Перші партнери Syngenta в Україні, 1 тис. га земель під селекцію, 100 тис. кв. м складів: як працює «організм» агрокорпорації Степова

Як агрокорпорації «Степова» вдається поєднувати 6 напрямків бізнесу: продаж та експорт насіння власної селекції, вирощування та доробку насіння, оренду складських приміщень класу А, продаж та зберігання РКД, ремонт с/г техніки. Розповідає президент агрокорпорації «Степова»
Артур Рисін і топменеджмент.
16.12.2021
Агрокорпорація «Степова» має понад 20-літню історію роботи. Вона першою в Україні почала доопрацьовувати насіннєвий матеріал для Syngenta.

Сьогодні у портфелі її активів також є науково-дослідний інститут, який займається селекцією та дослідженням зернових культур, і складський комплекс класу А, де зберігають свою продукцію Syngenta, Agrii, «Суффле Агро Україна» та чимало інших компаній. Її механічній базі зі складом запчастин в 1 млн найменувань можуть позаздрити деякі українські дистриб'ютори техніки. Свою продукцію, а це насіння власної селекції, корпорація експортує на ринки Казахстану, Республіки Узбекистану і Республіки Білорусі.

Однак, як і у більшості компаній з таким досвідом, в історії «Степової» були як злети, так і падіння. У 2014-2015 рр. вона заключила ексклюзивний контракт з дистриб'ютором «Імперія Агро». Разом вони створили спільну торгову марку Best Corn, під якою продавали насіння кукурудзи. Падіння дистриб'ютора і зупинка експортних відносин з Росією болюче вдарили по агрокорпорації «Степова». Вона втратила клієнтів і свою долю ринку. Але з тієї кризи винесла для себе дві істини: не помиляється той, хто нічого не робить; маючи команду, яка хоче розвиватися і змінювати компанію на краще, — всі проблеми під силу.

Якою «Степову» побачила команда Latifundist.com? Вмощуйтесь зручніше і занотовуйте лайфхаки від президента агрокорпорації і топменеджерів.

Команда Latifundist.com разом з Артуром Рисіним і топменеджментом сервісно-логістичного центру
Команда Latifundist.com разом з Артуром Рисіним і топменеджментом сервісно-логістичного центру

З медицини в агро — один крок

Історія агрокорпорації «Степова» бере свій початок у 2000 р. Саме тоді Леонід Рисін викуповує фермерське господарство і починає займатися агробізнесом. У 2009 р. зі США повертаються його сини: Артур та Тимур. Старший син Артур, ще навчаючись у школі, паралельно закінчив медичні курси (бо батьки мріяли про медичну кар'єру сина), а потім вступив до Міжнародної школи медицини на острові Сент-Кіттс (Карибські острови).

Через деякий час зрозумів, що завжди мріяв про власний бізнес і медицина — це не те, чим він хоче займатися в житті. На цьому етапі батько пропонує йому повернутися в Україну і розвивати разом з ним агробізнес. Як зізнався теперішній президент компанії, тоді його взяли директором на підприємство на правах старшого вантажника. Перші 5 років він всьому вчився у батька і буквально слідував за ним скрізь. Доводилося вставати о 6 год. ранку і повертатися додому опівночі, вчитися розмовляти з командою і ставити їм завдання.

Інфографіка агрокорпорації «Степова»
Скоро Артур зрозумів, що без додаткової освіти в Україні не може далі розвиватися, тому вступив до Дніпровського державного аграрно-економічного університету та здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент підприємства». До речі, своєю освітою займається і зараз. Він — студент Києво-Могилянської бізнес-школи, де вчиться по програмі President's МВА. А з 2015 р. працює над кандидатською дисертацією на тему впливу глобального потепління на вирощування озимої пшениці.

Із засновниками та сьогоднішнім президентом корпорації познайомилися, а тепер, щоб більш точно відобразити всю структуру агробізнесу «Степової», яку ми побачили на власні очі, уявімо, що це жива людина. І як у кожної живої людини, у неї є центральна нервова і серцево-судинна системи.

