Александр Чеснакофф:
За останні 5 років фінансова грамотність аграріїв зросла

— Поки у нас діють програми для фізичних осіб, які хочуть придбати землю. Попит невеликий. Та й я вважаю, що поспішати не варто. Потрібен час, щоб українці звикли до того, що землю можна купувати.

Панує думка, що в українській економіці все повільно відбувається. Мені здається, що до відкриття ринку землі навпаки, всі кудись поспішали. А коли сильно квапишся, то не бачиш стіну і можеш добряче об неї вдаритися. Якщо робити все розмірено, то можна маневрувати і адаптуватися.

Те, що ринок відкрився — це вже величезна перемога. Коли я приїхав в Україну, всі тільки і говорили про мораторій. Пройшло 5 років, кожного року земельна реформа відтерміновувалася. Зараз юридичні особи ще не можуть купувати землю і це добре, бо це час для банків і учасників ринку адаптуватися, подивитися, як він буде працювати. Тому не впевнений, що потрібно поспішати.

Ми готові надавати кредит фізичній особі, якщо вона доведе, що може погасити його. Землю ми беремо в якості застави. Але ми не хочемо її забрати у фермера, бо для нього нічого ціннішого, ніж земля немає. Наша задача на березі визначити, чи він фінансово спроможний обслуговувати кредит. Якщо так — фінансуємо.

— Дуже багато спекуляцій сьогодні на тему ринку землі. Найпопулярніша теза: потрібно вже зараз інвестувати, бо вартість 1 гектара буде дорожчати. Або: інвестуйте в землю — і будете як у Франції або Польщі отримувати прибутки.

Кожен повинен визначити для себе: чи хоче він займатися землею і в неї вкладати. Потрібно все робити на довгострокову перспективу. Якщо є бізнес-план — то тоді так. Чи вигідно інвестувати в землю? Земля — це довгостроковий актив. Пройде одне або навіть кілька поколінь аграріїв — і тільки тоді отримаємо відповідь.

— Дивлячись з якими клієнтами працювати. Ми в кінці минулого року запустили програму беззаставного фінансування. Обмеження по сумі 5 млн грн.

— Ні, це може бути і новий клієнт, але ми повинні ознайомитися з його кредитною історією і репутацією. Для цього ми збираємо інформацію про нього, аналізуємо. Цікавимося у його колег, що це за людина, що це за бізнес. Після цього вже розуміємо, на яких умовах можемо з ним працювати: чи з заставою, чи без.

— Традиційно 50% кредитного портфеля — це агробізнес. Цього року ми почали більше приділяти уваги аграріям з невеликим земельним банком. Взагалі банк фінансує агровиробників від 200 га, але інколи робимо винятки і працюємо з клієнтами з меншим земельним банком.

Раніше ми бачили, що великі та середні агровиробники мають більший доступ до фінансування і банки активно конкурували за них. Зараз завдяки державним програмам, зокрема «Доступні кредити 5-7-9%», малий агробізнес отримав більший доступ до фінансування. Тож ми бачимо для себе перспективу у тому, щоб знижувати поріг земельного банку клієнтів, з якими працюємо.

— Так, загальний портфель агробізнесу виріс більше ніж на 30%, а в сегменті МСБ — більше ніж на 60% за 9 місяців поточного року. Зокрема цьому сприяла програма «Доступні кредити 5-7-9%». Від самого початку вона створювалася, щоб підтримати малий бізнес і в цілому економіку. Найбільше вона отримала відгук саме у агровиробників. Аграрії змогли здешевити свої кредити, а вивільнені кошти вкласти у свій розвиток, зокрема підготуватися до наступного року, який видається не таким багатообіцяючим, як цей.

— Агробізнес — один із найскладніших бізнесів у світі. Аграрії працюють з рослинами — живими організмами. Це означає, що на організм впливає навколишнє середовище, зокрема температура, вологість. Цього року агровиробникам пощастило і вони отримали гарний, якісний урожай. Ціни на зерно б'ють рекорди. Аграрії мають отримати гарну маржу. Але кожен досвідчений фермер вам скаже, що не буває, щоб один рік повторювався двічі.

Що ми бачимо зараз? Інфляцію, ріст цін на нафту, бензин, метал. Це означає, що ціни на наступний рік на ЗЗР, насіння, бензин, техніку, силоси для елеваторів теж будуть підвищуватися. Маржа вже буде не така, як в цьому році.

У аграрія повинен бути резерв, бо наступний рік може бути неврожайний. Хоча зазвичай в Україні кожен рік достатньо врожайний.

