Пшениця дорожчає (але не в Україні), а покупці шукають заміну нашому і російському зерну: як світ реагує на ескалацію в Чорному морі
Джерело фото: Latifundist.com
В Україні пшениця дешевшає, бо її дедалі складніше вивезти, а у світі — дорожчає через ризик скорочення поставок із Чорноморського регіону. У попередньому матеріалі Latifundist.com розбирався, як ескалація вже позначилася на внутрішньому зерновому ринку: закупівлі в портах стали на паузу, а ціни на пшеницю за день просіли на 800–1000 грн/т.
Тепер дивимося ширше — як на ті самі події реагують світовий ринок, ключові покупці та конкуренти України. У фокусі закономірно опинилася пшениця, адже Україна та Росія разом забезпечують майже 30% її світового експорту.
Біржі відреагували першими, але потім відкотилися
«Прутня вам, а не валютну виручку від експорту збіжжя чорноморським шляхом, хробаки», — написав сьогодні у Telegram командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр), коментуючи зупинку судноплавства Азово-Донським каналом. Через цей регіон, за наведеними ним даними російських медіа, проходить до 30% зернового експорту Росії.
Від початку липня українські сили уразили 147 російських суден в Азовському та Чорному морях. Переважно цілями ставали танкери й буксири, але серед уражених були й суховантажі. Лише 16 липня Україна повідомила про удари по 11 суднах, зокрема трьох суховантажних.
Паралельно під російськими ударами опинилася українська портова інфраструктура. Пошкодження вже суттєво обмежили пропускну спроможність основних чорноморських портів. На середину липня чотири з 13 великих зернових терміналів призупинили закупівлю зерна. Щонайменше один термінал зупинив завантаження після того, як зафрахтоване судно розірвало контракт, повідомив співрозмовник Forbes Ukraine на зерновому ринку. Для України це особливо критично: через морські порти проходить до 90% експорту країни.
Більше про ситуацію в портах та настрої судновласників, читайте в нашому матеріалі Від атак на порти до мінус 800 грн/т на пшениці за день. Як ескалація в Чорному морі змінила зерновий ринок
У результаті під ризиком одночасно опинилися поставки з України та Росії, які разом забезпечують майже 30% світового експорту пшениці.
Румунія та Болгарія можуть виграти першими
Потенційним бенефіціаром перебоїв із чорноморським експортом може стати Європейський Союз. Трейдери очікують, що першими додатковий попит отримають Болгарія та Польща, а за ними — Румунія, Німеччина і Франція.
Бенуа Файо
старший зерновий аналітик
Expana
«Європейський Союз може виграти від уповільнення російського та українського експорту, але великих надлишків зерна для експорту в ЄС немає», — говорить Reuters старший зерновий аналітик Expana Бенуа Файо.
За його словами, Болгарія та Польща зараз мають перевагу за ціною. Румунія також може отримати додаткові продажі завдяки географічній близькості до основних покупців та зіставній вартості фрахту. Франція та інші країни Західної Європи можуть збільшити свою частку передусім на ринках Середземномор’я і Північної Африки.
У FranceAgriMer розраховують, що ранній урожай і висока якість французького зерна дозволять країні хоча б тимчасово повернутися на ринки, де її останніми роками витіснила дешевша пшениця з України та Росії.
Керівниця ASAP Agri Христина Серебрякова також називає Румунію та Болгарію першими потенційними бенефіціарами ситуації. За її словами, болгарську фуражну пшеницю з Бургаса пропонували приблизно по $247/т. Із фрахтом до Італії її вартість складала близько $270/т, тоді як італійські покупці не готові платити більше $250/т.
Христина Серебрякова
керівниця ASAP Agri
«Їхні бажані цінові рівні для партій Handysize перебувають приблизно біля середніх $240-х/т. Тому найбільше виграти від нинішньої ситуації можуть румунська та болгарська пшениця», — вважає Серебрякова.
Однак повністю замінити чорноморські обсяги Європа не зможе. Аналітики очікують, що імпортери не переорієнтуються на одну країну, а розподілятимуть закупівлі між кількома постачальниками. Крім країн ЄС, додатковий попит можуть отримати Аргентина, Австралія, Канада та США.
Арабські покупці оцінюють майбутні витрати
Особливо уважно за ситуацією стежать у країнах Північної Африки та Близького Сходу. Ліванське видання An-Nahar оцінило можливі наслідки для Єгипту, Алжиру, Тунісу, Лівану та Ємену.
Найбільшим ризиком для цих країн видання називає не негайний дефіцит пшениці, а подорожчання страхування і фрахту, затримки суден та зростання імпортних цін.
Найбільше залежить від імпорту Єгипет, який у 2026/27 МР може закупити на зовнішніх ринках 13,5 млн т пшениці. Імпорт Алжиру прогнозується на рівні 8,5 млн т, Ємену — 4,35 млн т, Тунісу — 1,85 млн т.
Ці країни можуть частково замінити українську та російську пшеницю зерном з Румунії, Болгарії, Франції та інших експортерів, однак така переорієнтація потребуватиме часу. Щоправда, більше уваги видання звертає на дефіциту російського зерна.
За словами експерта з фінансових ринків Амра Вахіба, головним ризиком є не повне зникнення російського зерна з ринку, а подорожчання та уповільнення його доставки. Росія може перенаправити частину експорту через Новоросійськ і балтійські порти, однак страхові тарифи зростатимуть, судновласники уникатимуть ризикових маршрутів, а постачання затримуватимуться.
Пшениці достатньо, але її дедалі складніше вивозити
Попри зростання світових цін, Серебрякова не очікує значного подорожчання пшениці на базисі CPT і FOB POC. Значні обсяги нового врожаю в Україні та Росії, а також загалом велика світова пропозиція продовжать стримувати ринок.
Христина Серебрякова
керівниця ASAP Agri
«Певний потенціал для зростання є, але він обмежений тим, що пшениці у світі загалом багато, включаючи великі врожаї та стоки у країнах - імпортерах. Тому значного простору для подорожчання, на мою думку, поки що немає. Тож покупці не готові платити настільки високі ціни», — говорить вона.
Для України ситуація ускладнюється тим, що логістика вже перевантажена поставками старого врожаю. За словами Серебрякової, доставка зерна з центральних областей до портів, яка раніше тривала близько двох тижнів, тепер може розтягуватися на місяць.
Христина Серебрякова
керівниця ASAP Agri
«З того, що я зараз бачу, продається переважно старий урожай. І звичайно є дуже великий тиск, щоб просто довезти його. Якщо раніше пшеницю з центральних областей можна було доставити за два тижні, то в моменти загострення обстріляв це може тривати місяць. Узагалі немає гарантії, наскільки швидко зерно буде доставлено. Тому ризики для наших продавців дуже зростають», — пояснює вона.
Водночас на липень, за оцінкою Серебрякової, продано значно менше пшениці нового врожаю, ніж у звичайні сезони.
Христина Серебрякова
керівниця ASAP Agri
«У перші місяці сезону Україна традиційно могла експортувати дуже великі обсяги — близько 1.5-2 млн т. Але цього сезону, як на мене, ми не зможемо так розпочати липень. По-перше, нового врожаю продали значно менше через не дуже конкурентну, а у другій половині липня додається ускладнення логістичної ситуації. Тож експорт може скласти менше 1 млн. т», — говорить вона.