МОЗОК

науково-дослідний інститут
У 2004 р. «Степова» приймає рішення заснувати 4 науково-дослідних лабораторії по селекції насіння зернових, кукурудзи, бобових, сої і нуту. Так історично склалося, що на землях, які увійшли до складу компанії, раніше працювала «Синельниківська дослідна станція». У 2003 р. Леонід Рисін купує в Інституту кукурудзи (зараз Інститут зернових культур НААНУ) 15 гібридів і починає вирощувати посівний матеріал, потроху відновлюючи застаріле обладнання та техніку.

У 2010 р. «Степова» відкрила свій «Науково-дослідний інститут аграрного бізнесу». Сьогодні у його структурі працюють лабораторія молекулярної генетики та селекції кукурудзи, а також лабораторія насінництва. Також агрокорпорація є базовим підприємством «Одеського інституту селекції та генетики ім. акад. Т.Д. Лисенка» та «Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН». Ці установи надають нові сорти, які «Степова» випробовує і доводить з високих репродукцій до «супереліта» та «еліта».

Портфель продуктів

Артур Рисін
Сьогодні портфель продуктів агрокорпорації складається з двох сортів озимого (Дев'ятий Вал, Снігова Королева) і одного сорту ярого ячменю (Прерія). Більше 12 сортів пшениці, серед яких: середньостигла (Богдана), середньорання (Подолянка, Мудрість Одеська, Нива Одеська, Пилипівка, Місія Одеська, Зиск, Катруся Одеська), ранньостигла (Бунчук, Благородка Одеська, Ліга Одеська).

Також в портфелі 8 гібридів кукурудзи: РАМ 1033 (ФАО 180), Дніпровський 181 СВ (ФАО 180), Кремінь 200 СВ (ФАО 210), РАМ 1023 (ФАО 230), РАМ 1333 (ФАО 180 ), РАМ 8143 (ФАО 260), Даніїл (ФАО 280), Шквал (ФАО 270). Щодо гібридів кукурудзи, то у агрокорпорації є багато напрацювань, які згодом можна реєструвати та виводити на ринок.

Артур Рисін, президент компанії «Науково-виробнича агрокорпорація Степова»
Артур Рисін, президент компанії «Науково-виробнича агрокорпорація Степова»
«Наша селекція адаптована під українські реалії. Маю на увазі саме кліматичний чинник. Завдяки тому, що гібриди були виведені і вирощені тут, пристосовані до українських «погодних сюрпризів», ми інколи навіть виграємо у міжнародних компаній. Імпортна селекція вирощена в ідеальних умовах. Все, що вирощене в комфорті, потім погано може спрацювати у кризовій ситуації. По аналогії: чи зможе людина, яка виросла і живе в комфортних і теплих умовах, проявити себе у кризовій ситуації? Питання не риторичне», — зазначає Артур Рисін.
Його слова підтверджують і в лабораторії молекулярної генетики та селекції кукурудзи «Науково-дослідного інституту Аграрного Бізнесу». Там нам розповіли, що дослідні ділянки інституту розташовані на півночі степової зони, де дуже контрастні погодні умови (періоди вологи чергуються з періодами засухи). Тому вдається вивести такі гібриди кукурудзи, які стійкі до нестачі вологи і високої температури.
«Цей рік за погодними умовами, які склалися до середини серпня, був ідеальним для імпортних гібридів: вдосталь вологи, і погода наближена до тих умов, де вони були виведені. Та коли погодні умови стають більш стресовими, то імпортні гібриди залишаються далеко за нами. Тому все більше господарств почали цікавитися українською селекцією, бо вона дає урожай за будь-яких умов», — відмічає науковець інституту.
Територія агрокорпорації «Степова»​
Територія агрокорпорації «Степова»
Сьогодні під селекцію у «Степовій» відведено 1 тис. га земель. Зокрема, під кукурудзу — 32 дослідні ділянки по 2-10 соток. Ще на 22 га розташовується контрольний селекційний розплідник. Кожного року в інституті випробовують 3,5 тис. гібридів на врожайність і вологовіддачу. Також вони паралельно створюють ще 3 тис. нових гібридів. Наразі більшу увагу приділяють гібридам з великою вологовіддачею. Так, минулого року в каталозі вже з'явився гібрид Шквал.
«Як виглядає процес відбору найкращого гібриду? Ми знайшли формулу ідеального гібрида. Потім 3 роки його випробовуємо. Якщо бачимо, що він гарно себе показує, то відправляємо на екологічні випробування в різні кліматичні зони України. І тільки тоді передаємо на державне сортовипробування, яке триває ще 3 роки. Зараз, наприклад, два наших гібриди уже проходять таке випробування. Ще один гібрид, Лука, пройшов перший рік випробувань», — розповідає науковець інституту.

