Орендарі державних сільгоспземель платитимуть 20%-ний "оброк"?
Источник фото: export LAT
У Верховній Раді України зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поширення дії угод про розподіл продукції на інші види діяльності» (рег. № 11319, автор н.д. П. Климець), який поширюватиме поняття «угода про розподіл продукції» і усе, що з цим пов«язано, на оренду земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.
Якщо не брати до уваги різні обтяження і умови, які пропонуються цим законопроектом щодо оренди державних та комунальних земель с/господарського призначення, то квітесенцією цього законопроекту, як стверджує його автор, є:
«Держава при цьому щороку гарантовано отримуватиме значний обсяг основних сільськогосподарських культур для наповнення держрезерву та/або аграрного фонду без залучення бюджетних коштів».
Реалізація цієї мети, що ставиться законопроектом, здійснюватиметься за рахунок, по суті, натурального податку чи збору, розмір якого (20 % від вирощеного) і випливає з такого формулювання з/проекту:
«Частка компенсаційної продукції для кожного розрахункового періоду не може перевищувати … для цілей аграрних УРП 80 відсотків загального обсягу виробленої в розрахунковий період продукції до повного відшкодування витрат інвестора».
ВІКІПЕДІЯ: Оброк — натуральний податок, данина продуктами традиційного натурального господарства, що стягувався феодалом з селян. Частина продуктів селянського господарства — зерно, худоба, птиця, яйця, сало, мед, а також виготовлена ними шкіра, пряжа, полотно тощо.
Але, при цьому, потенційні орендарі повинні мати на увазі, що їм прийдеться «вирішувати» з державою хоча б таке:
"… умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
умови збереження та відтворення родючості ґрунтів земельної ділянки та план заходів, спрямований на охорону та поліпшення земельної ділянки (зокрема меліорація земель, створення захисних лісових насаджень, тощо);
умови ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фіксування відомостей про ефективність такої діяльності: урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку ґрунту, періодичність та кількість внесення добрив, зміни в якості ґрунтів, тощо;
умови оціночних процедур, зокрема експертної грошової оцінки земельної ділянки та економічної оцінки земель, бонітування ґрунтів;
умови визначення втрат сільськогосподарського виробництва;види сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських культур), що підлягають виробництву та умови сівозміни;
порядок та строки ґрунтового та агрохімічного обстеження земельної ділянки, наданої для потреб аграрної УРП, на момент укладення такої угоди;проект земле-охоронних заходів та порядок їх фінансування."
Чи таке:
«У разі укладення аграрної УРП, право користування земельною ділянкою може бути обмежене, тимчасово заборонено (зупинено) Кабінетом Міністрів України у разі порушення законодавства в галузі охорони земель або виробництва сільськогосподарської продукції небезпечної чи непридатної для споживання.»
Чи пристануть нинішні і майбутні орендарі на таку «пропозицію» держави, чи підуть собі геть подалі від такого «розподілу» у разі прийняття законопроекту, — покаже час.
І наостанок. А навіщо «город городити»? Що то за дефіцит такий ота продукція, яку мають вирощувати на державних землях її майбутні орендарі і 20% якої віддавати Державі. Чи не краще просто справляти звичайнісіньку орендну плату чи земельний податок, чи якийсь окремий «земельний збір», але до Державного (місцевого) бюджету, на якусь його «цільову поличку» і звідти виділяти кошти для закупівель на ринку України продукції, яка потрібна Державі для забезпечення того, чого вона забажає (продовольчої безпеки, достатку громадян і т.ін.).