— Я погоджуюсь із цією думкою. Як і інші центробанки країн, НБУ у першу чергу дивиться на інфляцію. Зараз всі бачать, що інфляція зростає, але ніхто не може спрогнозувати: чи це тимчасове явище, чи воно буде тривати 1-2 роки.

Якщо тимчасове явище, тоді не факт, що облікова ставка буде зростати і надалі. Але я все ж схиляюся до думки, що це не тимчасове явище.

Будуть ще рости ставки за кредитами? Можливо. Однозначно, знижуватися вони будуть не скоро.

— Такі скарги від експортерів чув і в минулому році, і два-три роки тому. Я вважаю, що уряд будь-якої країни не має повноважень і змоги зміцнювати або девальвувати валюту. Ці процеси регулює ринок.

Є багато прикладів, як уряди країн захищали свою валюту. Найбільш відомий кейс, пов'язаний з Великобританією, коли під час створення ЄС і введення в обіг єдиної валюти євро, уряд країни намагався захистити фунт.

Насправді, завдання уряду і навіть більше центрального банку — захищати стабільність ринку, а не управляти курсом валют.

— AIR — це А (Ambitious — амбіційний), І (Innovative —інноваційний), R (Responsible — відповідальний).

Що стосується амбіцій, то традиційними фокусами для нас є агросектор, міжнародний бізнес і автокредитування. По кожному із цих напрямів ми і зараз в трійці лідерів, а по автокредитуванню — перші. Наша амбітна мета — стати лідерами у всіх цих напрямах.

Що стосується інновацій, то це запуск нових продуктів і діджиталізація. Наприклад, рік тому ми запустили лізинг і він користується великим попитом у наших клієнтів. Минулого року також запустили новий мобільний додаток для фізичних осіб СА+, яким наразі користується вже 150 тисяч клієнтів. Зараз працюємо над новим додатком для малого бізнесу. До кінця року запустимо новий Клієнт-Банк для корпоративного бізнесу.

Відповідальність — це зокрема і про відповідальність наших співробітників перед клієнтами. Ми плануємо надати нашим співробітникам більше повноважень. Віримо, що таким чином банк стане більш гнучким і оперативним у схваленні рішень. Така зміна позитивно вплине і на відносини з клієнтами — їх питання будуть вирішуватися швидше. Також банк сповідує принципи сталого розвитку та планує бути в ТОП-10 соціально відповідальних компаній України.

— До 2025 року хочемо досягти 10% частки «зеленого фінансування» у кредитному портфелі корпоративного бізнесу. Для цього активно будемо підтримувати проекти у галузі відновлюваної енергетики та працювати над оцінкою компаній по критерію ESG (екологічне, соціальне та корпоративне управління).

— Вони є, але досить мало. Чому? З досвіду Франції можу сказати, що для цього потрібно, щоб населення хотіло позитивно впливати на екологію, будувати у своїй країні «зелену економіку». Поки в Україні такого мало. Але ми до цього обов'язково прийдемо. Другий момент — клієнти повинні усвідомити, що, інвестуючи, наприклад, в енергозберігаюче обладнання, зможуть зекономити в довгостроковій перспективі.

Тому зараз ми стимулюємо клієнтів купувати техніку в рамках програми ЄБРР, згідно з якою вони можуть отримати кешбек 10% від суми фінансування. В угоді є перелік об'єктів фінансування — це сучасна агротехніка, що має менший шкідливий вплив на довкілля, економна у споживанні пального, менше ущільнює ґрунт. Напроти назви певної техніки можна побачити зелений листочок — він називається GET (green economy Transition) і визначається за рівнем викидів та впливом техніки на довкілля. Оскільки отримання фінансової вигоди важливе для клієнтів, стимулюється вибір саме на користь зеленої техніки.

— З травня цього року кількість клієнтів почала збільшуватися. Завдяки програмі ЄБРР за лізингом масово звернулися представники малого та середнього бізнесу, передусім з аграрного сектору. Звісно, це тільки перший рік, але ми вже бачимо успішність цього фінансового інструменту.

Цей рік закінчимо на показниках лізингового портфелю 600-700 млн грн. В наступному році ставимо задачу перевищити 1 млрд грн. До 2025 року плануємо увійти в трійку лідерів на ринку фінансового лізингу. Так, зараз у нас є монополіст на ринку. Але, якщо на ринку будуть ще пропозиції, то клієнт зможе їх порівнювати і обирати ту, яка йому більше підходить. Від конкуренції виграє клієнт.