хаб усіх ТМЦ

Серце «Степової»

Серце людини виконує роль насосу, який працює безперервно. У випадку зі «Степовою» серцем є компанія «Агроцентр «Раївський», яка знаходиться в селі Веселе, Синельниківського району. Фактично це хаб, де знаходяться всі ТМЦ. Якщо раніше на кожному підприємстві корпорації потрібно було тримати свою механізовану бригаду, склади з добривами, ЗЗР і насінням, то тепер все це зібрано в одному місці. Таким чином зменшили кількість персоналу на місцях і позбулися крадіжок.
На території «Агроцентру «Раївський» знаходяться завод з доопрацювання насіннєвого матеріалу, завод малих партій і складський комплекс.

Завод

з доопрацювання насіння
Крім продажу та експорту насіння власної селекції, вирощування насіння на замовлення, «Степова» займається ще й доопрацюванням насіннєвого матеріалу.
Гравітаційний стіл на заводі з доопрацювання насіння
Гравітаційний стіл на заводі з доопрацювання насіння
Завод з доопрацювання насіннєвого матеріалу був побудований у 2005 р. У 2003 р. в Україну заходить компанія Syngenta. «Степова» стає її офіційним дистриб'ютором. Через деякий час Леонід Рисін і генеральний директор Syngenta Гебхард Рогенхофер домовляються про співпрацю і перший всього за півтора роки побудував сучасний завод з доопрацювання насіння. Так у «Степової» з'являється ще один актив, додатковий напрямок діяльності й ексклюзивна програма на декілька років співпраці з Syngenta.
Артур Рисін
«Syngenta розмістила у нас під вирощування гібридний соняшник (1 тис. га) та кукурудзу (800 га). Все насіння доопрацьовувалося на нашому заводі. Також вона орендувала в нас складські приміщення та адміністративний офіс. Зараз теж співпрацюємо і надаємо повний спектр послуг з доопрацювання насіння», — розповідає Артур Рисін.
Про те, як будувався завод, згадує директор Олександр Лемаєв. За його словами, будівництво котлована під завод розпочалося у 2004 р. Оскільки ґрунти у цій місцевості важкі, то доводилося рити глибокі котловани, шар за шаром засипати їх глиною і втрамбовувати. На наступному етапі вибирали постачальника обладнання. Сподобався проєкт датського виробника Cimbria Heid, але був один нюанс: для розміщення всього обладнання пропонували побудувати завод протяжністю 500 м. Тоді Олександр Лемаєв з колегами почав обмірковувати, як розмістити обладнання більш компактно.
