У Раді пропонують обнулити експортні мита на сою, ріпак і соняшник: зареєстровано два законопроєкти

У Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, які передбачають тимчасове обнулення експортного мита на сою, ріпак і соняшник. Основна різниця між ними — строк і момент, з якого має почати діяти мораторій, пише Latifundist.com.

Основний законопроєкт №15522 зареєстрували 18 серпня 2026 року. Його автор — народний депутат Сергій Бунін. Альтернативний законопроєкт №15522-1 зареєстрований 20 серпня, його автор — народний депутат Андрій Богданець. Обидва документи наразі опрацьовуються у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроєкт Буніна пропонує встановити ставку експортного мита на сою, ріпак і соняшник на рівні 0% для всіх експортерів — незалежно від форми власності, статусу товаровиробника чи наявності посередницьких договорів. Мораторій пропонується встановити строком на три роки.

У пояснювальній записці автор законопроєкту прогнозує, що обнулення мита може призвести до зростання закупівельних цін для аграріїв на 8–12%. Також очікується, що це дозволить аграріям отримати більше оборотних коштів і допоможе уникнути скорочення посівних площ під олійними культурами.

Довідка Latifundist.com. У тексті законопроєкту №15522 є суперечливе формулювання щодо початку дії мораторію. Документ передбачає його встановлення на три роки «з дня набрання чинності цим Законом», але водночас — «не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні». За буквальним прочитанням цієї норми, обнулення мита має розпочатися лише після завершення воєнного стану.

Саме підхід до строку дії мораторію змінює альтернативний законопроєкт Богданця. Він пропонує обнулити мито з дня набрання законом чинності й зберігати нульову ставку до припинення або скасування воєнного стану, але в будь-якому разі не менш як два роки.

У пояснювальній записці до альтернативного проєкту зазначається, що положення основного законопроєкту «не повною мірою забезпечують досягнення задекларованої ним мети». Автор називає запропонований ним строк більш збалансованим і гнучким, оскільки він охоплює щонайменше два повних сільськогосподарських сезони та залишає державі можливість реагувати на зміну воєнної й економічної ситуації.

Обидва законопроєкти пояснюють необхідність скасування мит погіршенням економічних умов для аграріїв. Серед аргументів — зниження закупівельних цін через обмежені можливості експорту, додаткові адміністративні процедури, затримки при експорті та втрата конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.

Читайте також: Це урівнювання нагадує СРСР: В Контінентал заявили, що держава стимулює аграрія не підвищувати врожайність сої та ріпаку

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.