінансування, говорить Шульга.
Гендиректор Agricom Group Антон Яковенко додає, що повноцінного прєктного фінансування в Україні фактично не існує через війну.
«Проєктного фінансування як класу зараз в Україні немає, тому що немає страхування і ніхто не знає, як дати раду воєнному фактору. Це суттєве обмеження для всього сектору, яке не вирішене, і бізнес самостійно його не вирішить», — говорить Антон Яковенко.
Він додав, що ставки кредитування на рівні 16–18% річних не дають можливості реалізовувати довгострокові інвестиційні проєкти, а новий капітал агросектор здебільшого змушений шукати у власних ресурсах.
При цьому банківський сектор говорить про поступове зростання готовності кредитувати інвестиції. Директор департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами ПУМБ Павло Притико зазначив, що банківська система зараз має достатню ліквідність і капітал, а банки постійно дивляться у бік інвестиційного фінансування.
«Ми вже бачимо і фінансуємо довгострокові проєкти на 5–6 років. Але основне питання — стабільність грошових потоків та стійкість бізнес-моделі позичальника», — пояснив він.
За словами Павла Притика, бізнес усе частіше звертається по фінансування нових виробництв, переробки, пошуку нових ринків збуту та ніш, де власного капіталу вже недостатньо. Він додав, що наразі частка агрокредитів у банках становить 16%, а в ПУМБ — 18%. Банки вже звикли фінансувати до 80% собівартості виробничих програм. Проте в інвестиційному фінансуванні та переробці все індивідуально — там власна участь компаній має становити від 10% до 30%.
Загалом кредитний портфель ПУМБ у сегменті агро з початку повномасштабного вторгнення зріс практично удвічі до 18 млрд грн. Інвестиційне фінансування в агросекторі має попит також у сегменті малого та середнього бізнесу: це невідновлювані кредитні лінії, кредити та лізинг, які переважно використовуються на регулярне оновлення основних засобів: самохідної, навісної та причіпної сільськогосподарської техніки, автотранспорту, переробного обладнання.
Читайте також: Банки не фіксують хвилі дефолтів серед аграріїв — ПУМБ
Наталія Родак, Latifundist.com, 2026 р.