МХП Косюка став символом аграрної дилеми ЄС щодо України — Financial Times

Про це йдеться у матеріалі Financial Times про Юрія Косюка та МХП.

Видання нагадує, що президент Франції Еммануель Макрон, критикуючи різке зростання імпорту української курятини до ЄС, фактично персоніфікував проблему в особі Косюка. За даними FT, поставки української курятини до Євросоюзу зросли приблизно зі 103 тис. т у 2021 році до 200 тис. т у 2025 році. У результаті на Україну припадає понад п'ята частина всього імпорту м'яса птиці до ЄС.

Особливо гостро посилення українського виробника сприймають у Польщі. Голова Національної федерації виробників птиці та яєць Павел Подставка назвав експансію МХП «головною загрозою» для польських птахівників. За його словами, європейські та українські виробники працюють за різних регуляторних умов, що дозволяє МХП пропонувати ціни, яких виробникам у ЄС складно досягти.

У МХП таку аргументацію заперечують. Свою конкурентоспроможність у компанії пояснюють вертикальною інтеграцією, інвестиціями, ефективністю виробництва та високою продуктивністю. Виконавчий голова МХП Джон Річ також називає частину критики компанії політично мотивованою. МХП наголошує, що дотримується ключових вимог ЄС щодо добробуту птиці, а продукція, яка потрапляє на європейський ринок, проходить відповідний контроль.

Financial Times згадує і суперечку навколо так званого Batman cut. У 2018 році МХП експортував до ЄС специфічний відруб курятини, який не підпадав під тарифну категорію звичайної курячої грудки, для якої діяли квоти. Єврокомісія тоді визнала, що така практика дозволяла обходити тарифну квоту, однак незаконною вона не була. Один зі співрозмовників FT серед чиновників ЄС описав підхід компанії як дотримання букви правил, але не завжди їхнього духу. У МХП у відповідь наголошують, що Єврокомісія не визнала дії компанії незаконними і група працювала за правилами, встановленими самим ЄС.

Окрему увагу Financial Times приділяє тому, як МХП працює під час повномасштабної війни, та ролі працівників у стійкості бізнесу. Джон Річ називає людей найсильнішим активом компанії, яка має близько 39 тис. співробітників в Україні. Видання, зокрема, розповідає історію працівника МХП Олександра Шумлянського, який служив у ЗСУ та втратив зір після поранення. Компанія оплатила йому перенавчання на масажиста, після чого він повернувся до роботи в МХП.

FT також пише про адаптацію виробництва до воєнних ризиків. Через загрозу російських ракетних і дронових атак компанія прискорила автоматизацію, зокрема на своєму найбільшому виробничому комплексі у Вінницькій області, щоб уночі підприємство могло працювати з мінімальною присутністю людей.

У цьому ж контексті FT розглядає фінансову підтримку МХП під час повномасштабної війни. За оцінкою видання, «Європейський Банк Реконструкції та Розвитку» надав групі близько €300 млн фінансування. Сам ЄБРР пояснював кредити необхідністю підтримати роботу компанії, її фінансову стійкість, виробництво та експорт в умовах війни.

Ці кошти не спрямовувалися безпосередньо на придбання МХП активів у Західній Європі. Водночас радник компанії зазначив FT, що підтримка ЄБРР допомогла стабілізувати українську частину бізнесу, що дало групі можливість продовжувати міжнародний розвиток. Сам факт такого фінансування водночас викликає критику частини європейських аграріїв, які вважають, що європейські інституції підтримують їхнього майбутнього конкурента.

Міжнародну експансію МХП розпочав задовго до повномасштабної війни. У 2019 році група придбала словенську Perutnina Ptuj, після чого продовжила розширювати присутність на європейському ринку. У серпні 2025 року МХП завершив придбання понад 92% іспанської UVESA — одного з великих вертикально інтегрованих виробників птиці та свинини в Іспанії. Також компанія домовилася про поетапне придбання 70% грецького виробника Th. Nitsiakos AVEE із можливістю у майбутньому збільшити частку до 100%. Наприкінці серпня 2026 року угода MHP/Nitsiakos пройшла відповідну процедуру в Європейській комісії.

Читайте також: МХП купує одного з лідерів грецького ринку курятини. Що відомо про Nitsiakos

FT також звертає увагу на повернення МХП на міжнародний ринок єврооблігацій. У 2026 році компанія випустила $450 млн єврооблігацій зі ставкою 10,5% і погашенням у 2029 році. Кошти разом із власним фінансуванням компанія спрямувала на рефінансування $550 млн облігацій із погашенням у 2026 році.

За підсумками 2025 року виручка МХП становила $3,77 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Financial Times зазначає, що після інтеграції останніх європейських придбань масштаби міжнародного бізнесу групи продовжать зростати.

У МХП свою європейську експансію розглядають не як загрозу для аграрного сектору ЄС, а як частину майбутньої продовольчої безпеки Європи. За оцінкою Джона Річа, протягом наступних п'яти років Європі знадобиться додатково близько 1,6 млн т м'яса птиці для задоволення попиту. Він вважає, що Україна може допомогти ЄС наростити продовольчу самодостатність і зменшити залежність від імпорту, зокрема з Бразилії.

У МХП відтак розглядають Україну як складову не лише оборонної, а й продовольчої безпеки Європи та наголошують, що сама компанія вже є європейським бізнесом.

Софія Ярошенко, Latifundist.com, 2026 р.