Польські фермери не женуться за дотаціями. Непопулярна думка про агро сусідів


Джерело фото: farmer.pl

Польські фермери знову заблокували український кордон. Саме час підготувати ґрунт для відвертого діалогу з польським, українським і загалом європейським суспільством про агро.

Що цікавить польських фермерів, за що вони борються?

Відповідь найкраще почути від самих польських фермерів. Знаменитий діалог у польському міністерстві «Фермерства і розвитку села» (аналог українського Міністерства аграрної політики та продовольства) за участі Міхала Колодзейчака — нинішнього заступника міністра та його попередника з партії «Право і Справедливість» — Януша Ковальського. Відео стало вірусним в Польщі: 

Що насправді цікавить польських фермерів? Відповідь фермера на питання Ковальського:«Чому вони не задоволені тим, що уряд партії «Право і Справедливість» виділяє їм 6 мільярдів злотих дотацій?» 

— «Праця мене цікавить! Гідна праця! Не жодні дотації!». 

Чи хочуть польські фермери займатися невигідним сільським господарством і жити на дотаціях, красномовна і лаконічна колективна відповідь усіх присутніх фермерів:

«Не хочемо дотацій!»

Якщо просто ввести в Google фразу "walczymy o ... rolnicy" (боремося за ... фермери) — найчастішою відповіддю буде «боремося за виживання». Цитата зі звернення Вармінсько-Мазурської Сільськогосподарської Палати: «Ми боремося за засоби до існування, за гідне життя для себе та своїх родин»

Давайте слухати не мою або чиюсь «експертну думку», а самих фермерів.

Зверніть увагу, люди не кажуть «боремося за те, щоб займатися нерентабельним господарством, вирощувати сировину (зерно) на своїх середньостатистичних 11 гектарах та отримувати дотації». «Стратегічно-геополітичні» твердження на кшталт «польські фермери борються за свій ринок зерна» є відірваними від життя. Фермерів цікавить можливість працювати та нормально жити без дотацій. 

Польська блокада. Чому український бізнес має взяти справу в свої руки
Читати також

Якщо хтось буде стверджувати протилежне, пропоную їм особисто поїхати на протест фермерів і сказати: «Я вважаю, що ви повинні вирощувати зерно та отримувати дотації, тому що...». І далі навести свої «стратегічні» аргументи, теорії та вигадки. Краще робити це здалеку та у присутності поліції, щоб не побили на емоціях. Наступне логічне питання:

Чи можна досягти гідного життя для польських фермерів шляхом блокади українського зерна та українського кордону?

Юлій Зоря, автор блогу

НІ! Навіть якщо побудувати на кордоні України бетонну стіну шириною 5 та висотою 20 метрів, середня врожайність зерна та його ціна залишаться незмінними. Ціна пшениці в Польщі з початку ембарго українського зерна 15 квітня 2023 р.  — не зросла, а впала приблизно на 25%. Це не теорії чи гіпотези  — це факт. 

Якщо хтось вважає, що «все не так однозначно», будь ласка, надайте, розрахунки: як фермерське господарство, вирощуючи пшеницю на 11 гектарах (середня площа в Польщі) може забезпечити прибуток принаймні у розмірі однієї мінімальної польської заробітної плати? А скільки потрібно дотацій, щоб забезпечити гідне життя польській сім'ї, тобто дві середні заробітні плати з 11 гектарів посівів зерна? Те, що такий дохід з 11 гектарів ферми отримати можливо — це факт, який я детально обговорив в минулому подкасті. Якщо коротко, то експорт з 1 гектара сільськогосподарських земель у Нідерландах становить приблизно €42 тис. на рік. 

Підкреслю, що це офіційні загальнодоступні цифри. Я не буду вдаватися у детальний розрахунок суми прибутку, скажу, що поляки їздять в Нідерланди на сезонні роботи, і нідерландські фермери не бідують. 

