Вважається, що аграрна Європа — це передусім маленькі сімейні ферми. Однак останні дані свідчать, що агро в ЄС впевнено рухається в бік консолідації земель.
У період з 2005 по 2020 рік кількість господарств у ЄС скоротилася з приблизно 14,5 млн до 9,1 млн, тобто на 37%, наводить статистику Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO). Натомість середній розмір господарств невпинно зростає, а великі ферми (понад 100 га) контролюють усе більші площі. Окрім укрупнення, в ЄС зменшується частка змішаних господарств на користь виробництва зернових або молока.
Особливо помітна ця тенденція в Німеччині, Франції, Нідерландах, Румунії, Польщі. Наприклад, у Франції ферми з понад 100 га становлять лише 7% усіх господарств, але обробляють понад 56% агроземель. У Румунії, попри велику кількість дрібних виробників, господарства понад 100 га вже контролюють майже половину всіх сільгоспугідь. У Чехії 8% господарств обробляють 70% агроземель, говорить експерт.
А ось найшвидше процес укрупнення відбувається у країнах колишнього соцтабору — Румунії, Болгарії, Чехії, Литві, Естонії і там великі агрокомпанії є домінуючими. За словами Тараса Гагалюка, це частково пов’язано з історичними та культурними чинниками: мешканцям цих країн ближча модель великих агропідприємств, ніж мешканцям Західної Європи.

«За оцінками ірландського видання AgriLand, ЄС втрачає в середньому 267 тис. фермерських господарств на рік або понад 700 на день. До 2040 року зникне ще понад 6,4 млн таких підприємств. Це — не випадковість, а системний процес, який відображає зміну моделі агровиробництва в ЄС», — зазначає Тарас Гагалюк.