Насправді, ми запустили фінансовий лізинг, тому що бачили на нього попит. Клієнти просили у нас техніку у лізинг, а ми відповідали відмовою. Цей інструмент успішно працював у Франції, де є навіть цілий напрям факторингу і фінансового лізингу, але не в Україні. Три роки тому ми задумалися над його впровадженням тут і в 2020 році запустили цей напрям.

Зараз ми надаємо фінансовий лізинг у гривні. Працюємо з юридичними особами. Наші два цільові напрями — агротехніка і автомобілі для корпоративного бізнесу.

— Ці програми користуються попитом тоді, коли правильно побудовані. Це означає, що і з боку банку, і з боку партнера є більш лояльні умови фінансування. Таким чином клієнт на вигідних умовах купує насіння, добрива, засоби захисту рослин та сільгосптехніку і обладнання.

Ми бачимо, що об'єм фінансування в рамках партнерських програм у Credit Agricole збільшується. В 2020 ріст перевищив 50%, а в поточному році — вже 70%.

Є партнерські програми, по яких ми працюємо вже 7 років. Постійно розширюємо коло партнерів. В цьому році підписали угоду про стратегічне партнерство з компанією Lindsay — світовим лідером в сферах зрошення та інфраструктури. Тепер аграрії можуть на вигідних умовах придбати іригаційне обладнання виробника. Зараз попит на таке обладнання невеликий, але зміна клімату змушує аграріїв шукати нові способи ведення бізнесу. До того ж земельна реформа сприяє тому, що аграрій вже розуміє, що він інвестує у свою землю. Поки таке обладнання надається в кредит, але ми розглядаємо можливість надавати його і в лізинг.

— Потенційних клієнтів точно не зупиняє. Не думаю, що клієнти дуже звертають увагу на назву. Їх більше цікавить якість обслуговування, програми. Зараз наш банк входить у ТОП-10 банків світу. Ми присутні у 48 країнах. В Україні ми в ТОП-5 найнадійніших банків. А те, що ми називаємось Agricole — ще більше привертає до нас увагу аграріїв. До того ж у нас є власна агрокоманда і унікальний на ринку проект «Агрошкола». Ми довели, що розуміємо аграріїв і можемо успішно з ними працювати.

— Коли я тільки прийшов працювати в Україну, то агровиробники дуже хотіли володіти своїм трактором. Не брати його у кредит, чи лізинг, а саме придбати за власні кошти. Зараз вони зрозуміли, що можна не вилучати з обігу всі кошти на купівлю сучасної техніки, бо є багато кредитних і лізингових програм.

Другий момент стосується того, що сучасний український аграрій почав інвестувати на перспективу. Причому не на рік, чи два, а на декілька років вперед. Це добре для економіки. Водночас, це добре і для банків, бо нам не подобається інвестувати у короткостроковому періоді. Наприклад, у Франції стратегія співпраці з клієнтами — це питання на 5-10 років уперед. Це питання покоління. Маю надію, що до цього ми прийдемо і в Україні. Цей шлях вже починається. За цим приємно спостерігати.

І третій момент — за ці роки змінився як наш досвід роботи з агробізнесом, так і досвід роботи аграрія з банком. У агровиробника у штаті з'явилися фінансисти, а у нас — агроексперти. Тому у підсумку виходить ефективний діалог.

— Вперше в Україну я потрапив, коли був ще студентом. Для прогулянки по Хрещатику одягнув помаранчеву футболку. Саме тоді була Помаранчева революція, про яку я нічого не знав. Тоді на Європейській площі були прихильники синьо-блакитного табору, а на Майдані — помаранчевого. І я в своїй помаранчевій футболці ходжу і помічаю, що люди якось на мене не так дивляться. Ось це були перші враження (сміється — прим. ред).

Коли я 5 років тому вдруге повернувся в Україну, — люди були ті ж самі: такі ж відкриті, щирі, добрі. Тут є те, чого мені не вистачає у Франції — драйв. Бажання щось змінити у своєму житті. У Франції зараз люди більше хочуть захистити те, що у них вже є.

Можливо тут суспільство прагне розвитку, бо багато пережило і втратило. Історія мала багато злетів і падінь. Але, незважаючи на це, у людей все одно горять очі.

— Я займаюся спортом, щоб тримати себе у тонусі і відволікатися від роботи. Люблю подорожувати і займатися дайвінгом. Вперше спробував дайвінг 25 років тому у Червоному морі. Коли ти під водою, то це, мабуть, єдиний момент, коли ти наодинці з собою. Ти не згадуєш роботу. Не думаєш про задачі. Це найвищий дзен.