Припустимо, що з суми доходу €42 тис., прибуток фермера становить 10% = €4,2 тис. з гектара на рік * 11 гектарів = €46,2 тис. на рік / 12 = €3850 на місяць при середній зарплаті в Польщі €1635 (7194,95 злотих), це більше ніж 2 середніх польські заробітні плати. 

Зрозуміло, що на своїх землях нідерландці зерно не вирощують. Точну суму дотацій, необхідних щоб забезпечити фермерам, які вирощують зерно, дохід у розмірі двох середніх польських зарплат, повинні порахувати економісти. Я ж можу порахувати спрощено, для ілюстрації порядку цифр. Збиток (у тому числі покритий за рахунок дотацій) на вирощуванні зерна округлимо до €1 тис. на гектарі. Часто ця сума більше, ніж вартість вирощеного зерна. 

Замисліться про це. Просто купити зерно — дешевше, ніж вирощувати. Площі посівів зерна в Польщі 5,9 млн га. Тобто, щоб тільки покрити збиток потрібно близько €6 млрд дотацій

Зерно в Польщі вирощується зі збитками. Доходу немає.

Чим більше посіяли — тим більший збиток.

Ще раз, зерно в Польщі вирощується зі збитками. Доходу немає. Чим більше посіяли — тим більший збиток. Отже, збиток покрили за €6 млрд. Але потрібно ж ще забезпечити гідний (середній) дохід для двох дорослих, припустимо, для 536 тисяч господарств, що вирощують зерно. Тобто, потрібно €1635 * 2 людини * 12 місяців = €39240 * 536000 господарств = €21 млрд на рік. На це дотацій не вистачає. 

Сподіваюся, ви зрозуміли, чому польські фермери на відео так кричать на свій уряд, чому протестують фермери в деяких країнах Європи та чому не протестують у Нідерландах. 

До речі, якби Польща сама покривала зазначені дотації, то кожен з 15 мільйонів працездатних поляків мусив би платити фермерам за зерно, за моїми розрахунками, приблизно по €1800 на рік. А потім ще платити за нього знову, купуючи продукти в магазині. Але велику частину цих збитків покриває ЄС, який поляки влучно називають Євроколхозом (по аналогії з всесвітньо відомим прикладом радянського маразму). 

А що з дотаціями на цей рік?

Дотації на сільське господарство складають близько 40% бюджету ЄС. Станом на 2023 рік (починаючи з 2004-го) Польща отримала від ЄС на більш ніж на €157 млрд євро більше, ніж заплатила до союзного бюджету. До слова про те, що потрібно бути вдячним за допомогу.

Найближчим часом очікується розблокування ще €59,82 млрд євро, які раніше блокувалися через протиправні дії попереднього уряду Польщі.

Яке місце українського зерна в ЄС?

Внаслідок структури землекористування, котра склалася в Україні, вона своїм зерном може доповнити європейське сільське господарство. Якщо не зробивши його зовсім беззбитковим, то, принаймні, значно знизивши збитки. Іншими словами, для того, щоб польський фермер отримав те, чого він хоче — гідну оплату за свою працю, без залежності від дотацій, потрібно не блокувати українське зерно, а створювати в Польщі його переробку. Оскільки зерно (фураж) — це також сировина для тваринництва, тобто для виробництва молочних та м’ясних продуктів. 

Щоб польський фермер отримав те, чого він хоче — гідну оплату за свою працю, без залежності від дотацій, потрібно не блокувати українське зерно, а створювати в Польщі його переробку.

Бездотаційне зерно дозволить заощадити кошти, які можна спрямувати на розвиток того ж сільського господарства, знизити інфляцію, зробити більш конкурентоспроможними європейські харчові продукти з високою доданою вартістю, збільшивши їх експорт на зовнішні ринки: Китай, Індія, Індонезія, Філіппіни, країни Північної Африки тощо. Чому Україна не може налагодити у себе переробку свого власного зерна, так само як і збільшити ВВП іншими способами — детально описано в окремій статті.

Юлій Зоря, експерт у сфері україно-польської торгівлі, підприємець, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus