МХП Косюка став символом аграрної дилеми ЄС щодо України — Financial Times
МХП Юрія Косюка став одним із найяскравіших прикладів дилеми, з якою Євросоюз стикається напередодні подальшої інтеграції українського агросектору. Для України компанія є прикладом великого бізнесу, який зберіг виробництво під час війни та продовжив міжнародну експансію, тоді як частина європейських аграріїв бачить у ній конкурента, здатного суттєво змінити ринок.
Про це йдеться у матеріалі Financial Times про Юрія Косюка та МХП.
Видання нагадує, що ще президент Франції Еммануель Макрон, критикуючи різке зростання імпорту української курятини до ЄС, фактично персоніфікував проблему в особі Косюка. За даними FT, поставки української курятини до Євросоюзу зросли приблизно зі 103 тис. т у 2021 році до 200 тис. т у 2025 році. У результаті на Україну припадає понад п'ята частина всього імпорту м'яса птиці до ЄС.
Особливо гостро посилення українського виробника сприймають у Польщі. Голова Національної федерації виробників птиці та яєць Павел Подставка назвав експансію МХП «головною загрозою» для польських птахівників. За його словами, європейські та українські виробники працюють за різних регуляторних умов, що дозволяє МХП пропонувати ціни, яких виробникам у ЄС складно досягти.
У МХП таку аргументацію заперечують. У компанії пояснюють свою конкурентоспроможність не торговельними преференціями, а вертикальною інтеграцією, інвестиціями, ефективністю виробництва та високою продуктивністю. МХП також заявляє, що дотримується ключових вимог ЄС щодо добробуту птиці, а продукція, яка потрапляє на європейський ринок, проходить відповідний контроль.
Financial Times згадує і суперечку навколо так званого Batman cut. У 2018 році МХП експортував до ЄС специфічний відруб курятини, за якого грудку залишали з частиною крила, кісткою та шкірою. Такий продукт не підпадав під тарифну категорію звичайної курячої грудки, для якої діяли квоти. Єврокомісія тоді визнала, що така практика дозволяла обходити тарифну квоту, однак незаконною вона не була. Один зі співрозмовників FT серед чиновників ЄС описав підхід компанії як дотримання букви правил, але не завжди їхнього духу. У МХП наголошують, що діяли в межах встановлених Євросоюзом правил.
Окрему увагу FT приділяє фінансовій підтримці МХП під час повномасштабної війни. За оцінкою видання, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку надав групі близько €300 млн фінансування. Це також викликає невдоволення частини європейських аграріїв, які вважають, що європейські інституції таким чином підтримують їхнього майбутнього конкурента.
Водночас ці кошти не спрямовувалися безпосередньо на придбання активів у ЄС. ЄБРР пояснював фінансування необхідністю підтримати роботу українського бізнесу в умовах війни, продовольчу безпеку, експорт і фінансову стійкість компанії. Зокрема, банк надавав МХП $90 млн на оборотний капітал для виробництва та експорту соняшникової олії, $100 млн на рефінансування єврооблігацій, €24 млн на підтримку рослинницьких операцій, а у 2025 році організував інвестиційний пакет до €100 млн, з яких €40 млн припадали безпосередньо на ЄБРР.
На тлі війни МХП продовжив розширення в Європі. У серпні 2025 року група завершила придбання понад 92% іспанської UVESA — одного з великих вертикально інтегрованих виробників птиці та свинини в Іспанії. Також компанія домовилася про поетапне придбання 70% грецького виробника Th. Nitsiakos AVEE із можливістю у майбутньому збільшити частку до 100%. Наприкінці серпня 2026 року угода MHP/Nitsiakos пройшла відповідну процедуру в Європейській комісії.
Читайте також: МХП купує одного з лідерів грецького ринку курятини. Що відомо про Nitsiakos
FT також звертає увагу на повернення МХП на міжнародний ринок єврооблігацій. У 2026 році компанія випустила $450 млн єврооблігацій зі ставкою 10,5% і погашенням у 2029 році. Кошти разом із власним фінансуванням компанія спрямувала на рефінансування $550 млн облігацій із погашенням у 2026 році.
За підсумками 2025 року виручка МХП становила $3,77 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Financial Times зазначає, що після інтеграції останніх європейських придбань масштаби міжнародного бізнесу групи продовжать зростати.
У МХП свою європейську експансію розглядають не як загрозу для аграрного сектору ЄС, а як частину майбутньої продовольчої безпеки Європи. У компанії вважають, що українське виробництво може допомогти ЄС задовольнити зростаючий попит на м'ясо птиці та зменшити залежність від імпорту з третіх країн.
Таким чином, зазначає FT, МХП опинився в центрі ширшої дискусії про те, як Євросоюз інтегруватиме українське сільське господарство. З одного боку — конкурентоспроможні великі українські виробники та потенціал України посилити продовольчу безпеку ЄС, з іншого — побоювання європейських фермерів щодо цінової конкуренції, регуляторних відмінностей та перерозподілу ринку.
Софія Ярошенко, Latifundist.com, 2026 р.