«Ми придумали зробити його у вигляді ланцюга, який замикається. На вході отримуємо зерно. Воно проходить первинне очищення або аспірацію, під час якої з нього прибирається сміття і домішки. Потім зерно потрапляє на машину вторинного очищення, де відбувається очищення до потрібного розміру, наприклад, якщо це кукурудза, то до 6-10 мм. А далі насіння потрапляє у трієрний циліндр, калібрувальну машину, на гравітаційний стіл і в накопичувальний бункер. Воно по колу повертається на вихід, де протруюється і відразу фасується в мішки. До речі, до кожної машини є вільний доступ, і запросто може під'їхати техніка», — розповідає Олександр Лемаєв.
Олександр Лемаєв
У 2016 р. на заводі була проведена реконструкція. З'явився фотосепаратор SORTEX Z+ швейцарського виробника Bühler, який ділить насіння за колірною гамою. Його використовують, коли потрібно доопрацювати «проблемне» насіння (переважно насіння соняшнику). Ця культура часто заражається склеротиніозом. Особливістю цього грибка є те, що він утворює кругле або довгасте тіло такого ж розміру, що й насінина. Машини первинного і вторинного очищення не можуть на 100% відібрати таке насіння, а оптичний SORTEX справляється з цією місією на відмінно.
У 2018 р. на заводі встановили ще дві калібрувальні машини.
«Коли ми мали лише одну калібрувальну машину, то могли отримувати насіння кукурудзи трьох фракцій: великої (10-8,5 мм), середньої (8,5-7 мм) і маленької (7-6 мм). Після того, як встановили додаткове обладнання, можемо отримувати з однієї фракції круглу і плоску кукурудзу, всього — до 5 фракцій. Поки не ділимо так третю фракцію, бо вона дрібна і вся йде кругла», — розповідає Олександр Лемаєв.
Доопрацьоване насіння потрапляє у накопичувальні бункери. Їх на заводі три, і кожен по 25 т. Звідти воно потрапляє на дві лінії протруювання зерна. Все вище зазначене обладнання дозволяє одночасно працювати з 3-4 різними культурами. При цьому на кожному із етапів доопрацювання не буде змішування одного зерна з іншим.
Завод, як і серце людини, працює цілодобово в три зміни. На кожну зміну виходить до 5-6 робітників. Два місяці на рік він зупиняється на плановий ремонт. Всі процеси на заводі повністю автоматизовані. Є операторська, де в режимі реального часу на моніторі відображаються всі процеси на виробництві.

Що стосується сировини, то 90% пшениці і ячменю надходять із власних полів. Щодо кукурудзи — 90% своєї сировини і 10% давальницької, а соняшнику — 100% давальницької сировини. Наразі на заводі доробляють своє насіння такі компанії, як Syngenta, «Лімагрейн Україна».

Олександр Лемаєв
«Степова» дуже сильна по пшениці і ячменю. Це наша ікона. На заводі ми можемо робити 6-8 тис. т зернових і знаємо, що краще, ніж ми, зерно не доопрацює ніхто», — зазначає Олександр Лемаєв.

Для власних потреб є лабораторія, яка контролює якість зерна на кожному етапі виробництва. Наразі завод проходить сертифікацію по стандарту ISO.

Завод малих партій

Окремо для роботи вчених «Науково-дослідного інституту Аграрного Бізнесу» у галузі насінництва з 2015 р. працює завод малих партій. На цьому заводі доопрацьовують батьківські форми кукурудзи від 50 кг до 50 т. За словами заступника директора насіннєвого заводу Василя Бугаєва, завод забезпечує повний цикл підготовки насіння.
«Аналогів такого маленького заводу, який має повністю замкнутий цикл виробництва, в Україні — одиниці. Частина обладнання розроблялася і замовлялася спеціально під наші потреби. У чому наша унікальність? Ми працюємо з науковим матеріалом і слідкуємо за його чистотою. Наприклад, якщо на великому заводі на 1 тис. т потрапили 10-20 зернин з іншого змішування, то вони ролі не грають. Для нас, якщо на 500 кг потрапить 5 зернин іншого гібриду, — вже проблема», — розповідає Василь Бугаєв.
Василь Бугаєв
На заводі стоїть очищувач качанів Pover Husker. Біля нього працюють три людини, які відбирають нетипову кукурудзу, наприклад, заражену фузаріозом. Потім насіння потрапляє в машину для обмолоту. Її підбирали так, що досягти мінімального травмування насіння — всього 0,1-0,2%. Очищення зерна і калібрування на 5 фракцій відбуваються на обладнанні вітчизняного виробника «Завод «Фадєєв Агро».
На заводі встановлені дві зерносушарки. Одна працює на газовому паливі, і у сучасних реаліях її робота обходиться заводу недешево. Тому встановили ще одну — вже на твердому паливі (в 90% це качани від кукурудзи). До речі, проєкт розробили працівники заводу. Наразі обидві зерносушарки також задіяні і в основному виробництві, бо, як пояснив Олександр Лемаєв, вологість кукурудзи цього року — 16-21%.
У сезон збору врожаю на заводі малих партій працює 10-12 співробітників. Якщо завод працює додатково на основне виробництво (з жовтня до березня), то залучають ще 4-5 працівників.

Складські приміщення


агрокорпорації «Степова»
Для зберігання продукції та ТМЦ «Степова» має власні складські приміщення класу А. Причому територія не така вже й маленька — 100 тис. кв. м. Отже, є можливість здавати в оренду приміщення іншим учасникам ринку, і наразі 45% площі займають саме орендарі. Тут є всі умови, щоб зберігати не тільки насіння, а й ЗЗР, добрива, паливно-мастильні матеріали.
Людмила Попова
«У нас орендують приміщення Syngenta, Agrii, «Суффле Агро Україна» та багато інших компаній. Приймаємо на зберігання продукцію і від дрібних компаній. У зимовий час в складах підтримується температура не нижче +5℃. У літній період температура в холодильниках +16-17℃. Тут є всі умови для роботи персоналу, навіть душові. За потреби компанія може орендувати офіс, як це робить, наприклад, Syngenta.У нас є опція відповідального зберігання, тобто ми забираємо товар на зберігання і відпускаємо його. На території і в складах встановлений відеонагляд», — розповідає директор з рослинництва Людмила Попова.
Багато компаній обирають склади саме «Степової», бо тут гарна транспортна розв'язка: поряд проходить Сімферопольська траса і є залізнична станція.
Для зернової продукції передбачене підлогове зберігання або зберігання у біг-бегах. Саме «Степова» свого часу домоглася, щоб на законодавчому рівні виробникам дозволили зберігати на складах насіння класу «еліта» або «супереліта» у біг-бегах.

Кровоносна система — логістика

А ось роль артерії корпорації виконує підприємство «Степова-Агромех». Його головне завдання — техніка повинна вчасно виходити в поля підприємств агрокорпорації і закривати весь фронт робіт. Це величезний хаб із технікою. Зміни тут розпочалися у 2018 р., коли на посаду директора агротехнічного департаменту агрокорпорації «Степова» був призначений В'ячеслав Чугунов.
Техніка John Deere агрокорпорації «Степова»​
Техніка John Deere агрокорпорації «Степова»
По-перше, відкрилася власна СТО. Зараз практично 100% ремонтів техніки корпорація проводить своїми силами. Для цього в штаті є висококваліфіковані співробітники, необхідні інструменти та випробувальні стенди.

По-друге, почали переходити на техніку одного бренду — John Deere. За словами Вячеслава Чугунова, таке рішення прийняли, коли почали працювати з компанією «Агротек», яка оперативно поставляє запасні частини і надає сервіс. «То це ви склади і ангари спеціально в зелено-жовтий колір пофарбували, щоб бути в одній палітрі з John Deere?», — жартуємо ми.
Зараз на базі підприємства є наступна техніка:

