Румунія не відчуває дефіциту соняшнику чи сої — імпорт з України переоцінений, — аналітик Agricore

У Румунії немає дефіциту соняшнику, ріпаку чи сої, а «рекорд» імпорту української сої (близько 100 тис. т у 2025-му) — перебільшення. Ключовий стримувальний фактор — повільна й неочевидна система ліцензування імпорту; значна частина потоку — це транзит через порт Констанца.

Про це в коментарі Latifundist.com повідомив Петар Дімітров, старший брокер та аналітик у компанії Agricore.

У 2023 році Румунія тимчасово заборонила ввезення низки товарів, зокрема олійних культур, із України. Згодом Єврокомісія дозволила імпорт у межах спеціального режиму ліцензування, який у Румунії діє з жовтня 2023 року.

Підписуйтесь на наш Telegram: все про внутрішнє життя агрохолдингів

Як зазначають місцеві переробники, процедура настільки незрозуміла й повільна, що більшість компаній просто не намагаються отримати ліцензії. Поточне законодавство діє до кінця 2025 року й може бути продовжене.

«Тому «рекордні» 100 тис. т української сої, про які повідомляють у 2025 році, насправді переважно є транзитом через порт Констанца до інших країн. Називати це рекордом — перебільшення, з огляду на масштаб українського врожаю», — каже експерт.

Румунія не має дефіциту соняшнику, ріпаку чи сої. Країна залишається нетто-експортером, а рівень завантаження переробних потужностей — нижчим за потенційний обсяг сировини. Тому вибір, що саме переробляти, залежить виключно від маржі.

У 2022–2023 роках румунські фермери активно виступали проти імпорту з України, побоюючись цінового тиску. Проте згодом ринок сам урівноважив ситуацію.

«Ми не є творцями цін — лише їхніми приймачами. Світовий ринок визначає правила, а обмеження імпорту шкодять усім. Коли переробники не можуть закупити стабільну сировину, виробництво зупиняється, а фермери залишаються зі складськими залишками», — пояснює Петар Дімітров.

На їхню думку, це важливий урок для регіону, але співрозмовник задає питання чи всі його засвоїли.

За словами експертів, дискусії про захист місцевих аграріїв сьогодні відійшли на другий план.

«Фермери, трейдери і переробники мають куди серйозніші виклики, ніж сперечатися про імпорт. Але якщо суперечки знову виникнуть, усім зрозуміло, хто має трактори, щоб перекрити дороги», — іронізує Петар.

Імпорт українських олійних у 2025/26 МР залежатиме від внутрішніх стимулів для українських переробників. Якщо їм буде вигідніше переробляти сою всередині країни, експорт сирого насіння може зменшитися.

«Не виключено, що певні обсяги все ж експортуватимуться, але не слід забувати — Румунія є експортером, а її потужності переробки обмежені», — підсумовує аналітик.

Софія ЯрошенкоLatifundist.com, 2025 р.