  • 6 нових комбайнів John Deere С770;
  • 9 тракторов John Deere 120 к.с.;
  • 4 причіпних обприскувачі Berthoud;
  • причіпний обприскувач AMAZONE;
  • 2 самохідних обприскувача Hagiе;
  • зернові сівалки HORSCH Pronto 10 м і 12 м;
  • 4 пропашні сівалки Maschio Gaspardo 16-рядні;
  • селекційний комбайн для демо-посівів і сівалка Haldor.
«Вся техніка ділиться на групи: вантажні автомобілі (1 людина відповідає), імпортна техніка, до якої відноситься вся великогабаритна техніка, зокрема потужні трактори, комбайни і техніка JCB (2 людини відповідають), трактори і причіпна техніка, вилочні навантажувачі (3 людини). Плюс є окремо людина, яка відповідає за ремонт кузовів. Всі вони підпорядковуються моєму заміснику. Тобто ось така структура із 5-6 людей, яка контролює весь штат співробітників. Всього на підприємстві працює 77 осіб», — розповідає Вячеслав Чугунов.
Вячеслав Чугунов
Раніше у штаті було 112-114 механізаторів. Коли агротехнічний департамент очолив В'ячеслав, то їх кількість зменшили до 47. За рахунок чого відбулася реорганізація? Проаналізували, хто з команди може і готовий працювати на різній техніці. Цих людей залишили, інших — звільнили. Провели навчання і тепер працівники отримують значно вищу заробітну плату (у сезон до 50 тис. грн) і задіяні в роботі цілий рік. Як пояснює В'ячеслав, якщо людину правильно мотивувати, то від нього буде колосальна віддача.
Окремо на території є приміщення, де проводиться ремонт кузовних частин автомобілів. В'ячеслав розповідає, що наразі на балансі підприємства знаходиться 9 зерновозів КАМАЗ. Цього року придбали ще 2 машини і 2 причепи до них.
Вячеслав Чугунов
«На перший погляд не скажеш, що ця техніка має поважний вік. А все завдяки старанням робітників відділу, який ремонтує кузовні частини. Там стоїть німецький піскоструй, за допомогою якого знімають стару фарбу і приводять кузов до сучасного стану: де потрібно здійснюють зварювальні роботи, ґрунтують, шпаклюють і фарбують. Таким чином того року відремонтували 5 зерновозів», — зазначає В'ячеслав Чугунов.
Ще одне приміщення — склад запчастин, де одночасно зберігається до 1 млн найменувань. Його укомплектуванням зайнялися три роки тому. Тоді ж придумали таке ноу-хау: кожне підприємство корпорації повинно мати свій стелаж із необхідними запчастинами. На кожну запчастину нанесли штрих-код і занесли в програму 1С. До речі, ідею з таким складом підтримав тільки Артур Рисін, незважаючи на те, що інвестиції склали до 5 млн грн. Багато колег і співробітників були проти. Та цей проєкт показав, що він дієвий і приносить суттєву економію.
На території встановлені бочки з РКД, які можуть вміщувати до 5 тис. т. Частину, а саме 2300 т, використовують для потреб корпорації, а залишки продають. Також надають послуги зі збереження і відвантаження РКД своїм клієнтам. Для цього мають на балансі 5 машин для перевезення рідких добрив.

Пульс стабільний

Компанія нарощує свій портфель дистриб'юторів в Україні та в сусідніх країнах. Виводить у цьому році новий гібрид.

Паралельно готується розширяти інфраструктуру. Головний проєкт наразі — будівництво елеватора. На цей вид послуг в регіоні є попит, тому мають надію, що досить скоро зможуть втілити цей амбітний план в життя.

Зерно кукурудзи
Ось такою ми побачили агрокорпорацію «Степова»: витривалою, готовою до експериментів, стійкою та вмісткою:) .

P.S. За 10 років Латифундист вперше побачив такі масивні та сучасні аграрні склади. Радимо напроситися в гості і заразом купити насіння :)

Наталія Родак, Latifundist.com
Фотограф — Олександр Стасюк

Виконано за допомогоюDisqus